Рішення № 56341922, 02.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2016 р.Справа № 916/4977/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго;

до відповідача: Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради;

про стягнення 253 001,65 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 8 від 30.12.2015р.;

від відповідача : ОСОБА_2 довіреність № 91 від 12.02.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради, в якій згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.03.2016р. (т.2а.с.79-82), просить суд стягнути з останнього грошові кошти у сумі 253 001,65 грн., яка складається із заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 146 490,20 грн., пені за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 78 352,96 грн., 3 % річних у сумі 4 325,93 грн.; інфляційних втрат у сумі 20 712,80 грн.; пені, нарахованої за несвоєчасну плату за перетікання реактивної енергії у сумі 2 377,10 грн.; 3 % річних у сумі 135,87 грн. та інфляційних втрат у розмірі 606,79 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 795,03 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Житлово-комунальним господарством Чорноморської селищної ради договору про постачання електричної енергії №К-655 від 12.02.2013р.

Як зазначає позивач, він належним чином і в повному обсязі виконує свої договірні зобовязання перед відповідачем, однак відповідач свої зобовязання за договором в частині своєчасної та повної оплати спожитої активної електричної енергії; за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії не виконує належним чином, в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірах, що заявлена до стягнення.

Враховуючи викладене, за прострочення виконання зобовязань по оплаті за спожиту електричну енергію позивачем було нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Вищезазначене і призвело до звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2015р. було порушено провадження у справі №916/4977/15 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 03.02.2016р.

У судовому засіданні 03.02.2016р. представником відповідача було надано відзив на позов (т.2 а.с.1-3), згідно якого останній просив провести звірку взаємних розрахунків між сторонами та скласти відповідний акт, а також зменшити розмір пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, та пені, нарахованої за несвоєчасну плату за перетікання реактивної енергії до 1 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на пятнадцять днів та, з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також необхідність додаткового дослідження справи, розгляд справи було відкладено на 02.03.2016р.

У судове засідання 02.03.2016р. зявився представник позивача, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви від 02.03.2016р. про зменшення їх розміру.

Представник відповідача в свою чергу, фактично, не заперечуючи проти задоволення позову, просив суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір пені до 1 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго та Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради виникли з договору про постачання електричної енергії №К-655 від 12.02.2013р. (т.1а.с.37-44).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Приймаючи до уваги, що відповідач визнає обставини щодо наявності заборгованості за спожиту активну електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії, суд, перевіривши розрахунки, у тому числі щодо розміру 3 % річних та інфляційних втрат, що наведені у заяві про зменшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.79-82) встановив їх правильність, у звязку доходить висновку про задоволення вимог в цій частині у повному обсязі.

Разом з тим, суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 78 352,96 грн., та пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 2 377,10 грн., зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 4.2 підпунктом 4.2.1. договору встановлена відповідальність споживача за порушення термінів внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, визначених додатком „Порядок розрахунків, у вигляді сплати пені у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Суд, враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, перевіривши розрахунок пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 78 352,96 грн. та пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 2 377,10 грн., що наведений у заяві про зменшення розміру позовних вимог (т.2а.с.79-82), вважає їх вірними, а вимоги в частині їх стягнення цілком обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Таким чином, приймаючи до уваги доводи відповідача про те, що 99 % споживачів житлово-комунальних послуг, які надає відповідач, є населення смт. Чорноморське та с. Гвардійське, і основним джерелом доходів ЖКГ Чорноморської селищної ради є грошові кошти, що надходять від населення, з огляду на наявність значної заборгованість перед відповідачем, що, фактично, свідчить про скрутне матеріальне становище останнього та наявність у підприємства значних збитків.

З огляду на викладене, а також те, що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нараховану позивачем пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії до 20 000 грн., а також зменшити пеню, нараховану за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії до 500 грн.

Приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а також з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, викладених у п. 4.3 Постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» від 21.02.2013 року № 7 (зі змінами та доповненнями), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 795,03 грн. відповідно до вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради (67570, Одеська область, Комінтернівський район, селище міського типу Чорноморське, код ЄДРПОУ 31790926) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, код ЄДОРПУ 00131713) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 146 490/сто сорок шість тисяч чотириста девяносто/грн. 20 коп.; пеню, нараховану за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 20 000/двадцять тисяч/грн. 00 коп.; 3 % річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 4 325 /чотири тисячі триста двадцять пять/ грн. 93 коп.; інфляційні втрати за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у сумі 20 712 /двадцять тисяч сімсот дванадцять/ грн. 80 коп.; пеню, нараховану за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 500 /пятсот/грн. 00 коп.; 3 % річних, нарахованих за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 135 /сто тридцять пять/грн. 87 коп.; інфляційні втрати за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 606 /шістсот шість/ грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 795 /три тисячі сімсот девяносто пять/ грн. 03 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 березня 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська