Рішення № 56346497, 03.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/4340/15-ц Головуючий у І інстанції Соловей Г. В.Провадження № 22-ц/780/568/16 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 26 03.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Антоненко В.І, Лащенка В.Д.

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2015 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 05 червня 2007 року між ним та ОСОБА_4. укладено кредитний договір KIF0GK00833362, відповідно до якого ОСОБА_4. отримала кредит у розмірі 19000 доларів США на придбання житлового будинку та земельної ділянки, а також у розмірі 4700 доларів США на сплату страхових платежів на термін до 04.06.2027 року зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 0,84 % річних на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом. Відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 09 вересня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 18477,25 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом 16230,49 доларів США, заборгованості за процентами 1283,22 доларів США, заборгованості по комісії 38,00 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань 35,05 доларів США, штрафу за недотримання умов договору (несвоєчасне повернення кредиту) 17500 доларів США, штрафу (фіксована частина) 11,16 доларів США, штрафу (процентна складова) 879,34 доларів США. У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18477,25 доларів США.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2015 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість по кредитному договору № KIF0GK00833362 від 05.06.2007 року в розмірі 18477,25 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.09.2015 року складає 414075,26 грн. та судові витрати в сумі 6211,13 грн..

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що факт надання банком їй коштів на суму 4700,00 доларів США не підтверджено жодним доказом. Стягнення пені та штрафів недопустимо, оскільки це призведе до подвійної цивільно-правової відповідальності. Також вважає, що збільшення процентної ставки банком без повідомлення про це позичальника є грубим порушенням кредитного договору, а саме п. 2.3.1., розрахунок заборгованості наданий банком не відповідає дійсності. Крім того, зазначила, що суд в порушення ст. 267 ЦК України безпідставно не застосував до даних правовідносин строк позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач всупереч умовам кредитного договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 05.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір № KIF0GK00833362, відповідно до якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 19000 доларів США на придбання житлового будинку та земельної ділянки, а також у розмірі 4700 доларів США на сплату страхових платежів терміном до 04.06.2027 року зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 0,84 % річних на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом (а.с. 10-12).

Після укладення шлюбу 17 липня 2015 року відповідач змінила прізвище з ОСОБА_4 на «Тернова», що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 17 липня 2015 року Відділом державної РАЦС реєстраційної служби Фастівського МРУЮ у Київській області (а.с. 33).

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного Договору, банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що починаючи з жовтня 2008року позивач в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку за користування кредитними коштами з 10,08% до 13,20%. При цьому в порушення п. 2.3.1 кредитного договору повідомлення про зміну процентної ставки боржнику не направив.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Суд першої інстанції при вирішенні спору не звернув уваги на те, що банком не виконані умови договору п. 2.3.1 не встановлено підставу та не обґрунтований розмір збільшення процентної ставки, а також не надіслано повідомлення позичальнику про збільшення процентної ставки.

За таких обставин колегія судів приходить до висновку про безпідставність збільшення відсоткової ставки банком з 10,08% до 13,20%.

Представник позивача у позовній заяві посилався на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язаня по кредитному договору, станом на 09.09.2015 року відповідач має прострочену заборгованість в розмірі 18477,25 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.09.2015 року (за курсом 22,41) складає 414075,26 грн., яка складається з: 16230,49 доларів США - заборгованості за кредитом, 1283,22 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом з розрахунку 13,20% , 38 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 35,05 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи: 11,16 доларів США - фіксована частина, 879,34 дол. США - процентна складова (а.с. 4-9).

В суді апеляційної інстанції представник відповідача надав розрахунок по кредитному договору станом на 09.09.2015року відповідно до якого позичальником сплачено 23412,66 доларів США, а необхідні платежі станом на 09.09.2015року повинні були сплачені на загальну суму 22423,08 доларів США, тобто у позичальника наявна переплата 989,52 долари США.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням того, що кредитні кошти надані терміном до 04.06.2027 року, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач порушуючи умови кредитного договору та норми цивільного законодавства в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку та здійснив нарахування заборгованості позичальнику з урахуванням збільшеної відсоткової ставки, при цьому розрахунки надані позичальником, з яких вбачається переплата позичальником банку коштів та відсутність заборгованості, позивач не спростував.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: