Вирок № 56344317, 11.03.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17081/15-к

Провадження № 1-кп/161/73/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 11 березня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Гаврусь Н.А.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030010002891 від 24.09.2015 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з неповною середньою, неодруженого, непрацюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого:

-07.06.2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.263 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України встановлено іспитовий строк 2 роки; 22.07.2014 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області іспитовий строк скасовано та направлено засудженого в місця відбуття покарання; 10.09.2014 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області скорочено наполовину строк невідбутого покарання за вироком суду від 07.06.2012 року на підставі ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році»; 14.08.2015 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області звільнений умовно-достроково на 5 місяців 8 днів.

-за ст.186 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3, 24.09.2015 року, близько 13:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в середині альтанки, яка розташована в середині внутрішнього двору будинку АДРЕСА_1, умисно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, у присутності очевидців, усвідомлюючи, що останніми його дії помічені і оцінюються як викрадення, відкрито викрав належний потерпілому ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Lenovo S860» , ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 1500 грн., який потерпілий утримував в лівій руці, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_2, вартістю 30 грн., на рахунку якого коштів не було, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1530 грн..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, ОСОБА_3 визнав частково, зокрема, матеріальну шкоду визнав частково, а саме ту суму, яка ставиться у вину обвинуваченому, моральну шкоду не визнав. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2, який підтвердив факт відкритого викрадення обвинуваченим ОСОБА_3 речей, які вказані в обвинувальному акті, що мало місце 24.09.2015 року, близько 13:30 год. в дворі будинку АДРЕСА_1. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат пов'язаних із наданням правової допомоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, а щодо визначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, потерпілий поклався на розсуд суду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 ч.1 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує його покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, однак, раніше судимий, не має постійного місця проживання, не працює, не займається суспільно-корисною працею, не має постійного джерела доходу, в даний час обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому під час умовно-дострокового звільнення, під час судового слідства переховувався від суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, що свідчить про небажання обвинуваченого ОСОБА_3 ставати на шлях виправлення, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції ст.186 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.71 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, а також витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1530 грн., тобто вартість викраденого майна, що підтверджується документально, яке ставиться у вину обвинуваченому, 1000 грн. моральної шкоди, а також 3500 грн. витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Визначаючи розмір морального відшкодування, суд виходив із принципів розумності, виваженості та врахував характер і тривалість страждань потерпілого, істотне вимушення змін у його життєвих стосунках.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2012 року у виді 3 (три) місяців позбавлення волі, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_3 1 (один) рік 3 (три) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з 23.12.2015 року.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3, термін перебування під вартою, в період з 23.12.2015 року до вступу даного вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, а також витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) гривень, моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, а також 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3, в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: