Постанова № 56344416, 04.03.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/460/16-а

Провадження № 2-а/163/6/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря - Горпинко К.О.,

представника відповідача - Клекоцюка Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №1867/20502/2015 від 20.01.2016 року за ознаками ч.3 ст.470 МК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з зазначеним адміністративним позовом, який обґрунтував тим, що 21.11.2015 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ним було ввезено автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 (країна реєстрації - Німеччина). Після прибуття до місця свого проживання, в м.Суми, він виявив, що автомобіль перебуває у вкрай несправному стані та подальша його експлуатація є небезпечною, в тому числі такою, що порушує Правила дорожнього руху, у зв'язку із чим 26.11.2015 року автомобіль ним був відтранспортований до автосервісу та, з метою недопущення порушень вимог Митного кодексу України, про несправність транспортного засобу негайно сповістив найближчий митний пост Сумської митниці ДФС. 27.11.2015 року представниками Сумської митниці ДФС в приміщенні автосервісу був складений Акт огляду транспортного засобу, у якому зафіксовано несправність автомобіля, а саме: побита головка циліндра двигуна, що унеможливлює подальшу його експлуатацію. 12.12.2015 року головним державним інспектором ВМО №3 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС відносно нього було складено протокол про порушення митних правил №1867/20502/2015, а 20.01.2016 року начальником Волинської митниці ДФС зазначений протокол було розглянуто і винесено постанову про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. Проти такої постанови заперечує в повному обсязі, оскільки поломка головки циліндра двигуна в автомобілі не залежала від його дій чи бездіяльності, а тому й відсутня його вина у будь-якому порушенні, при цьому, під час складання протоколу інспектору митниці він подав усі необхідні документи, що підтверджували відсутність в його діях складу правопорушення. Крім цього, вказав, що автомобіль має подовжений кузов, тому висновок інспектора митного поста «Ягодин» щодо вивезення автомобіля на лафеті є передчасним. З наведених підстав просив постанову відповідача від 20.01.2016 року №1867/20502/2015 скасувати.

Непогоджуючись із заявленим ОСОБА_2 адміністративним позовом, представник відповідача подав письмові заперечення від 02.03.2016 року за №244/03-70-10/14, у яких вказав, що Волинська митниця ДФС позов не визнає та вважає його безпідставним, оскільки винуватість позивача у перевищенні терміну вивезення автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, передбаченого ст.95 МК України, повністю стверджена протоколом про порушення митних правил, витягом з бази даних ПІК «Інспектор-2006» та АСМО, поясненнями правопорушника та іншими документами. Позивач жодним доказом не підтвердив наявності у нього фактів непереборної сили або аварії, які б відповідали положенням розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657. При цьому, у відповідності до ст.460 МК України, обставини стосовно ремонтних робіт даного транспортного засобу не відносяться до аварії, дії обставин непереборної сили, а такий ремонт - не міг завадити позивачу вивезти автомобіль за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті, на іншому транспортному засобі, шляхом буксирування), оскільки жодною нормою законодавства не встановлено вимог щодо вивезення транспортних засобів за межі митної території України лише власним ходом. Крім цього, автосервіс «АВТОСВІТ», який видав документи (довідку та акт виконаних робіт) про перебування автомобіля в ремонті, не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії. За викладених підстав, вважає, що посадові особи Волинської митниці ДФС при винесенні оскаржуваної постанови діяли у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, тому просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву, у якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав, з підстав, наведених у письмовому запереченні, та просив в його задоволенні відмовити. Додатково вказав, що надані позивачем письмові докази у справі суперечать змісту заявленого ОСОБА_2 адміністративного позову. Зокрема, позивач у позовній заяві зазначає про те, що в автомобілі була пробита головка циліндра двигуна, а в акті огляду транспортного засобу, складеного інспектором Сумської митниці ДФС, йдеться про те, що в даному транспортному засобі пробита прокладка під головкою циліндра, що суттєво відрізняється одне від одного, оскільки остання неполадка усувається за половину дня. Крім цього, виявлена несправність транспортного засобу не відповідає ремонтним роботам, які проводились згідно наряду-замовлення, у якому, зокрема, обумовлено про проведення фарбувальних робіт, які дійсно займають значну кількість часу, однак такі роботи для вивезення транспортного засобу за межі митної території України, проводити в обов'язковому порядку не вимагалось. Та обставина, що автомобіль споживає значну кількість масла не свідчить про неможливість його експлуатації та вивезення за межі митної території України. Щодо наявності в автомобілі подовженого кузова, на що посилається позивач, то вважає, що дана обставина не могла завадити останньому вивезти автомобіль за кордон на лафеті, оскільки лафети за своєю довжиною є різними. Також звернув увагу на ту обставину, що поломка автомобіля позивача мала місце в останній день строку його вивезення, передбаченого ст.95 МК України. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання вчасного вивезення автомобіля за межі митної території України, тому, допустивши його порушення, має нести відповідальність, згідно чинного законодавства України.

Заслухавши представника відповідача та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про підставність адміністративного позову та необхідність його задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, був ввезений позивачем на митну територію України 21.11.2015 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС для особистого користування в режимі «транзит», тобто відповідно до ч.1 ст.381 МК України.

Цим же транспортним засобом позивач заїхав в зону митного контролю митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС 12.12.2015 року.

Під час здійснення митних формальностей, головним державним інспектором ВМО №3 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 було встановлено, що згідно інформації, яка міститься в електронних базах даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДМСУ, ОСОБА_2 21.11.2015 року ввіз на митну територію України вищевказаний автомобіль в митному режимі «транзит» та станом на 11.12.2015 року його не вивіз та в інший митний режим не заявив (а.с.5-7).

При виявленні зазначеного факту, ОСОБА_2 у своїх поясненнях підтвердив не вивезення зазначеного транспортного засобу за межі митної території України у визначені ст.95 МК України строки та, як на причину такого не вивезення, вказав на його поломку, про що подав довідку автосервісу «АВТОСВІТ» та наряд-замовлення №791 від 10.12.2015.

Однак з позиції митниці, наведена позивачем причина несвоєчасного вивезення транспортного засобу за межі митної території України, не відноситься до обставин непереборної сили, оскільки автомобіль своєчасно міг бути вивезений за допомогою інших транспортних засобів (наприклад на лафеті).

Таке обґрунтування винуватості ОСОБА_2 наведене, як у протоколі про порушення митних правил №1867/20502/2015 від 12.12.2015 року, так і у постанові начальника Волинської митниці ДФС від 20.01.2016 року, якою останньоговизнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. (а.с.5-10).

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення в розрізі доводів позивача та на предмет його відповідності чинному законодавству України, суд виходить з наступного.

Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.92 МК України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з ч.1 ст.93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

На підставі аналізу вказаних норм, враховуючи, що ОСОБА_2 ввіз на митну територію України транспортний засіб особистого користування марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, через пункт пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС без сплати митних платежів та без здійснення письмового декларування, згідно чинного законодавства, що позивачем у позовній заяві не заперечується, вказаний транспортний засіб перебував на митній території України в митному режимі транзиту до моменту його вивезення з митної території України.

У пункті 1 частини 1 статті 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті, до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до положень ст.102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу (ч.5 ст.102).

Згідно з ч.8 ст.102 МК України, митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною 3 ст.470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

В свою чергу, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено у п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 (далі - Порядок №657), відповідно до якого обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до п.3 Розділу 8 Порядку №657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку №657 встановлено, що, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Позивач у позовній заяві зазначає, що несвоєчасне вивезення автомобіля мало місце, у зв'язку з його несправністю та перебуванням на ремонті.

З копії довідки автосервісу «Автосвіт» встановлено, що автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, знаходився на автосервісі «Автосвіт» у період з 26.11.2015 року по 10.12.2015 року (а.с.14).

Згідно наряду замовлення від 26.11.2015 року №791, в автомобілі марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, проведені наступні ремонтні роботи: зняття та встановлення головки блоку циліндрів; заміна прокладки блоку циліндрів; перевірка головки блоку циліндрів; рихтування задньої частини кузова; фарбувальні роботи задньої частини кузова; заміну фільонки лівої сторони; фарбувальні роботи фільонки лівої сторони. Вартість перелічених ремонтних робіт автомобіля склала 7600,00 грн. (а.с.16).

У день виявлення поломки автомобіля, тобто 26.11.2015 року позивач звернувся до в.о. начальника Сумської митниці ДФС, тобто до митного органу, в зоні діяльності якого перебував транспортний засіб, з письмовою заявою про продовження строку перебування зазначеного автомобіля на території України, у зв'язку з його поломкою (а.с.11).

На підставі поданої ОСОБА_2 заяви, 27.11.2015 року головним державним інспектором АПВ УАР та ПМП Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 був проведений огляд даного транспортного засобу, за результатами якого останнім було складено відповідний акт, у якому зафіксовано наступні несправності автомобіля: пробита прокладка під головкою циліндра, перевірка турбіни, автомобіль бере дуже багато мастила (а.с.12-13).

З резолюції керівництва Сумської митниці ДФС, вчиненої на заяві ОСОБА_2 щодо продовження терміну перебування автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, на митній території України, вбачається, що дану заяву поставлено на контроль до 10.12.2015 року та 24.12.2015 року (а.с.11).

Звернення позивача 26.11.2015 року до Сумської митниці ДФС з вищевказаною заявою про продовження терміну транзиту транспортного засобу та проведення огляду автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, інспектором зазначеної митниці також підтверджується повідомленням в.о. начальника Сумської митниці ДФС від 24.02.2016 року за №853/9/18-70-24-53, наданим на запит суду від 20.02.2016 року №163/460/16-а/2252/2016 (а.с.29-30).

Разом з тим, на цей же запит суду від 20.02.2016 року №163/460/16-а/2252/2016 про те, чи надавався ОСОБА_2 дозвіл на продовження терміну транзиту транспортного засобу чи ні, а також у випадку відмови у цьому - надання копії відповідної відповіді, адресованої ОСОБА_2, Сумська митниця ДФС фактично утрималась від відповіді на поставлені судом питання.

Із повідомлення від 24.02.2016 року за №853/9/18-70-24-53 слідує, що після проведення відповідної перевірки транспортного засобу, Сумською митницею ДФС було направлено на інші митниці лист від 24.12.2015 року №5355/7/18-70-24 стосовно факту звернення громадянина ОСОБА_2 При цьому, вказана митниця також зазначає, що на даний час законодавством не передбачено продовження терміну транзиту у разі звернення перевізника до митниці, в зоні діяльності якої слалася дія обставин непереборної сили, а рішення про притягнення/не притягнення до адміністративної відповідальності стосовно перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу приймається на підставі листа митниці щодо звернення перевізника та документів, які підтверджують факт дії обставин непереборної сили, безпосередньо посадовою особою в пункті пропуску при вивезенні транспортного засобу за межі митної території України, на підставі наданих документів (а.с.39-40).

Отже, вищенаведеним стверджено, що Сумська митниця ДФС провела огляд транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, після чого заяву позивача від 26.11.2015 року поставила на контроль до 10.12.2015 року та 24.12.2015 року, а в подальшому 24.12.2015 року за вих.№5355/7/18-70-24 надіслала на адреси інших митниць лист стосовно факту звернення громадянина ОСОБА_2, тобто уже після фактичного вивезення позивачем автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, за межі митної території України (12.12.2015 року), при цьому, у встановленому порядку позивача не повідомляла про відмову у задоволенні даної заяви та необхідності виконання обов'язку щодо вивезення автомобіля у строки, визначені ст.95 МК України, та будь-якої іншої відповіді на адресу позивача не надсилала.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР з подальшими змінами і доповненнями, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 15 цього ж Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Аналіз встановлених судом обставин щодо дій Сумської митниці ДФС при розгляді заяви позивача про продовження терміну транзиту, ввезеного ним на митну територію України транспортного засобу, в розрізі вищенаведених норм Закону України «Про звернення громадян», за яких зазначена митниця не надала позивачу відповіді у встановленому законом порядку, не дає підстав для висновку про протиправність дій позивача у невивезенні транспортного засобу у строки, визначені ст.95 МК України, від дня його ввезення на митну територію України - 21.11.2015 року.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 12.12.2015 року, даних під час складання протоколу про порушення митних правил, останній зазначав, що автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, з 26.11.2015 року по 10.12.2015 року перебував у ремонті, про що подав відповідну довідку приватного підприємця ОСОБА_5 та наряд замовлення № 791 від 10.12.2015 року. Поміж цього вказав, що з даного приводу звертався з офіційною заявою на митницю по місцю проживання, після чого представники контрабандного відділу Сумської митниці ДФС виїжджали на станцію технічного обслуговування та засвідчили, що автомобіль не може виїхати за межі митної території України (а.с.58).

Однак, посадова особа Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 на викладені у письмових поясненнях останнього обставини уваги не звернула, належної оцінки їм не дала та не перевірила, що призвело до необґрунтованого притягнення позивача до відповідальності за вчинення порушення митних правил за ознаками ч.3 ст.470 МК України.

Згідно частини 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, дотримання вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ознаками ч.3 ст.470 МК України поданими до суду документами відповідачем не підтверджено, як і не доведено в ході судового розгляду справи.

Поміж цього, суд зваважує на те, що після закінчення ремонтних робіт позивач невідкладно прибув на митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС з метою вивезення вказаного автомобіля.

На підставі вищенаведених обставин, за яких позивачу у встановленому законом порядку не було відмовлено у продовженні терміну для вивезення автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_1, за межі митної території України, суд дійшов висновку, що дії позивача не були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного перевищення строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, а тому оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 551,21 грн. Однак, у відповідності до ч.4 ст.288 КУпАП, яка є спеціальною нормою порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір», при подачі до суду адміністративного позову даної категорії судовий збір не сплачується, у зв'язку із чим понесені позивачем судові витрати підлягають поверненню останньому.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 71, 86, 159, 160, 163, 167, 171-2, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Багатирчука М.А. в справі про порушення митних правил №1867/20502/2015 від 20.01.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень - скасувати.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби України в Любомльському районі Волинської області повернути ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 21 копійка за квитанцією Територіального відокремленого безбалансового відділення №10018/147 Сумського обласного управління від 05.02.2016 року за заявою на переказ готівки №9, за реквізитами: отримувач - УДКСУ у Любомльському районі Волинської області, рахунок отримувача - №31214206700262, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Волинській області, банк - 803014, код отримувача - 38031501, призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_2 (судовий збір, Любомльський районний суд Волинської області).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любомльський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 04.03.2016 року.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук