Постанова № 56346258, 10.03.2016, Миронівський районний суд Київської області

10.03.2016 Єдиний унікальний № 371/104/16-п

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 104 /16-п

Провадження № 3/371/ 52 /16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 01.02.2016 № 26/38, складений за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СК 250262, виданий Білоцерківським МУГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є директором ТОВ «Цегельний завод «Владиславка», проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, та додані до протоколу матеріали,

В С Т А Н О В И В :

Відносно ОСОБА_1 01 лютого 2016 року ГДІ відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Миронівської ОДПІ ОСОБА_2 складено протокол № 26/38 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Частина 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно з п. 1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до протоколу № 26/38 ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Цегельний завод «Владиславка», не подав платіжних доручень до установ банку на перерахування належного до сплати земельного податку за жовтень 2015 року в сумі 7039,38 грн., граничний термін сплати 30.11.2015, що призвело до порушення ст. 287.3 Податкового кодексу України.

Відповідно до акту камеральної перевірки податкової звітності від 01 лютого 2016 року № 16/1500/31070963, ТОВ «Цегельний завод «Владиславка», директором якого є ОСОБА_1, допущено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків визначених п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити у його відсутності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП неявка особи, що притягується до адміністративної відповідальності, яка була своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме неподання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати обовязкових платежів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується письмовими матеріалами справи: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 26/38 від 01 лютого 2016 року, актом камеральної перевірки податкової звітності від 01 лютого 2016 року № 16/1500/31070963.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня його вчинення.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

ОСОБА_1 вчинив правопорушення 30 листопада 2015 року. Вказане правопорушення не є триваючим, а тому точкою відліку строку накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення є день його вчинення.

З часу вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тобто закінчився строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст. 38 КУпАП. Зазначені обставини виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 163-2, ст. ст. 247, 276, 277, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

1.Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

2.Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, закрити у звязку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

3.Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя підпис ОСОБА_3

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук