ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2016 р.Справа № 916/4373/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.,
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю, ОСОБА_2 - за довіреністю,
від відповідача - ОСОБА_3 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»
на рішення господарського суду Одеської області від 16 грудня 2015 року
у справі №916/4373/15
за позовом Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери»
до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»
про стягнення 164612,32 грн.
В судовому засіданні 23.02.2016 року оголошувалась перерва до 03.03.2016р.
встановив:
У жовтні 2015 року Корпорація «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» (даліпозивач, Корпорація) звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (далівідповідач, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації») заборгованості в розмірі 164612,32 грн., з яких: сума основної заборгованості 96000,00 грн., пеня - 19578,74 грн., інфляційні втрати - 46436,53 грн. та 3% річних - 2588,05грн.
В обґрунтування позовних вимог Корпорація послалась на неналежне виконання ОСОБА_4 своїх зобовязань за укладеним між сторонами договором від 27.06.2014р. №7 щодо оплати наданих позивачем послуг.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2015р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» на користь Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» заборгованість в розмірі 164612,32 грн., яка складається з суми основної заборгованості 96000,00 грн., пені 19578,74 грн., інфляційних втрат 46436,53 грн. та 3% річних 2588,05 грн.
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, підтвердженістю їх належними доказами та наявними матеріалами справи.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а також неповне зясування обставин справи.
Зокрема, скаржник зазначив, що судом не прийнято до уваги те, що кінцевий строк виконання позивачем послуг за договором 21.08.2014 р., але доказів виконання прийнятих на себе зобовязань позивачем саме на цю дату матеріали справи не містять.
У відзиві на апеляційну скаргу Корпорація просила оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У засіданнях суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 27.06.2014 р. між Корпорацією «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (замовник) був укладений договір №7, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання послуг по виконанню погоджених процедур, викладених у листі-зобовязанні, що є невідємною частиною даного договору, відповідно до якого (листа зобовязання) Корпорація взяла на себе обовязок виконати наступний перелік послуг:
- отримання і перегляд необхідних для виконання завдання документів ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», проведення опитування працівників зазначеного підприємства;
- аналіз та доопрацювання редакції наказу про облікову політику та документообіг і оцінка можливостей для забезпечення виконання цього наказу системами компютерних засобів (на основі теперішніх діючих програм);
- аналіз договорів на надання та отримання товарів і послуг, в тому числі експорт, реекспорт та імпорт (типових або на значні суми) з метою правильності їх оцінки для відображення в бухгалтерському обліку та для забезпечення того, що підприємство дотримується вимог діючих законодавчих і нормативних актів з питань оподаткування;
- перевірка показників декларацій з податку на додану вартість за липень-грудень 2013р. та січень-червень 2014р. та коригування, у разі потреби, обєкту оподаткування податком на додану вартість за липень-грудень 2013р. та січень-червень 2014р. разом з персоналом підприємства та оцінка можливості забезпечення цього процесу системами компютерних засобів в майбутньому.
Масштаб перевірки: камерально по всіх місяцях, тестування на відповідність Законодавству відображення в податковому обліку всіх видів стандартних операцій та оцінка всіх нестандартних операцій.
Перевірка відповідності вимогам чинного законодавства відображення в податковому обліку з податку на прибуток господарських операцій за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. та надання рекомендацій персоналу підприємства стосовно виправлення виявлених суттєвих викривлень та наступне контрольне тестування на відповідність Законодавству здійснених персоналом коригувань.
Масштаб перевірки: Співставлення показників декларації з податку на прибуток за 2013р. та показників фінансової звітності за 2013р. Тестування порядку відображення в бухгалтерському обліку всіх видів стандартних операцій та встановлення податкових різниць, які виникають по доходах та витратах, згідно до вимог ПКУ. Перевірка всіх нестандартних операцій за 2 півріччя 2013р. та 1 півріччя 2014р.
Згідно п.2.2 договору виконання послуг завершується складанням акту виконаних робіт та звіту про фактичні результати.
У випадку, якщо виконана робота не відповідає умовам даного договору, замовник у пятиденний термін після одержання їм акта виконаних робіт повинен представити мотивовану відмову від прийому виконаної роботи у формі двостороннього акта з указівкою необхідних доробок та термінів їхнього виконання (п.2.3 договору).
У відповідності до п.2.4. договору якщо в процесі роботи з'ясується недоцільність її продовження, то питання її продовження і порядку розрахунків вирішується за згодою сторін на основі двостороннього акта.
Відповідно до п.3.1. договору сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни за виконання послуг за даним договором у сумі 216000 грн.
Крім цього, п.3.4 договору передбачає, що замовник протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору перераховує виконавцю аванс 50% від вартості робіт. Остаточний розрахунок по цьому договору протягом 5 робочих днів після підписання акту виконаних робіт. У випадку прострочення виплати замовником авансу, термін виконання договору автоматично продовжується на число днів прострочення, про що виконавець письмово повідомляє замовника.
Термін дії даного договору з дня підписання договору до повного виконання обовязків по цьому договору (п.6.1. договору).
Також до виказаного вище договору сторонами був погоджений загальний бюджет часу на виконання погоджених процедур згідно до умов договору №7 від 27.06.2014р., згідно якого встановлено бюджет часу на виконання зазначених вище процедур 240 годин (30 робочих днів), в тому числі 5 робочих днів для складання остаточного звіту.
За твердженням представника позивача, та це не спростовано представником відповідача, 10.07.2015р. ОСОБА_4 на виконання п.3.4 договору перерахувало на рахунок Корпорації суму в розмірі 108000 грн. в якості авансу.
Проблемні питання, що були виявлені під час виконання роботи, а також пропозиції по їх вирішенню, були викладені у формі таблиці та надані головному бухгалтеру ОСОБА_4 11.08.2014 р. Обговорення даних питань було проведено 13.08.2014р. на нараді за участю Генерального директора ОСОБА_5 За результатами цієї наради були дані завдання фахівцям замовника щодо підготовки та надання інформації, а також було запропоновано змінити строки виконання Корпорацією робіт через обєктивні причини.
Виконавцем була направлена на адресу замовника службова записка вих. №38 від 01.09.2014р. з пропозицію і аргументацією щодо необхідності внесення змін до графіку роботи робочої групи Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери», відповідно до якої позивач визначив кінцевий термін виконання робіт - 11.09.2014р.
Як стверджував представник позивача, перед нарадою яка мала відбутися 11.09.2014р., спеціалістами Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» був наданий спеціалістам ОСОБА_4 в електронному вигляді проект звіту про виконану роботу (робочий варіант) для обговорення, вироблення подальших рекомендацій й уточнень по ряду питань. Для його обговорення була проведена спільна нарада 11.09.2014р. безпосередньо на підприємстві ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації».
У листі №4287-21 від 16.09.2014р. до виконавця замовник зазначив недоліки виконання проекту звіту про виконану роботу (робочий варіант), наполягав на розірванні договору №7 від 27.06.2014р. та надання обґрунтування виконання робіт на суму авансу.
Як зазначив представник Корпорації, у подальшому зі сторони ОСОБА_4 мав місце недопуск її спеціалістів до завершення роботи шляхом відмови від надання документів та інформації, у звязку з чим виконавець був змушений закінчувати роботу за наявними матеріалами.
Завершення роботи Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» і її результати були зафіксовані у відправлених на адресу ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» звіті про фактичні результати виконання узгоджених процедур по перевірці останнього відповідно до договору, а також акті виконаних робіт до договору №7 від 27.06.2014р. від 17.09.2014р.
У листі керівництву замовника (вих. №41 від 17.09.2014р.) виконавець зазначив, що у звіті про фактичні результати виконання узгоджених процедур по перевірці ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» відповідно до договору №7 від 27.06.2014р. від 17.09.2014р. були враховані зауваження спеціалістів ОСОБА_4. Як зазначив представник Корпорації, та дане твердження не було спростовано представником ОСОБА_4, дане відправлення було отримано відповідачем 22.09.2014р.
26.09.2014р. (вих. №4496-19) замовником направлено на адресу виконавця лист з переліком зауважень до звіту про фактичні результати виконання узгоджених процедур по перевірці ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» та відмовою від прийняття даного звіту, яка вмотивована простроченням виконання зобовязань. Разом з тим, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» запропонувало Корпорації обґрунтувати виконання робіт на суму авансу або повернути його в повному обсязі.
10.10.2014р. за вих. №44 Корпорація направила ОСОБА_4 відповідь на вищезгаданий лист від 16.09.2014р. (вих. №4287-21), в якому повідомила, що відповідно до ст.188 Господарського кодексу України строк розгляду пропозиції щодо розірвання договору складає 20 днів, одностороння відмова від виконання умов договору є недостимою, у звязку з чим виконавець категорично заперечує щодо його розірвання, так як зобовязання за договору №7 від 27.06.2014р. фактично виконані. Крім цього, у даному листі Корпорація погодилась на зменшення договірної вартості виконаних робіт на 6000 грн.
Як вбачається з переліку додатків до листа від 10.10.2014р. за вих. №44, на адресу ОСОБА_4 було надіслано звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур по перевірці ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» від 17.09.2015р. з доповненнями від 10.10.2014р., додаткову угоду від 10.10.2014р. до договору №7 від 27.06.2014р. та акт виконаних робіт від 10.10.2014р. на суму 210000,00 грн.
16.10.2014р. за вих. №4496-19 замовником на адресу виконавця направлено лист, в якому відповідач відмовився від прийняття вищезазначених послуг та запропонував Корпорації підписати додаткову угоду до договору, в якій буде зменшено суму послуг до розміру авансу, що складає 108000 грн.
Як зазначив представник Корпорації, враховуючи зауваження замовника, листом від 30.10.2014р. за вих. №49 ОСОБА_4 була направлена додаткова угода від 30.10.2014р. до договору одночасно з новим актом виконаних робіт від 30.10.2014р. на суму 204000,00 грн. з виключенням з листа-зобов'язання пункту з аналізу та доопрацювання редакції наказу про облікову політику та документообіг і оцінка можливостей для забезпечення виконання цього наказу системами комп'ютерних засобів (на основі теперішніх діючих програм). У даному листі позивач запропонував зменшити загальну суму договірної ціни на 12000,00 грн., у звязку з чим сума заборгованості склала 96000,00 грн.
ОСОБА_4 на адресу Корпорації було направлено лист від 12.11.2014р. за вих. №5284-21 з вимогами щодо підписання додаткової угоди, в якій буде зменшено суму послуг до розміру авансу, що складає 108000,00 грн.
У позовній заяві зазначено, що скоригований звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур по перевірці ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» від 10.10.2014р. містить опис усіх пунктів, викладених в листі-зобовязанні (з аналізом та доопрацюванням редакції наказу про облікову політику), за виключенням аналізу про документообіг і оцінки можливостей для забезпечення виконання цього наказу системами комп'ютерних засобів, оскільки цього наказу Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» надано не було і виконати цю роботу об'єктивно було неможливо.
Корпорацією на адресу ОСОБА_4 було направлено претензію за вих. №56 від 02.12.2014р. з вимогою сплатити суму заборгованості у сумі 96 000,00 грн., яку замовник відмовився задовольняти.
Неналежне, на думку позивача, виконання своїх зобовязань ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» за договором №7 від 27.06.2014р. зумовило звернення Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» до господарського суду Одеської області із вказаним вище позовом.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст.509 ЦК України).
Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.903 вказаного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобовязаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобовязаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до абз.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Розглянувши справу по суті, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем доведені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 164612,32 грн., яка складається з основної заборгованості 96000,00 грн., пені - 19578,74 грн., інфляційних втрат - 46436,53грн. та 3 % річних - 2588,05 грн., у звязку з чим задовольнив позов повністю. При цьому, суд послався, зокрема, на те, що у звязку з відсутністю мотивованої відмови від прийому виконаної роботи у формі двостороннього акта з указівкою необхідних доробок та термінів їхнього виконання зобовязання за договором №7 від 27.06.2014р. вважаються виконаними зі сторони Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.2.2. договору Корпорацією було складено 2 звіти про фактичні результати виконаних робіт від 17.09.2014р. та 10.10.2014р.
Також матеріали справи містять складений виконавцем акт виконаних робіт від 17.09.2014р., згідно якого послуги згідно договору виконані в повному обсязі, в установлені строки та відповідно до умов договору та вимог замовника. Підлягає сплаті замовником 108000,00 грн.
Замовник відмовився підписувати вказаний акт виконаних робіт, однак, як свідчать матеріали справи, при цьому відповідачем не було дотримано передбаченої п.2.3 договору форми відмови від прийому виконаної роботи, адже, отримавши від виконавця акт виконаних робіт від 17.09.2014р., замовник не представив Корпорації мотивовану відмову від прийому виконаної роботи саме у формі двостороннього акта з указівкою необхідних доробок та термінів їхнього виконання.
Як вище зазначалось, у позовній заяві Корпорація вказала, що скоригований звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур по перевірці ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» від 10.10.2014р. містить опис усіх пунктів, викладених в листі-зобовязанні (з аналізом та доопрацюванням редакції наказу про облікову політику), за виключенням аналізу про документообіг і оцінки можливостей для забезпечення виконання цього наказу системами комп'ютерних засобів.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача також підтвердив, що Корпорацією виконані не всі роботи, визначені сторонами у листі-зобовязанні.
Таким чином, оскільки ані договір від 27.06.2014р. №7, ані вищезгаданий лист-зобовязання, ані загальний бюджет часу на виконання погоджених процедур згідно до умов договору не містять вартості кожної окремої процедури, судова колегія вважає позовні вимоги Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» щодо стягнення з ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» основної заборгованості у сумі 96000,00 грн. недоведеними, відповідно до вимог ст.ст.32, 33 ГПК України, так як позивачем не надано належних та допустимих доказів того, який саме обсяг робіт за договором було виконано Корпорацією та яка вартість наданих виконавцем послуг.
Відтак, судова колегія не погоджується з вищенаведеним висновком місцевого господарського суду про те, що у звязку з недотриманням замовником передбаченої п.2.3 договору форми відмови від прийому виконаної роботи, зобовязання за договором №7 від 27.06.2014р. вважаються виконаними Корпорацією, так як ні умовами договору, ні положеннями чинного законодавства не передбачено, що у випадку недотримання замовником форми відмови від прийому виконаної роботи саме у формі двостороннього акта з указівкою необхідних доробок та термінів їхнього виконання послуги визнаються виконаними в повному обсязі.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_4 відмовилось від договору листом від 16.09.2014р. №4287-21 ще до складання позивачем зазначеного вище звіту та акта виконаних робіт від 17.09.2014р., однак Виконавець продовжив надання послуг за цим договором за відсутності, за його ж ствердженням, необхідних для цього документів та інформації, не наданих Замовником.
Згідно ст.615 ЦК України у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом; одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання; внаслідок односторонньої відмови від зобовязання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобовязання або воно припиняється.
Відповідно до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Колегією суддів встановлено, що листом від 16.09.2014р. відповідач повідомив про розірвання Договору з дня отримання цього листа Виконавцем.
Таким чином, відповідач скористався правом розірвати Договір шляхом односторонньої відмови від нього.
Отже, з моменту отримання листа від 16.09.2014р., а саме з 25.09.2014р. , зобовязання сторін за договором від 27.06.2014р. №7 припинилися, тому підстави для стягнення заборгованості по сплаті договірних послуг за нормами ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України були відсутні.
Відтак, у задоволенні позовних вимог Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» щодо стягнення з ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» основної заборгованості в сумі 96000,00 грн. слід відмовити. Оскільки позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_4 вищевказаних сум пені, інфляційний втрат та 3 % річних є похідними вимогами, вони також не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийнято за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення від 16.12.2015р. - скасувати, відмовивши у задоволенні позову.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача згідно зі ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 99, 101-105
Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
постановив:
Апеляційну скаргу ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 16 грудня 2015 року у справі №916/4373/15 скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Корпорації «Консалтінгова група «Рубаненко і партнери» на користь ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації» 2716,0 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст складено та підписано 09.03.2016 р.
Головуючий суддя: Будішевська Л.О.
Судді: Мишкіна М.А.
ОСОБА_6
Судове рішення № 56338879, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 03.03.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/4373/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: