Постанова № 563426, 04.04.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/082

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"04" квітня 2007 р. 11:00 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Остапової К.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольського міського центру зайнятості про стягнення 55236,00 грн.

при секретарі Соловей Ю.В.

за участю представників:

позивач –Кухаренко В.М., довіреність № 04-02 від 10.01.2007;

відповідач –Свірідова Г.В., довіреність №б/н від 02.10.2006;

третя особа (Севастопольський міський центр зайнятості) –не з’явився.

С у т ь с п о р у:

Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” про стягнення штрафних санкцій в сумі 55236,00 грн. за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2005 році.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, згідно з якими для підприємств незалежно від форми власності встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної численності працюючих; за 2005 рік у відповідача норматив склав 11 робоче місце, фактично на підприємстві працювало 11 інвалідів, але не повний рік.

Ухвалою суду від 22.02.2007 по справі було призначено попереднє судове засідання на 20.03.2007, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольський міський центр зайнятості.

Ухвалою суду від 20.03.2007 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 04.04.2007.

До початку судового засідання 04.04.2007 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, враховуючи письмове пояснення, яке було надано раніше (вх.№8733 від 19.03.2007).

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 04.04.2007, заявив письмове клопотання (вх.№11198 від 04.04.2007), в якому проти задоволення позовних вимог не заперечує і просить надати розстрочку виконання судового рішення строком на дванадцять місяців рівними долями згідно з графіком погашення заборгованості, який узгоджений з позивачем (вх. № 11199 від 04.04.2007). Представник позивача проти надання розстрочки не заперечує.

Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.19991 № 1771), статті 10 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002, статті 18 Закону УРСР «Про мови в УРСР»від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представників позивача і відповідача, вони давали пояснення по справі російською мовою.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам позивача і відповідача роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд -

В с т а н о в и в :

Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, такий позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.01.2006.

Згідно зі статтею 10 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” фінансування роботи із соціальної захищеності інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів. Виходячи з Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого директором Фонду 01.11.2002, дане відділення є територіальним органом урядового органа державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, на яке, зокрема, покладений контроль за своєчасним і повним перерахуванням у бюджет відділення штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, вживання заходів по стягненню штрафних санкцій у випадку їхньої несплати в судовому порядку.

Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та штрафних санкцій за його невиконання, містять статті 17-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі –Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ, затверджена Наказом Держкомстату України 10.01.2002 № 49) за 2005 рік норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 11 робоче місце від загальної кількості працюючих на підприємстві (287 осіб), фактично на підприємстві працювало 11 інвалідів, але не повний рік. Середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2005 рік склала 13809,00 грн.

Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів визначається згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 №171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823.

Тобто середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж встановлений норматив для працевлаштування інвалідів на 4 одиниці.

Таким чином, сума штрафних санкцій із розрахунку середньорічної заробітної плати по підприємству складає 55236,00 грн. (13809,00 грн. х 4), які відповідач був зобов’язаний перерахувати на рахунок Севастопольського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001, штрафні санкції сплачуються підприємствами в доход державного бюджету самостійно не пізніше 15 квітня року, що слідує за звітним.

Відповідно до ст. 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

04.05.2006 Севастопольським міським відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” направлена претензія № 04-250 з вимогою погасити штрафні санкції в сумі 55236,00 грн. за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Відповіді на претензію від підприємства не надходило.

Заявлені штрафні санкції відповідачем не сплачені.

19.03.2007 представник Севастопольського міського центру зайнятості надав письмове пояснення (вх. №8733 від 19.03.2007), в якому повідомив, що протягом 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” надавало до Севастопольського міського центру зайнятості відомості про вільні вакантні місця для працевлаштування інвалідів у формі звітів № 3-ПН: станом на 28.01.2005, 28.02.2005, 28.03.2005, 28.04.2005, 28.05.2005, 28.06.2005, 28.07.2005, 28.08.2005, 28.09.2005, 28.10.2005, 28.11.2005, 28.12.2005. Також повідомив, що 04.10.2005 Севастопольським міським центром зайнятості на підприємство був направлений для працевлаштування інвалід ІІІ групи –Ємиров Володимир Борисович на вакантне робоче місце за посадою оператора заправних станцій, якому відмовлено у працевлаштуванні 10.10.2005 з причини невідповідності стану здоров’я вимогам, які потрібні робітнику на посаді оператора, вподальшому інваліди не направлялись у зв’язку з відсутністю бажання у інвалідів працевлаштуватись на вказаному підприємстві. У вищевказаних звітах відповідач повідомляв Севастопольський міський центр зайнятості про наявність одного робочого місця для працевлаштування інваліда.

Відповідно до листа-відповіді Центральної міської медико-соціальної експертної комісії (вих. № 78 від 27.03.2006) в період з 2004 по 2005 року Центральною міською медико-соціальною експертною комісією проведено атестацію робочих місць у 64 підприємствах. Атестація робочих місць інвалідів Товариством з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” сумісно з представниками Центральної міської медико-соціальної експертної комісії не проводилась.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 04.04.2007, заявив письмове клопотання (вх. №11198 від 04.04.2007), в якому проти задоволення позовних вимог не заперечує і просить надати розстрочку виконання судового рішення строком на дванадцять місяців рівними долями згідно з графіком погашення заборгованості, який узгоджений з позивачем (вх. № 11199 від 04.04.2007). Представник позивача проти надання розстрочки не заперечує.

Суд вважає, що, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 2362,00 грн. підлягають задоволенню, клопотання відповідача про надання розстрочки та розстрочити виконання постанови суду строком на дванадцять місяців рівними долями підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” (99029, м.Севастополь, вул. Соловйова, 10; код ЄДРПОУ 327776885, р/р 26008041870000 в СФ АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 384588) на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя, 20-А, код ЄДРПОУ 24035598, на р/р31213230700007, УДК в м.Севастополі, МФО 824509) заборгованість в сумі 55236,00 грн.

Розстрочити виконання постанови строком на дванадцять місяців –з квітня 2007 року по березень 2008 року. Оплату проводити в строки:

квітень 2007 року –4603,00 грн.;

травень 2007 року –4603,00 грн.;

червень 2007 року –4603,00 грн.;

липень 2007 року –4603,00 грн.;

серпень 2007 року –4603,00 грн.;

вересень 2007 року –4603,00 грн.;

жовтень 2007 року –4603,00 грн.;

листопад 2007 року –4603,00 грн.;

грудень 2007 року –4603,00 грн.;

січень 2008 року –4603,00 грн.;

лютий 2008 року –4603,00 грн.;

березень 2008 року –4603,00 грн.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

3. Примирники постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

16.04.2007

Розсилка:

1. позивач - Севастопольське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул.Гоголя, 20 А)

2. відповідач –ТОВ “Татнафта-Крим” (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, 10)

3. третя особа - Севастопольський міський центр зайнятості (99029, м. Севастополь, вул. Руднева, 40)

4. справа

5. наряд

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Остапової К.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольського міського центру зайнятості про стягнення 55236,00 грн.

при секретарі Соловей Ю.В.

за участю представників:

позивач –Кухаренко В.М., довіреність № 04-02 від 10.01.2007;

відповідач –Свірідова Г.В., довіреність №б/н від 02.10.2006;

третя особа (Севастопольський міський центр зайнятості) –не з’явився.

С у т ь с п о р у:

Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” про стягнення штрафних санкцій в сумі 55236,00 грн. за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2005 році.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, згідно з якими для підприємств незалежно від форми власності встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної численності працюючих; за 2005 рік у відповідача норматив склав 11 робоче місце, фактично на підприємстві працювало 11 інвалідів, але не повний рік.

Ухвалою суду від 22.02.2007 по справі було призначено попереднє судове засідання на 20.03.2007, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольський міський центр зайнятості.

Ухвалою суду від 20.03.2007 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 04.04.2007.

До початку судового засідання 04.04.2007 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, враховуючи письмове пояснення, яке було надано раніше (вх.№8733 від 19.03.2007).

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 04.04.2007, заявив письмове клопотання (вх.№11198 від 04.04.2007), в якому проти задоволення позовних вимог не заперечує і просить надати розстрочку виконання судового рішення строком на дванадцять місяців рівними долями згідно з графіком погашення заборгованості, який узгоджений з позивачем (вх. № 11199 від 04.04.2007). Представник позивача проти надання розстрочки не заперечує.

Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.19991 № 1771), статті 10 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002, статті 18 Закону УРСР «Про мови в УРСР»від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представників позивача і відповідача, вони давали пояснення по справі російською мовою.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам позивача і відповідача роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд -

В с т а н о в и в :

Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, такий позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.01.2006.

Згідно зі статтею 10 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” фінансування роботи із соціальної захищеності інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів. Виходячи з Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого директором Фонду 01.11.2002, дане відділення є територіальним органом урядового органа державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, на яке, зокрема, покладений контроль за своєчасним і повним перерахуванням у бюджет відділення штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, вживання заходів по стягненню штрафних санкцій у випадку їхньої несплати в судовому порядку.

Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та штрафних санкцій за його невиконання, містять статті 17-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі –Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ, затверджена Наказом Держкомстату України 10.01.2002 № 49) за 2005 рік норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 11 робоче місце від загальної кількості працюючих на підприємстві (287 осіб), фактично на підприємстві працювало 11 інвалідів, але не повний рік. Середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2005 рік склала 13809,00 грн.

Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів визначається згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 №171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823.

Тобто середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж встановлений норматив для працевлаштування інвалідів на 4 одиниці.

Таким чином, сума штрафних санкцій із розрахунку середньорічної заробітної плати по підприємству складає 55236,00 грн. (13809,00 грн. х 4), які відповідач був зобов’язаний перерахувати на рахунок Севастопольського відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001, штрафні санкції сплачуються підприємствами в доход державного бюджету самостійно не пізніше 15 квітня року, що слідує за звітним.

Відповідно до ст. 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

04.05.2006 Севастопольським міським відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” направлена претензія № 04-250 з вимогою погасити штрафні санкції в сумі 55236,00 грн. за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Відповіді на претензію від підприємства не надходило.

Заявлені штрафні санкції відповідачем не сплачені.

19.03.2007 представник Севастопольського міського центру зайнятості надав письмове пояснення (вх. №8733 від 19.03.2007), в якому повідомив, що протягом 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” надавало до Севастопольського міського центру зайнятості відомості про вільні вакантні місця для працевлаштування інвалідів у формі звітів № 3-ПН: станом на 28.01.2005, 28.02.2005, 28.03.2005, 28.04.2005, 28.05.2005, 28.06.2005, 28.07.2005, 28.08.2005, 28.09.2005, 28.10.2005, 28.11.2005, 28.12.2005. Також повідомив, що 04.10.2005 Севастопольським міським центром зайнятості на підприємство був направлений для працевлаштування інвалід ІІІ групи –Ємиров Володимир Борисович на вакантне робоче місце за посадою оператора заправних станцій, якому відмовлено у працевлаштуванні 10.10.2005 з причини невідповідності стану здоров’я вимогам, які потрібні робітнику на посаді оператора, вподальшому інваліди не направлялись у зв’язку з відсутністю бажання у інвалідів працевлаштуватись на вказаному підприємстві. У вищевказаних звітах відповідач повідомляв Севастопольський міський центр зайнятості про наявність одного робочого місця для працевлаштування інваліда.

Відповідно до листа-відповіді Центральної міської медико-соціальної експертної комісії (вих. № 78 від 27.03.2006) в період з 2004 по 2005 року Центральною міською медико-соціальною експертною комісією проведено атестацію робочих місць у 64 підприємствах. Атестація робочих місць інвалідів Товариством з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” сумісно з представниками Центральної міської медико-соціальної експертної комісії не проводилась.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 04.04.2007, заявив письмове клопотання (вх. №11198 від 04.04.2007), в якому проти задоволення позовних вимог не заперечує і просить надати розстрочку виконання судового рішення строком на дванадцять місяців рівними долями згідно з графіком погашення заборгованості, який узгоджений з позивачем (вх. № 11199 від 04.04.2007). Представник позивача проти надання розстрочки не заперечує.

Суд вважає, що, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 2362,00 грн. підлягають задоволенню, клопотання відповідача про надання розстрочки та розстрочити виконання постанови суду строком на дванадцять місяців рівними долями підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Татнафта-Крим” (99029, м.Севастополь, вул. Соловйова, 10; код ЄДРПОУ 327776885, р/р 26008041870000 в СФ АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 384588) на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя, 20-А, код ЄДРПОУ 24035598, на р/р31213230700007, УДК в м.Севастополі, МФО 824509) заборгованість в сумі 55236,00 грн.

Розстрочити виконання постанови строком на дванадцять місяців –з квітня 2007 року по березень 2008 року. Оплату проводити в строки:

квітень 2007 року –4603,00 грн.;

травень 2007 року –4603,00 грн.;

червень 2007 року –4603,00 грн.;

липень 2007 року –4603,00 грн.;

серпень 2007 року –4603,00 грн.;

вересень 2007 року –4603,00 грн.;

жовтень 2007 року –4603,00 грн.;

листопад 2007 року –4603,00 грн.;

грудень 2007 року –4603,00 грн.;

січень 2008 року –4603,00 грн.;

лютий 2008 року –4603,00 грн.;

березень 2008 року –4603,00 грн.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

3. Примирники постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

16.04.2007

Розсилка:

1. позивач - Севастопольське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул.Гоголя, 20 А)

2. відповідач –ТОВ “Татнафта-Крим” (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, 10)

3. третя особа - Севастопольський міський центр зайнятості (99029, м. Севастополь, вул. Руднева, 40)

4. справа

5. наряд