Постанова № 56338777, 02.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. Справа№ 910/29343/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Демиденко К.А.

за участю представників:

від позивача: Крукеницька Т.М. - представник за довіреністю від 04.01.2016 року;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року

у справі № 910/29343/13 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод»

до Міністерства оборони України

про стягнення 250 932, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України про стягнення 250 932, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року призначено у справі № 910/29343/15 судову експертизу та зупинено провадження у справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ціна за умовами договору № 294/14/81 від 20.10.2014 року формується на підставі висновків наданих ГВП МОУ № 4762.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» по справі № 910/29343/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року справу № 910/29343/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Шапран В.В. та призначено до розгляду на 02.03.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 02.03.2016 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У листопаді 2015 року ДП «Львівський бронетанковий завод» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за надані послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року призначено у справі судову експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвала мотивована тим, що на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року ним належним чином було виконано роботи (надано послуги) з ремонту озброєння та військової техніки військових частин на загальну суму 250 932,00 грн., що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень. Проте, у зазначених актах виконаних робіт не вказано вартість проведених робіт.

Позивач стверджує, що на підставі отриманих розрахунково-калькуляційних матеріалів Головне військове представництво Міністерства оборони України №4762 визначило та погодило позивачу договірну ціну (фактичні витрати) ремонту бронетанкової техніки і озброєння у військових частинах Збройних Сил України в розмірі 250 932,00 грн.

За твердженням позивача, 23.06.2015 року ним на адресу відповідача супровідним листом № 1712 від 23.06.2015 року було надіслано рахунок-фактуру № 76 від 19.06.2015 року та копії висновків Головного військового представництва Міністерства оборони України №4762 щодо рівня договірної ціни.

Крім того, позивачем супровідним листом № 1714 від 23.06.2015 року на адресу відповідача було також направлено для погодження і підписання протокол погодження договірної ціни, акти звіряння розрахунків та акти приймання наданих послуг.

Втім, відповідач зазначені вище документи не підписав, заборгованість в сумі 250 932,00 грн. не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість за виконані роботи (надані послуги) з ремонту озброєння та військової техніки військових частин за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року в розмірі 250 932,00 грн.

Беручи до уваги зазначене, для об'єктивного вирішення спору, суд першої інстанції призначив судову експертизу щодо визначення обсягу та вартості виконаних позивачем робіт на підставі договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/14/81 від 20.10.2014 року.

Згідно із частини 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєї ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. ч.2 ст. 79 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності.

Так, умовами договору № 294/14/81 від 20.10.2014 року не визначено договірної вартості робіт, а лише встановлено, що рівень договірної ціни на виконання перевіряється Головним військовим представництвом замовника № 4762 Міністерства оборони України із складанням та наданням замовнику відповідного висновку щодо рівня договірної ціни на надані послуги.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, позивач зазначає, що договірна ціна послуг з ремонту згідно із договором № 294/14/81 від 20.10.2014 року визначена висновками головного представництва замовника.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, позивачем супровідним листом № 1714 від 23.06.2015 року на адресу відповідача було також направлено для погодження і підписання протокол погодження договірної ціни, акти звіряння розрахунків та акти приймання наданих послуг.

Втім, відповідач зазначені вище документи не підписав, заборгованість в сумі 250 932,00 грн. не сплатив.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що акти виконаних робіт не містять вартість виконаних робіт. Зважаючи на те, що після підписання висновків головного представництва замовника, відповідач не підписав протокол погодження договірної ціни, акти звіряння розрахунків та акти приймання наданих послуг, колегія суддів приходить до висновку про доцільність призначення судової експертизи для визначення обсягів та вартості виконаних робіт.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга, з урахуванням вимог частини першої ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу, не може бути розглянута господарським судом. У разі, коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення. Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у разі призначення господарським судом судової експертизи.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що господарським судом було призначено судову експертизу, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі № 910/29343/15.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року по справі № 910/29343/15, прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» задоволенню не підлягає.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року у справі № 910/29343/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/29343/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.В. Кропивна

В.В. Шапран