Ухвала суду № 56339323, 03.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"03" березня 2016 р. м. Київ К/800/5507/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником, всупереч вимог пункту 5 частини 2, частини 5 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору, а зміст вимог до суду касаційної інстанції, не відповідає приписам цього Кодексу.

Так, до касаційної скарги додані копії квитанцій про сплату судового збору у розмірі 7 та 87,70 гривень, однак частина 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає від скаржника надання документу про сплату судового збору, а не його копії.

Окрім цього, визначаючи розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду, скаржнику необхідно врахувати наступне.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі Закон № 484-VІІІ).

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, касаційна скарга подана у 2016 році.

Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 1378 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги, законодавством та надати до суду документ про оплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Також, скаржник не зазначив у своїй скарзі вимог до суду касаційної інстанції у розумінні пункту 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до приписів пункту 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

При цьому, звертаючись зі скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник, як учасник адміністративного процесу, а також в силу приписів частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України повинен неухильно виконувати процесуальні обов'язки, встановлені цим Кодексом.

Згідно положень частини 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України, такий визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Водночас, у відповідності до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Одночасно, згідно вимог статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

В свою чергу, за змістом статей 163 і 165 Кодексу адміністративного судочинства України зміст постанови або ухвали суду повинен містити, зокрема, дату, часу та місця їх прийняття, а також найменування адміністративного суду.

Виклад вимог касаційної скарги, також повинен узгоджуватись з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, встановлених статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, а також вимог вищевказаних процесуальних норм, можна дійти висновку, що сторона у справі, як учасник адміністративного процесу, зобов'язана дотримуватись правил, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України і враховувати його вимоги під час складання касаційної скарги, забезпечивши її виклад у такій формі, яка дасть змогу суду недвозначно зрозуміти її зміст, а також здійснити касаційний розгляд справи, згідно вимог скарги.

В свою чергу, вимоги касаційної скарги повинні викладатись чітко і зрозуміло, не абстрактно, стосуватись конкретних судових рішень з зазначенням їх реквізитів в такому обсязі, який дасть можливість суду їх ідентифікувати у конкретній справі.

У своїх вимогах до суду касаційної інстанції, з урахуванням внесених уточнень, позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати останнього здійснити їй перерахунок пенсії.

Такий спосіб викладу вимог скаржника до суду касаційної інстанції свідчить про невідповідність касаційної скарги приписам пункту 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи наведене, скаржнику необхідно у строк, встановлений цією ухвалою, привести подану нею касаційну скаргу у відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши у ній вимоги до суду касаційної інстанції, які відповідають вищевказаним критеріям та положенням процесуальних норм цього Кодексу з одночасною сплатою судового збору у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги, законодавством і наданням до суду документу про оплату такого, а не його копії.

Виходячи з вимог статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 25 березня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк