Ухвала суду № 56338793, 09.03.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

09.03.16 Справа № 909/132/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Данко Л.С.

ОСОБА_1

Розглянувши матеріали апеляційної скарги від 08.02.16 ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Драйв-ІФ», м. Івано-Франківськ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.14

у справі № 909/132/14

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Файн-Ел», м. Івано-Франківськ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Драйв-ІФ», м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості на суму 70 000 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.14 у справі № 909/132/14 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Драйв-ІФ», м. Івано-Франківськ на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Файн-Ел» 70 000 грн. боргу та 1 827 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Апеляційна скарга ТОВ «Драйв-ІФ» подана 16.02.16 через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області, що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області, з пропуском зазначеного в ст. 93 ГПК України строку. Водночас, заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги.

В силу положень ч. 1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, ГПК України не повязує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити розяснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, виходячи зі змісту ст. ст. 33, 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК України.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є обєктивно непереборними і повязані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Звертаючись з клопотанням про поновлення пропущеного строку, скаржник зазначив, що представник відповідача не був присутнім у судовому засіданні, в якому було прийнято рішення, докази надіслання повного тексту рішення на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, а про наявність такого рішення відповідач дізнався 25.01.16, коли директор ТОВ «Драйв-ІФ» отримав виклик державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ під час здійснення виконавчого провадження по виконанню рішення суду. У звязку з наведеним, представник відповідача подав до місцевого господарського суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, і лише після ознайомлення 08.02.16 отримав копію рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.14 у справі № 909/132/14.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі № 909/132/14 від 06.02.14 була надіслано на адресу відповідача ТОВ «Драйв-ІФ» 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, 16/35, та отримана 10.02.14 Данилович , який, як вбачається з матеріалів справи є директором підприємства. Вказана адреса зазначена і самим відповідачем в апеляційній скарзі від 08.02.16.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні від 25.02.14 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Повний текст рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.14, був надісланий 28.02.14 відповідачу, що підтверджується відміткою канцелярії суду про надіслання на звороті повного тексту рішення суду від 25.02.14.

Тобто, жодних доводів щодо неможливості оскарження рішення суду від 25.02.14 в даній справі, повний текст якого був надісланий на адресу відповідача, у встановлений процесуальним законом 10-денний строк, скаржник у клопотанні від 08.02.16 не зазначив.

Окрім цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що звернення до місцевого господарського суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи від 02.02.16 не підтверджує неможливості такого ознайомлення та оскарження відповідачем у 10-денний строк рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.14 (повний текст складено 27.02.14).

Разом з цим, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року) кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Водночас, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що як вбачається з поданого позивачем відзиву на апеляційну скаргу від 03.03.16 та доданих до нього документів, відповідач 25.11.15 на виконання рішення суду по справі № 909/132/14 перераховував на рахунок позивача кошти, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача. Натомість, з доданої до відзиву належним чином засвідченої копії постанови від 25.11.15 ВДВС Івано-Франківського МУЮ вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання наказу № 359 від 11.03.14, виданого Господарським судом Івано-Франківської області про стягнення 70 000 грн. та 1 827 грн. судового збору у даній справі, закінчено 25.11.15 у звязку з повним виконанням відповідачем виконавчого документа. Тобто, на момент звернення з апеляційної скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської від 25.02.14 у справі № 909/132/14 це рішення у повному обсязі є виконане відповідачем.

За таких обставин, враховуючи встановлений процесуальним законом строк для апеляційного оскарження рішень місцевого господарського суду, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що скаржником не надано суду належних доказів того, що він з поважних причин не мав можливості оскаржити рішення місцевого господарського суду у передбачені процесуальні строки, не довів обєктивність та поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає, відтак, заявлене клопотання ТОВ «Драйв-ІФ» не підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «Драйв-ІФ» в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України до розгляду не приймається й підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 93, 97 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Драйв-ІФ» про поновлення встановленого для апеляційного оскарження строку.

1.Апеляційну скаргу ТОВ «Драйв-ІФ» на рішення Господарського суду Івано-Франківської від 25.02.14 у справі № 909/132/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий-суддя Кузь В.Л.

Судді Данко Л.С.

ОСОБА_1