Ухвала суду № 56346143, 09.03.2016, Миронівський районний суд Київської області

09.03.2016 Єдиний унікальний № 375/1271/15-к

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1271 /15-к

Провадження № 1-кс /371/ 10 /16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Харченко І.С.,

за участі:

прокурора Сахно Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши заяву представника потерпілого ОСОБА_3 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М. по кримінальному провадженні № 12014110250000326, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Миронівського районного суду Київської області знаходиться кримінальна справа, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по вказаній кримінальній справі є суддя Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М.

19 лютого 2016 року під час підготовчого судового засідання по кримінальній справі, представником потерпілого ОСОБА_3 заявлено відвід головуючого судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі про розгляд заяви ОСОБА_3 про відвід судді Пархоменко В.М. визначено суддю Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С.

В судовому засіданні, ОСОБА_3 у зв'язку із не роз'ясненням права на відвід заявив відвід судді Миронівського районного суд Київської області ОСОБА_4 як головуючому судді, який розглядає його заяву про відвід судді Пархоменко В.М.

Проаналізувавши у системному зв'язку норми статті 81 КПК України та інші норми розділу 6 глави 3 КПК України із нормами розділу 1 глави 28 КПК України, суд дійшов висновку що вони на відміну від статті 314 глави 27 КПК України не містять диспозиції відсильного характеру, яка встановлює необхідність виконання вимог статті 344 КПК України, під час розгляду заяви про відвід судді.

Статтею 81 КПК України, яка в даному випадку має статус спеціальної норми, та регулює процедуру розгляду заяви про відвід судді, передбачено, що при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, після чого суд вирішує в нарадчій кімнаті питання про відвід.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що КПК не передбачає заявлення та розгляд відводу судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді, суд розцінює заяву представника потерпілого ОСОБА_3 як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, а тому керуючись ст. 321 КПК України, на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України залишив цю заяву без розгляду.

В судовому засіданні, ОСОБА_3 свій відвід судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М. підтримав.

Прокурор Сахно Л.В., обвинувачений ОСОБА_1, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 проти задоволення заяви про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М. заперечували.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши заяву про відвід, матеріали кримінального провадження в частині дій судді Пархоменко В.М., всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заява про відвід, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду зави, суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом (ч. 1 ст. 21 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зазначені норми законодавства України визначають, що провадження по кримінальній справі, повинно ґрунтуватися на принципах законності та справедливості, здійснюватися неупередженим судом, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Тобто, вказана норма процесуального закону містить імперативний припис, відповідно до якого у випадку наявності обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді під час розгляду конкретного кримінального провадження, такий суддя не може брати участь в цьому кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» вирішив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Під час кримінального провадження суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Кримінально процесуального кодексу України, дотримання якого забезпечує застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури, що у свою чергу виключає можливість виникнення сумніву у безсторонності, тобто неупередженості конкретного судді під час розгляду справи та прийняття по ній процесуального рішення.

Положення ст. ст. 78, 80 КПК України надають право особам, які беруть участь у кримінальному провадженні заявити відвід захиснику та представнику.

Згідно з ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається, за правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Під час підготовчого судового засідання виконуються вимоги, передбачені статтями 342 - 345 цього Кодексу.

Тобто спеціальна норма ч. 2 ст. 314 КПК України, в частині проведення процедури підготовчого судового засідання містить диспозицію відсильного характеру, яка встановлює необхідність виконання вимог ст. 344 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 КПК України, головуючий повинен оголосити склад суду та учасників судового засідання, після чого роз'яснити учасникам судового засідання право на відвід судді з підстав наведених в ст. ст. 75-76 КПК України, секретаря судового засідання з підстав наведених в ст. 79 КПК України, прокурора з підстав наведених в ст. 77 КПК України, захисника та представника з підстав наведених в ст. 78 КПК України.

Після роз'яснення права відводу, суддя повинен з'ясувати, чи не заявляють особи, що беруть участь в судовому засіданні відводи, в тому числі і прокурору, захиснику та представнику.

Лише при виконанні цих норм, які спрямовані на усунення від справи учасників судового засідання, участь яких є недопустимим, можна вважати, що судове засідання проведено з дотриманням принципів законності, справедливості та неупередженості.

Як вбачається із журналу судового засідання Миронівського районного суду Київської області від 19 лютого 2016 року та технічного запису фіксування судового засідання, суддя Пархоменко В.М. не виконала вимог ст. ст. 314, 344 КПК України, не роз'яснила учасникам судового засідання їхнє право на заявленя відводу захиснику обвинуваченого та представнику потерпілого, а в подальшому не з'ясувала наявність в осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні заяв про відвід цих учасників судового засідання, що призвело до порушення права представника потерпілого на відвід захисника обвинуваченого ОСОБА_2 з підстав передбачених пунктом 1 ч. 2 ст. 78 КПК України.

Таким чином, суддею Пархоменко В.М. під час підготовчого судового засідання допущено порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 78, 80, 314, 344 КПК України, які спрямовані на усунення від справи учасників, участь яких в судового засідання є недопустимим.

Крім того, під час розгляду заяви про відвід судді Пархоменко В.М. встановлено, що в супереч вимогам ст. 322 КПК України, в підготовчому судовому засіданні з 10 години 37 хвилин по 10 години 38 хвилин, суддею Пархоменко В.М. було допущено невмотивоване переривання судового засідання, під час якого суддя допустила спілкування з учасниками судового засідання поза межами судового процесу, що призвело до виникнення у представника потерпілого ОСОБА_3 сумніву у її неупередженості.

Вказаний сумнів також викликаний діями судді Пархоменко В.М., які проявились в тому, що після заявлення їй в судовому засіданні відводу, суддя Пархоменком В.М. до розгляду іншим суддею заяви про її відвід, призначила нову дату підготовчого судового засідання під її головуванням на 11 березня 2016 року, у зв'язку з чим особам, що брали участь в кримінальному провадженню вручено судові повістки, а до Кагарлицької місцевої прокуратури, 19 лютого 2016 року надіслано відповідне повідомлення.

Тобто, своїми діями суддя Пархоменко В.М. створила умови за яких в учасників кримінального провадження може скластися думка про те, що рішення про відмову у задоволенні зави ОСОБА_3 про її відвід є формальністю, та прийнято ще до розгляду цього питання іншим суддею.

Таким чином, під час розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М. від участі у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, встановлено наявність у діях судді Пархоменко В.М. обставин, що проявилися у незабезпеченні нею умов, за яких були б неможливі будь-які сумніви в її неупередженості.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 9, 21, 75, 78, 80-82, 369, 370-372, 376, 532 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Заяву представника потерпілого ОСОБА_3 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Пархоменко В.М. по кримінальному провадженні № 12014110250000326, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити.

2.Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, передати до канцелярії Миронівського районного суду Київської області для виконання вимог ч. 4 ст. 82 КПК України.

3.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис А.С. Поліщук

Згідно з оригіналом

Суддя А.С. Поліщук