Ухвала суду № 56339170, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/654/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Шапутько С.В.

Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Сокуренка Д.М.,

суддів Беця О.В., Лашевича В.М.,

при секретарі Сологуб В.І.,

за участі прокурора Гриняка О.Б.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу із доповненнями захисника ОСОБА_1, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Кулакевича С.В. погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва відділу досудовим розслідуванням та підтриманням держаного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Гриняком О.Б. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 11 квітня 2016 року, з одночасним визначенням розміру застави у межах 400 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 551 200 (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті) гривень, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полонне, Хмельницької обл., громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ОКПП «Київ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно ухвали, слідчий суддя, врахувавши конкретні обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, а також дані, що містяться у долучених до матеріалів клопотання протоколах, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

В доводах апеляційної скарги, сторона захисту зазначає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року постановлена внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог КПК України та невідповідності тяжкості застосованого запобіжного заходу особі підозрюваного внаслідок його суворості.

Вказує, що слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри з порушенням вимог ч. 4 ст. 95 КПК України тому, що не допитав в судому засіданні тих свідків, на пояснення яких посилався в мотивувальній частині ухвали.

Захисник зазначає про безпідставність ризиків заявлених у клопотанні слідчого, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду спростовується тим фактом, що підозрюваний прибуває за кожним викликом до слідчого та суду, жодного разу не порушував цей обов'язок; можливість підозрюваного безперешкодно виїхати за межі України тим, що ОСОБА_3 не має закордонного паспорту; можливість впливати на свідків також є голослівним ризиком, оскільки підозрюваний 30 січня 2016 року був звільнений з військової служби, також зазначає про відсутність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження тому, що всі необхідні слідству докази вже були вилучені під час проведення обшуків в кабінеті та помешканні підозрюваного.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник стверджує і про те, що судом при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 не враховано репутацію підозрюваного, нагороди за сумлінну працю на військовій службі.

На думку сторони захисту, слідчий суддя, застосовуючи альтернативний запобіжний захід підозрюваному, не врахував майновий стан та визначив заставу, у розмірі який є завідомо непомірним та такий як до підозрюваної особи у вчиненні особливо тяжкого злочину, а не тяжкого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового і кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що СВ військової прокуратури центрального регіону України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110340000082 від 22.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

11.02.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Керуючись нормами Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, слідчий суддя правильно застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що наведені в ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність жодного із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, тобто заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Доводи захисників підозрюваного, які зазначені в апеляційній скарзі, стосовно не встановлення ризиків у даному кримінальному провадженні, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджується матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

В сукупності з вищевикладеними обставинами, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, суд врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, має постійне місце проживання, не працює, а також врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив ОСОБА_3 заставу в розмірі 400 мінімальних заробітних плат, оскільки визначений розмір застави, на думку колегії, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, та таким, що не суперечить положенням ст.ст. 178, 183, ч. 5 ст. 182 КПК України.

Будь-яких істотних порушень норм КПК України, які моли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

На підставі викладеного, рішення слідчого судді є законним, оскільки прийняте з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та обґрунтованим, так як ухвалене на підставі з'ясованих органами слідства обставинами, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними у ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 194, 182, 183, 196, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Кулакевича С.В. погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва відділу досудовим розслідуванням та підтриманням держаного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України Гриняком О.Б. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 11 квітня 2016 року, з одночасним визначенням розміру застави у межах 400 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 551 200 гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу із доповненнями захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва касаційному оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

СокуренкоД.М. Бець О.В. Лашевич В.М.

___ ____ ___