Рішення № 56342081, 01.03.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2016 р.Справа №917/73/16

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м.Полтава, 36008

до Редакції газети "Зоря Полтавщини", вул. Пушкіна, 115, м.Полтава, 36014

про стягнення 355 257,48грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №29-14/15 від 04.01.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 05.02.2016р.

ОСОБА_3 довіреність б/н від 23.02.2016р.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 355 257,48 грн. з яких 164 950,30грн. основний борг за Договором №3315/3 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 27.07.2015р., 164 950,30грн. пеня, 2 511,46грн. 3% річних та 22 845,42грн. втрат від інфляційних процесів.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2016р. були надані копії актів приймання-передачі, рахунків та доказів їх направлення.

Представник позивача повідомив суд, що відповідачем 03.02.2016р. було сплачено суму основного боргу.

В зв"язку з чим позивач просить припинити провадження в частині стягнення 164 950,30грн суми основного боргу на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення 164 950,30грн. пені, 2 511,46грн. 3% річних та 22 845,42грн. втрат від інфляційних процесів позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає в частині стягнення 2511,46грн. 3% річних та 22 845,42грн. втрат від інфляційних процесів. Одночасно в поданому відзиві на позовну заяву, відповідач навів свій контррозрахунок суми пені, відповідно до якого сума пені складає 40 782,66грн.

17.02.2016р. відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання (вхід. №1709 від 17.02.2016р.) про зменшення розміру штрафних санкцій.

23.02.2016р. відповідачем через канцелярію суду було подано доповнення до заяви про зменшення розміру штрафних санкцій (вхід. №2277 від 23.02.2016р.). У вказаних доповненнях відповідач вказує на те, що позивачем при нарахуванні пені не враховано того, що законодавчо встановлено обмеження у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а тому розмір пені становить 40 782,66грн. та просить суд зменшити розмір пені до 1 000,00грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація за Договором; позивач по справі) та Редакцією газети "Зоря Полтавщини" (споживач за Договором; відповідач по справі) 27.07.2015р. був укладений Договір №3315/3 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір) (а. с. 13-14).

За умовами якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати теплову енергію (пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води) з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Пушкіна , 115, м. Полтава - офісні приміщення (п.1 Договору).

Даний договір набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2015р. і діє в частині постачання теплової енергії до 31.12.2015р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 41 Договору).

Відповідно до п. 32 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством "Полтаватеплоенерго" встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 28.11.2015р. № 653 встановлено для ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів 1202,90 грн./Гкал (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.02.2015р. №283 встановлено для ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів 1691,29грн./Гкал (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.03.2015р. № 1120 встановлено для ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів 1465,58 грн./Гкал (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.04.2015р. №1388 встановлено для ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів 11403,42грн./Гкал (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.10.2015р. №2690 встановлено для ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів 1354,31грн./Гкал (без ПДВ).

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Так за умовами Договору облік споживання теплової енергії проводиться по лічильнику, згідно з Додатком №1, який є невід"ємною частиною договору (п. 17 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи 05.10.2015р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3315/3 "С" від 27.07.2015р., якою внесено зміни до пункту 33 Договору. (а.с. 16).

Відповідно до п. 33 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 27.07.2015р.) на момент укладання договору обсяг становить 7,6205 Гкал, виходячи із суми виділеної на оплату енергоносіїв, виділеної на оплату енергоносіїв, яка становить 11 000,00грн. з ПДВ. Сума договору може коригуватися в залежності від фактичного споживання теплової енергії. Подальше споживання теплової енергії, протягом терміну дії Договору, в обсязі, що перевищує зазначений в Договорі, фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, а розрахунки за фактично спожиту теплову енергію здійснюються на умовах визначених даним Договором.

За умовами Договору (п.п. 34, 35) всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі виписаного "Теплопостачальною організацією" "Споживачу" з обов"язковим застосуванням діючих тарифів.

Факт отримання "Споживачем" теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається обома сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору. У разі неповернення "Споживачем" Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 12 Договору, він, підписаний "Теплопостачальною організацією" в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання "Споживачу" теплової енергії.

Споживач зобов"язується сплачувати за теплову енергію у строк до кінця поточного місяця.

На виконання умов Договору за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію та нараховано до сплати 213 656,54грн.

Даний факт підтверджується актами прийняття-передачі теплової енергії за січень 2015 - грудень 2015 року, рахунки на оплату, які свідчать про відпуск теплової енергії споживачу та її вартість, а також реєстри, що підтверджують факт відправлення відповідачу актів та рахунків згідно вимог Договору (а.с. 38-60).

Як зазначає позивач, відповідачем в порушення взятих на себе зобов"язань за вказаний період було сплачено лише 19 000,00грн. Таким чином, з урахуванням переплати в розмірі 29 706,24грн. що існувала станом на 01.01.2015р. за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 164 950,30грн.

В зв"язку з тим, що сума заборгованості сплачена відповідачем не була, позивач звернувся до суду.

На момент подання позову заборгованість відповідача за Договором №3315/3 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 27.07.2015р. становила 164 950,30грн.

Крім того, позивачем на підставі п.36 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення 164 950,30грн. пені, 2 511,46грн. 3% річних та 22 845,42грн. втрат від інфляційних процесів.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, після подання позову відповідачем було сплачено основну суму заборгованості в сумі 164 950,30грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3249 від 25.01.2016р. та №3260 від 03.02.2016р. та позивачем.

Вказана сума заборгованості сплачена відповідачем після подання позову.

У звязку з тим, що відповідачем в повному обсязі сплачено суму заборгованості за Договором №3315/3 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 27.07.2015р. суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч. ст. 80 ГПК України в частині стягнення 164 950,30грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі п.36 Договору за період з 01.02.2015р. по 13.01.2016р. нараховано пеню в розмірі 196 596,76грн. (розрахунок по кожному платежу окремо в матеріалах справи, а.с. 10). В зв"язку з тим, що сума пені обмежується 100% боргу, позивачем заявлено до стягнення 164 950,30грн.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.

Пунктом 36 Договору передбачено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня у розмірі 1,0 % за кожен день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги", а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України.

Крім того, правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 квітня 2013 р. у справі № 3-6гс13 (справа № 18/957/12) нормою частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг - пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача, щодо неправомірного нарахування позивачем пені є безпідставними.

Таким чином, пеня нарахована позивачем правомірно.

Як зазначено вище, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що відповідач сплатив суму основного боргу в добровільному порядку, порушення зобов'язання не завдало негативних наслідків для позивача, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені на 70%.

В зв"язку з чим стягненню підлягає пеня в розмірі 49 485,09грн., в частині стягнення 115 465,21грн. пені в задоволенні позову відмовити.

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 22 845,42 грн. інфляційних за період лютий-грудень2015р. та 2 511,46грн. 3% річних за період з 01.02.2015р. по 13.01.2016р.

Здійснивши перевірку за допомогою калькулятора ІПС "Ліга" наданого позивачем розрахунку (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за отриману теплову енергію за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, судові витрати відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, п. 1.1. ч. 1 ст.80, 82, п.3 ч. 1 ст. 83, 84-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належний до стягнення розмір пені на 70 %.

3. Стягнути з Редакції газети "Зоря Полтавщини" (вул. Пушкіна, 115, м.Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 02474794) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030, р/р 26032302010972 в філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк"; МФО 331467) 49 485,09грн. пені, 2 511,46грн. 3% річних та 22 845,42грн. втрат від інфляційних процесів та 5 328,86 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 164 950,30грн. суми основного боргу.

5. В частині стягнення 115 465,21грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 09.03.2016 року.

СуддяПогрібна С.В.