Ухвала суду № 56346522, 02.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1085/15-ц Головуючий у І інстанції Лисюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/1343/16 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 24 02.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Сухановаої Є.М., Лівінського С.В.,.

Секретар - Бобко О.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 17 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Купуй поліс» про визнання недійсним Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія НОМЕР_3 від 09 липня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У липні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Свої вимоги з урахуванням уточнень до них , обгрунтовував тим, що 11 червня 2010 року між ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія»( ПАТ « УОСК» ) та ТОВ «Купуй поліс» укладено договір-доручення №89 про надання агентських послуг і

11 червня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №89 від 11 червня 2010 року, відповідно до якої, права та обов'язки за цим договором можуть передаватися третім особам з укладенням відповідного договору.

Позивач був повідомлений про те, що 27 березня 2012 року між ТОВ «Купуй поліс» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання агентських послуг №53312, на підставі якого, останньому було видано бланки полісів цивільної відповідальності АС/6108011-6108020 та стікери до них.

Відповідно до умов договору ОСОБА_3 брав на себе обов'язок надавати відомості про укладені договори страхування щоденно та перераховувати кошти на рахунок товариства в день отримання відповідних платежів.

Відповідачем ОСОБА_2 12 липня 2013 року до АТ «Українська охоронно-страхова компанія» було подано заяву про дорожньо-транспортну пригоду. Згідно вищевказаної заяви, 11 липня 2013 року о 8 год. 30 хв. на 24 км.+150 м. автодороги Київ-Одеса сталося зіткнення автомобілів "МАЗ", державний номер

АА 7671 СЕ під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем «КІА», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 До заяви ОСОБА_2 було додано копію договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС НОМЕР_3 від 09 липня 2013 року.

В ході страхового розслідування позивачем було встановлено, що постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2013 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Постановою було встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 керував належним йому автомобілем без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Зазначене свідчить про те, що договір страхування було укладено після настання дорожньо-транспортної пригоди.

Всупереч умовам договору від 27 березня 2012 року ОСОБА_3 без згоди довірителя передав бланк договору страхування ОСОБА_5 , який 09 липня 2013 року уклав договір страхування з ОСОБА_2 При цьому бланк договору страхування заповнений всупереч вимогам Інструкції «Про порядок заповнення бланку поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зразка 2011 року, форма якого затверджена розпорядженням Держфінпослуг від 29 серпня 2011 року №588, затвердженої протоколом Президії МТСБУ від 01вересня 2011 року №279/2011.

Також було встановлено, що кошти по Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС НОМЕР_3 від 08 липня 2013 року на рахунок ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» позивача не надходили.

Позивач просив суд постановити рішення, яким визнати договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія НОМЕР_3 від 09липня 2013 року, недійсним та неукладеним.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував . В обґрунтування заперечень зазначав , що 08 липня 2013 року він перебував у м. Василькові Київської області, де і уклав договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сплативши при цьому страховий платіж в сумі 1696 грн. на забезпечення належного йому транспортного засобу «МАЗ-5552102-223», державний номерний знак НОМЕР_2 . Договір укладався саме 08 липня 2013 року, на строк із 09 липня 2013 року по 08 липня .2014 року. Ці обставини підтверджуються страховим полісом з відміткою про сплату страхового платежу.

Дорожньо -транспортна пригода сталася 11 липня 2013 року на 24 км.+150 м. автодороги Київ-Одеса за участю автомобіля «МАЗ» під керуванням ОСОБА_2. Враховуючи , що автомобіль був застрахований , відповідач вважає, що страхова компанія намагається уникнути відповідальності.

Твердження позивача , що договір страхування укладений після настання дорожньо-транспортної пригоди та особою, яка не мала відповідного обсягу цивільної дієздатності , а відтак даний договір страхування є недійсним та неукладеним, не відповідають дійсності оскільки поліс страхування ОСОБА_2 був укладений 09 липня 2013 року, а саме ДТП було скоєно 11 липня 2013 року.

Вважає, що позивач жодним чином не довів, що відповідач ОСОБА_2 порушив його права чи охоронювані законом інтереси, а тому, даний позов є не обґрунтований та не підлягає задоволенню.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 17 грудня 2015 року позов задоволено .

Визнано договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № НОМЕР_3 від 09 липня 2015року недійсним та неукладеним.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2, судовий збір в розмірі 243,60 грн .

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права , та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та

обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 червня 2010 року між ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія»( ПАТ « УОСК» ) та ТОВ «Купуй поліс» укладений договір доручення № 89 про надання агентських послуг за яким повірений (ТОВ «Купуй поліс») прийняло на себе обов'язки від імені, за дорученням та під контролем довірителя (ПАТ «УОСК») надавати юридичним та фізичним особам страхові послуги: укладати договори страхування, приймати страхові платежі, забезпечувати їх повне та своєчасне перерахування страховій компанії (а. с. 115-119 ).

Крім того , між ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ТОВ «Купуй поліс» 11 червня 2010 року укладено додаткову угоду до договору від 11 червня 2010 року № 89, відповідно до умов якої права та обов'язки повірений міг передавати третім особам з укладенням відповідного договору. При передачі прав та обов'язків третім особам повірений зобов'язаний укласти договір. На перший запит довірителя повірений зобов'язаний надати інформацію щодо осіб, яким передано права та обов'язки (передоручення) (а. с. 119 )

Між ТОВ «Купуй поліс» та ОСОБА_3 27 березня 2012 року укладений договір доручення про надання агентських послуг № 53312, згідно з яким товариство уповноважило агента укладати від імені та за дорученням товариства договори страхування, та видавати страхові поліси з видів страхування, вказаних у додатку, який є невід'ємною частиною цього договору, і видавати договори страхування (страхові поліси), квитанції та інші документи, передбачені відповідними правилами страхування відповідної страхової компанії - партнера товариства або законодавством України (а. с. 120-122)

ОСОБА_2 видано 08 липня 2013 року поліс АС № НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну належним йому на праві власності автомобілем МАЗ 555103-223, державний номерний знак НОМЕР_2. ( а.с. 114)

Дорожньо-транспортна пригода сталася 11 липня 2013 року на 24 км.+150 м. автодороги Київ-Одеса за участю автомобіля марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4

Відповідно до постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2013 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 (а. с. 123)

ОСОБА_2 12 липня 2013 року подав до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» заяву про дорожньо-транспортну пригоду та копію договору страхування (страхового полісу).( а.с 124)

Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати свої повноваження частково або повністю іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Представник, який передав свої повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника, як за свої власні.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише в разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Судом безспірно встановлено, що всупереч умовам договору від 27 березня 2012 року ОСОБА_3 без згоди довірителя передав бланк договору страхування ОСОБА_5, який 08 липня 2013 року уклав договір страхування з ОСОБА_2

Таким чином ОСОБА_3 перевищив надані йому повноваження, що привело до незаконного укладення ОСОБА_5 договору страхування з ОСОБА_2 В наступному цей правочин не було схвалено позивачем, а тому він не створив цивільних прав та обов'язків для Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія».

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються загальними нормами параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексів України, Закону України «Про страхування», а також спеціальним для даної сфери суспільних відносин Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування», ст.354 ГК України та ст.979 ЦК України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В силу ст.ст.1, 17 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » страховий поліс є єдиною формою внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору та документом суворого обліку.

Відповідно до ч.1, ст.21 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі.

Статтею 10 Закону України « Про страхування» визначено, що страховим платежем (страховий внесок, страхова премія) є плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Розмір страхового платежу і строки його сплати віднесені ст. 982 ЦК України до істотних умов договору страхування.

Згідно зі ст. 18 Закону України « Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до т.в.о. генерального директора АТ «УОСК» Салія А.В. із заявою про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування. До заяви були додані:

-копія паспорта та ідентифікаційного коду;

-копію технічного паспорту на автомобіль;

-копію посвідчення водія;

-копію страхового полісу;

-копію протоколу про адміністративне правопорушення;

-копію довідки з місця ДТП. ( а.с. 124 -125)

Відповідно до ст.60 ЦПК України, підтвердження сплати ОСОБА_2 страхового платежу за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, останнім надано не було ні суду першої інстанції , ні суду апеляційної інстанції..

Згідно вимог Інструкції « Про порядок заповнення бланку поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зразка 2011 року, форма якого затверджена розпорядженням Держфінпослуг від 29 серпня 2011 року №558» затвердженої протоколом Президії МТСБУ від 01 вересня 2011 року №279/2011 в графі «Сплачений » до відповідних клітинок записується година, хвилина, день, місяць, рік сплати платежу та номер і вид платіжного документу (квитанція, прибутковий ордер тощо), що засвідчує таку сплату. Висновок суду , що бланк договору страхування заповнений всупереч вимогам даної Інструкції та спростовує твердження відповідача щодо оплати полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є вірним.

Відповідно до Постанови серії АА2 номер НОМЕР_4 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу серія АГ2 № 095574 року в порядку ст. 289 КУпАП відносно ОСОБА_2 , останній був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП ( Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). В встановленому законом порядку дану постанову ОСОБА_7 не оскаржував ( а.с. 127) .

Із змісту ст. 16 Закону України № 85/96 від 07 березня 1999 року «Про страхування» вбачається, що договір страхування є двостороннім, оплатним, строковим, консенсуальним договором.

Істотними умовами даного договору відповідно до ст. 982 ЦК України є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Стаття 18 Закону України «Про страхування» розмежовує поняття « укладення » договору і « набрання ним чинності ». Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Тобто момент укладення договору може не збігатись з моментом набрання ним чинності.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правочин наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі.

Ураховуючи, що страховий платіж за вищевказаним полісом не надійшов на рахунок ПАТ «УОСК », тобто не були дотримані умови закону щодо набрання чинності цим договором, суд приходить до висновку про недійсність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АС № НОМЕР_3 від 09 липня 2013 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок суду першої інстанції , що несплата страхового платежу по договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС НОМЕР_3 , є недотриманням умови закону щодо набранням чинності полісу , а вчинення вказаного договору ( полісу) представником з перевищенням повноважень , а тому вказаний договір є недійсним , є законним і обгрунтованим .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції , відповідно до ст. 303 ЦПК України , колегія суддів вважає рішення законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права , відповідає фактичним обставинам справи , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 17 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді