Ухвала суду № 56349368, 10.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/655/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Шимчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О. М.суддівБондаренка С. І. , Храпка В. Д. при секретаріДемченко Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 12 січня 2016 року у справі за заявою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПСП «Глорія» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки і незаконного використання майнового паю.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача - ОСОБА_7 подав до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме просив суд накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке знаходиться у власності (у тому числі у спільній, колективній власності), оренді, користуванні ПСП «Глорія», на банківські рахунки даного підприємства та заборонити вчиняти будь-які дії щодо користування майном і банківськими рахунками, на які накладено арешт по даній цивільній справі.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 12 січня 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на спірну земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_6 При цьому вказує, що ухвала суду незаконна, необґрунтована та постановлена без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.

Заслухавши представників ПСП «Глорія», дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи позивач успадкував після смерті своєї матері, ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, земельну ділянку площею 3,0017 га, розташовану в межах Кривчунської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області. 18 липня 2012 року він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1.

27 червня 2008 року між ОСОБА_8 та ПСП «Глорія» укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років до 27.06.2018 року.

Позивач вказав, що даний договір між сторонами не укладався і ПСП «Глорія» продовжує користуватися спірною земельною ділянкою без будь-яких правових підстав.

При цьому в заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_6 зазначив, що на останніх сесіях Кривчунської сільської ради розглядалися питання про виставлення на аукціон земель, в межі яких входить спірна земельна ділянка, а тому є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що ПСП «Глорія» є суб'єктом господарювання у сфері сільськогосподарського виробництва, платником податків до бюджету, орендної плати за користування земельними ділянками на користь орендодавців-фізичних осіб, а тому зазначені в заяві види забезпечення позову можуть стати на перешкоді господарської діяльності підприємства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду.

Що стосується посилання заявника на те, що на сесіях Кривчунської сільської ради розглядаються питання про виставлення на аукціон земель, в межі яких входить спірна земельна ділянка, то це не підтверджується жодними доказами.

Згідно з вимогами частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апелянтом не надано достовірних доказів, які б свідчили про те, що рішення не може бути виконане в майбутньому у разі задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з доводами апелянта в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо строку розгляду вказаної заяви. Згідно штампу вхідної кореспонденції Жашківського районного суду Черкаської області вказане клопотання надійшло на адресу суду 12.01.2016 року за х.№ 43/16 та цього ж дня його було розглянуто судом з винесенням ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування ухвали районного суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 12 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :