Ухвала суду № 56345464, 11.03.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/3658/16-к Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.

Категорія ст. 194 КПК України Доповідач Ткач С. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року м. Житомир.

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ткача С.О.,

суддів: Заліщука М.С., Крижанівського В.В.,

секретаря Рудзінського А.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 04 березня 2016 року по кримінальному провадженню № 12016060020001582, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, 1992 року липня місяця 11 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 де Сус, Кагул району, Республіка Молдова, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Апеляційний розгляд відбувся з участю прокурора Непомящего Д.В., адвоката ОСОБА_1.

встановив:

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3, підозрюваному ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, з урахуванням строку перебування підозрюваного в якості затриманого. Визначена застава - 20 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 27560 гривень, яку має право внести підозрюваний або інша фізична чи юридична особа на депозитний рахунок № 37317049000277 ТУ ДСА України в Житомирській області, протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а саме до 01 травня 2016 року.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором доведено наявність обєктивних, обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування може переховуватися від органів слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також те, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки підозрюваного.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою. Мотивує тим, що при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, суд в ухвалі не навів докази наявності ризиків визначених ст. 177 КПК України, про можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважає застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є надмірним, оскільки підозрюваний має постійне місце реєстрації, проживає з хворою матірю, від слідства і суду не переховувався, на має наміру перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги з підстав у ній зазначених і вказав, що ОСОБА_2 заперечує вчинення інкримінованого правопорушення, заперечення прокурора проти задоволення апеляції, оскільки потерпілий вказав на підозрюваного як особу винну у вчиненні відкритого викрадення майна, яке пізніше було виявлене і вилучене працівниками поліції з ломбарду, куди його здав підозрюваний, перевіривши матеріали судового провадження в межах визначених ст. 404 КПК України, обговоривши доводи учасників судового розгляду апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався.

Мотивуючи наявність обгрунтованої підозри слідчий суддя вказав, що ОСОБА_2 маючи непогашену судимість за злочини, передбачені ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України і будучи засудженим вироком Житомирського районного суду від 13.07.2010 року, вчинив нове кримінальне правопорушення.

ОСОБА_2 02 березня 2016 року близько 04 год. 30 хв., перебуваючи на передньому сидінні в автомобілі «таксі», яким з вулиці В. Бердичівської, 21 в місті Житомирі їхав у якості пасажира ОСОБА_4 до місця свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, побачив у останнього мобільний телефон.

Біля будинку № 14 по вулиці Ціолковського ОСОБА_2 вийшов з «таксі» слідом за ОСОБА_4 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, наніс йому удари в область потилиці, внаслідок якого останній, втративши рівновагу впав на землю.

ОСОБА_2 користуючись тим, що воля потерпілого до опору подавлена, з правої кишені джинсів ОСОБА_4 дістав мобільний телефон «Fly» моделі IQ 4503 вартістю 3054 гривень, таким чином відкрито, повторно заволодів чужим майном.

Викрадений телефон ОСОБА_2 після 05 години цього ж дня здав до ломбарду «Скарбниця» в місті Житомирі.

03.03.2016 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України і повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того, 12.02.2016 року Житомирська місцева прокуратура направила для розгляду по суті в Житомирський районний суд обвинувальний акт по іншому кримінальному провадженню № 12016060170000082 щодо ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України.

Таким чином апеляційний суд встановив, що слідчим суддею правильно встановлена наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_2 не допомагає матері, не знаходиться за місце прописки, приїхав в місто Житомир і в нічний час перебуває на вулицях міста, чим спростовуються доводи адвоката, про належну поведінку підозрюваного і його позитивну характеристику.

Тому, апеляційний суд вважає, що доводи адвоката ОСОБА_1 про наявність у ОСОБА_2 постійного місця реєстрації, де він живе з хворою матірю, що підозрюваний на має наміру перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, який вчинив кримінальне правопорушення маючи не погашену судимість, на даний час, не можуть бути підставою для скасування судового рішення та зміни обраного запобіжного заходу.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 04 березня 2016 року по кримінальному провадженню № 12016060020001582 про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Житомирської області: