Ухвала суду № 56339477, 01.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Київ К/800/49253/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, звернулася до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в якому просила:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України вилучити інформацію про ОСОБА_4., яка була надана під час отримання ІІН та у подальшому не вносити про неї інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові кодифікатори;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зберегти за позивачами форму обліку платника податків за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації;

- зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вилучити інформацію про неї, яка була надана під час видачі ІІН, і в подальшому здійснювати її облік як платника податку за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації);

- зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області знищити інформацію про неї у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

- зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області видати малолітнім позивачам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 довідки з текстом: "Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора" та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою;

- зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області після отримання позивачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 паспортів громадянина України, внести на сторінки 7 або 8, 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

В обґрунтування позову посилалась на те, що вона та її діти є віруючими громадянами, належать до Української Православної Церкви і через свої релігійні переконання бажають щоб їх облік як платників податків здійснювався без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації). Проте їхню вимогу вчинити дії по забезпеченню права на відмову від цифрового ідентифікатора відповідачі залишили без задоволення, чим порушили їхні права.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за діючим номером реєстраційної картки платника податків.

17 березня 2015 року ОСОБА_4 звернулася із заявами щодо себе та своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Державної фіскальної служби України та Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в яких просила здійснювати їх облік, як платників податків, без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, ім'ям та по-батькові та за місцем народження) та не вносити інформацію про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, зберегти за ними форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження), проставити у її паспорті (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, а також видати її дітям ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 довідки з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора», а після отримання ними паспортів громадянина України внести до них відповідний запис.

За наслідками розгляду вказаних заяв листами від 02 квітня 2014 року №3088/5/99-99-11-02-02-14, №3086/5/99-99-11-02-02-14, №3085/5/99-99-11-02-02-14, №3081/5/99-99-11-02-02-14 Державної фіскальної служби України та 21 квітня 2015 року №19/7/11-003 Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області позивачам було роз'яснено порядок реалізації права щодо відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий облік позивачів виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без серії та номера паспорта, як вони про це просять, є неможливим.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожному гарантоване право на свободу світогляду і віросповідання.

Положеннями статті 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Порядок і процедура такої реєстрації регламентується нормами Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10 грудня 2013 року № 779.

Згідно з пунктами 1, 6, 7, 8 розділу VIII зазначеного Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта.

За результатами такої перевірки до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи надсилається повідомлення-підтвердження можливості внесення відмітки до паспорта та взяття на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

Аналогічно неповнолітня особа має право через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта після отримання паспорта громадянина України при досягненні нею 16-річного віку.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 не дотримано визначеного законодавством порядку відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачі не порушили права і свободи позивачів та не допустили звуження їх змісту чи обсягу.

Крім того, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача після отримання неповнолітніми дітьми позивача паспортів внести до них відповідні записи з огляду на їх передчасність. Що ж до зобов'язань видати малолітнім позивачам довідки, то Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків не передбачено порядок надання будь-яких довідок про право здійснення платежів без ідентифікаційного номера.

Доводи та мотиви, викладені позивачем у касаційній скарзі, не ґрунтуються на законі, були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій і їм дана належна правова оцінка.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало