Ухвала суду № 56352835, 03.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/7486/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2016 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді Фазикош Г. В.

суддів Власова С. О., Бисаги Т. Ю.

з участю секретаря Рогач О. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 листопада 2015 року по справі за позовом ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 5396,51 грн., а також 243, 60 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Як на підставу своїх вимог посилається на те, що підстав для застосування п. 38.1 ст. 38 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає компенсацію страховику 50 % виплаченого страхового відшкодування, немає.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що 5 липня 2012 року в с. Галоч відбулося ДТП за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 21053, р/н С 705-71 К, під керуванням ОСОБА_1

ДТП мало місце з вини водія автомобіля ВАЗ 21053 ОСОБА_1, що встановлено постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 30 липня 2012 року (а.с.8).

Згідно звіту про оцінку автомобіля марки Фольцваген Кадді вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складає 11563, 64 грн.

Відповідно до наявного у справі полісу № АВ/0306743 від 27 грудня 2011 року (а.с.5) автомобіль марки ВАЗ 21053 був застрахований ОСОБА_4.

6 липня 2012 року відповідач ОСОБА_1 надіслав директору ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду (а.с.10), а водій пошкодженого автомобіля - заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.9).

8 жовтня 2012 року ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» затвердило страховий акт про виплату страхового відшкодування в розмірі 10793,03 грн. (а.с.27), а 10 жовтня 2012 року здійснило таку виплату (а.с.29).

Згідно п. 381.1 ст. 381 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинної на час укладення полісу обовязкового страхування та на час здійснення такого відшкодування) у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи водієм, водійський стаж якого є меншим, ніж визначено умовами договору страхування, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Судом також встановлено, що при укладенні полісу страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля марки ВАЗ 21053 було застережено особливі умови використання цього транспортного засобу. Зокрема, відповідно до п. 8 Полісу до керування не можуть бути допущені особи з водійським стажем менше трьох років. Однак, цих умов страхувальник не дотримався: до керування транспортного засобу було допущено відповідача ОСОБА_1, який і скоїв ДТП, при цьому його водійський стаж складав менше року, оскільки ДТП мало місце 5 липня 2012 року, в той час як права було видано 13 квітня 2012 року (а.с.11). За цих обставин судом І інстанції було зроблено правильний висновок про те, що у позивача є право на відшкодування 50% виплаченого страхового відшкодування у розмірі, визначеному згідно з п. 381.1 ст. 381 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (10793,03 грн. : 2 = 5396,52 грн.).

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою не застосовувати вказаний пункт закону. Начальник відділу врегулювання збитків Закарпатського управління ПрАТ «Страхове товариств «Іллічівське» направив цю заяву на розгляд комітету з врегулювання страхових випадків (а.с.84-85). Апеляційний суд двічі надсилав запити з проханням повідомити про результати розгляду заяви відповідача ОСОБА_1 (а.с.117, 124), однак жодних відомостей від страховика не надійшло. Водночас, із заявою про відмову від позову страховик до суду не звертався.

Враховуючи наведене, колегія прийшла до висновку, що задовольняючи позов щодо компенсації 50% виплаченого страхового відшкодування ( 5396,52 грн.) суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, здійснив їх належну правову кваліфікацію та правомірно задовольнив вимогу страховика до відповідача про стягнення компенсації, передбаченої чинним на той час п. 381.1 ст. 381 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При цьому, колегія вважає, що правових підстав не застосовувати вказану норму закону, на чому наголошує апелянт, немає. Відсутність відомостей щодо результатів розгляду заяв, які ОСОБА_1 направляв страховику, такою підставою також не вважається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий __

Судді __

__