Ухвала суду № 56339486, 03.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року м. Київ К/800/2033/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі № 804/652/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування рішень та постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» звернулось з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними наказ про проведення перевірки від 06.11.2013 року №106-од, направлення на проведення перевірки від 06.11.2013 року №296/16/267, акт перевірки характеристик продукції №100278 від 06.11.2013 року; скасувати рішення №394 та №395 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанову про накладення штрафних санкцій від 18.11.2013 року №176 у розмірі 6800 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу на проведення перевірки від 06.11.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 18.11.2013 року № 394 та № 395. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про накладення штрафних санкцій від 18.11.2013 року № 176 у розмірі 6800,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області на підставі доручення Держспоживінспекції України від 05.11.2013 р. № 5090-2-7/6, видано наказ № 106-од від 06.11.2013 р. про проведення позапланової перевірки характеристик продукції магазину «Фокстрот» ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» (м. Кривий Ріг, вул. Миру, 37).

У період з 06 по 08 листопада 2013 року, відповідачем, на підставі наказу № 106-од від 06.11.2013 р. та направлення від 06.11.2013 р. №296/16/267, проведено позапланову перевірку характеристик продукції позивача, зокрема, електричного та електронного обладнання, холодильних приладів та побутової хімії, про що складено акт № 100278 від 06.11.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №785, Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року №1149, Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717, Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 року №679 в частині наявності продукції, на якій відсутній або неналежно застосований Національний знак відповідності.

На підставі вказаного акту, 18.11.2013 року Інспекцією було винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №394, №395 та постанову про накладення штрафних санкцій №176, якою на позивача накладено штраф у розмірі 6800 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні перевірки та подальшому прийняті за наявності самостійного усунення позивачем порушень оскаржуваних рішень від 18.11.2013 року № 394,395 та постанови від 18.11.2013 року № 176 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Між тим, суд апеляційної інстанції розглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №394, №395 та постанова №176 від 18.11.2013 року про накладення штрафних санкцій, оскільки товар, який Інспекція перевіряла не був маркований у встановленому порядку, позивачем було усунено виявлені порушення вже після перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає його обґрунтованим, враховуючи наступне.

Частиною 3 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган у справах захисту прав споживачів, а також його територіальні органи мають право в тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Статтею 4 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29.10.2009 р. затверджений Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання, відповідно до п. 7 якого, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29.07.2009 р. затверджений Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, відповідно до п.17 якого, на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Постановою Кабінету Міністрів України № 679 від 24.06.2009 р. затверджено Технічний регламент радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, положеннями п.п. 7, 8 якого визначено, що введення в обіг пристроїв на території України дозволяється лише за умови дотримання вимог цього Технічного регламенту в разі належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням таких пристроїв. Введення в обіг пристроїв без декларації про відповідність, оформленої згідно з додатком до цього Технічного регламенту, та національного знака відповідності, нанесеного згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності», забороняється.

У разі встановлення факту застосування декларації про відповідність та маркування національним знаком відповідності з порушенням вимог цього Технічного регламенту виробник або уповноважена ним особа - резидент України чи постачальник на вимогу НКРЗІ та Держспоживінспекції вживає заходів до припинення відвантаження та реалізації пристроїв і вилучення їх з обігу.

Відповідно до Правил застосування національного знаку відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1599 від 29.11.2001 р., національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції.

Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у разі коли орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Згідно з п.6 ст.12 цього Закону, порядок вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів із забезпечення безпечності продукції визначається Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

У відповідності до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Пунктом 3 ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до п. 4 ст. 29 цього ж Закону у разі, якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлена відповідальність суб'єктів господарювання за порушення цього Закону.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивачем недотримані вимоги зазначених вище положень та не вказаний або неналежно вказаний національний знак відповідності на визначених в акті перевірки пристроях.

Вказані обставини підтверджуються також поясненнями ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», зазначеними у позовній заяві. Зокрема, позивачем зазначено, що у встановлений законодавством строк, на виконання проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» звернулось до уповноважених представників виробників та постачальників товарів, зазначених в п.п. 2, 5, 6, 7 таблиці акту перевірки, з вимогою про термінове додаткове нанесення Національного знаку відповідності безпосередньо на вказану в акті продукцію. Станом на 21 листопада 2013 року додаткове маркування національним знаком відповідності нанесено безпосередньо на товари зазначені в п.п. 2, 5, 6, 7 таблиці акту перевірки.

Враховуючи наведені правові положення законодавства та зважаючи на те, що позивачем було усунено виявлені порушення вже після перевірки, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про правомірність прийнятих відповідачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №394, №395 та постанова №176 від 18.11.2013 року про накладення штрафних санкцій.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: