Постанова № 56338763, 01.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. Справа№ 911/4192/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Зубець Л.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Габрик О.І. - дов. № 2 від 16.02.2016р.

Курян А.М. - дов. № 3 від 16.02.2016р.

Третьяков В.Є. - директор, наказ № 1 від 14.08.2015р.

від відповідача: Овчінніков С.О. - дов. б/н від 08.02.2016р.

Ополінський А.О. - дов. № 09/04.08 від 05.01.2016р.

Матюшина О.В. - керівник (витяг з ЄДРПОУ від 18.11.2015р.)

розглянувши апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2015р.

у справі № 911/4192/15 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Глосар"

до Коцюбинської селищної ради

про стягнення 1 505 884, 17 грн.

В судовому засіданні 01.03.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2015р. Приватне підприємство «Глосар» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Коцюбинської селищної ради про стягнення 1 505 884, 17 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №191 від 20 грудня 2012р. на проведення будівельних робіт по об'єкту будівництва «Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Бакала №8-38 в смт. Коцюбинське Київської області», а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача 584 955,60 грн. заборгованості за виконанні роботи, 437 584,87 грн. інфляційних втрат, 413 972, 28 грн. пені, 47 116, 97 грн. 3% річних та 22 254, 45 грн. судового збору.

03.11.2015р. під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 545 781, 60 грн. заборгованості за виконанні роботи, що погоджено сторонами в акті звірки з урахуванням зауважень КРУ, а штрафні санкції просив перерахувати пропорційно сумі основного боргу за розрахунком суду.

Вказана заява прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2015р. у справі № 911/4192/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Коцюбинської селищної ради на користь Приватного підприємства "Глосар" 545 781, 60 грн. заборгованості, 40 492, 51 грн. пені, 400 603, 69 грн. інфляційних втрат, 43 961, 59 грн. 3% річних та 15 462, 59 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, позивач після підписання спірного договору до виконання зобов'язань не приступав, жодних будівельних робіт (реконструкцію каналізаційних мереж) у смт. Коцюбинське Київської області по вул. Бакала (8-38) в період з 20.12.2012р. по 24.12.2012р. не проводив.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015р. повторно подану апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області на рішення Господарського суду міста Київської області від 03.11.2015р. передано для розгляду головуючому судді (судді-доповідачу) Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015р. сформовано для розгляду справи №911/4192/15 судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 17.02.2016р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції за клопотанням представника відповідача здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

17.02.2016р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з додатками, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, у зв'язку з її необґрунтованістю, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016р. задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, а у справі оголошено перерву на 24.02.2016р. для надання можливості представникам відповідача ознайомитись з додатковими документами позивача, долученими до відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 24.02.2016р. у відповідності до ст.77 ГПК України у справі було оголошено перерву на 01.03.2016р. у зв'язку з появою в засіданні суду, після початку розгляду справи, голови селищної ради відповідача без документів, що підтверджують її повноваження, та з метою об'єктивного та неупередженого розгляду справи.

17.02.2016р. до відділу документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення кримінального провадження Ірпінським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.

Як вбачається з листа прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 13.01.2016р. №470 вих16, за фактами, викладеними у зверненні 13.01.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Згідно витягу з кримінального провадження №42016111200000014 від 13.01.2016 визначено фабулу правопорушення: «Службовими особами Коцюбинської селищної ради Київської області всупереч чинному законодавству шляхом зловживання службовим становищем, прийняті роботи по реконструкції каналізаційних мереж в сел. Коцюбинське від ТОВ «Край-Буд», ТОВ «Спецбуд», ПП «Гласар», які фактично не виконувались».

У відповідності до ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку надсилання господарським судом матеріалів справи прокурору або органу досудового розслідування.

Таких підстав для зупинення провадження в господарському процесі як «до вирішення кримінального провадження» чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає як необґрунтоване.

24.02.2016р. до відділу документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьою особою у справі Київську обласну державну адміністрацію (КОДА), яке обґрунтовано тим, що КОДА є головним розпорядником коштів і позивач уклав договір будівельного підряду на реконструкцію саме з КОДА.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Оскільки відповідачем не обґрунтовано, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права і обов'язки Київської обласної державної адміністрації, що не є стороною у справі, а доводи відповідача про те, що позивач уклав договір будівельного підряду на реконструкцію саме з Київською обласною державною адміністрацією, - не відповідають дійсності, оскільки спірний договір укладено між сторонами у справі - ПП «Глосар» (позивач) та Коцюбинською селищною радою (відповідач), вказане клопотання підлягає залишенню без задоволення з підстав його необгрунтованості.

24.02.2016р. до відділу документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання в порядку ст.38 ГПК України про витребування у ПП «Глосар» проекту по реконструкції каналізаційних мереж по вул.Бакала відповідно до договору №192 від 20.12.2012р.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Отже, відповідач має довести суду неможливість самостійно надати певні докази у справі, і тому існує необхідність звернення до суду з відповідним клопотанням згідно ст.38 ГПК України.

Оскільки відповідачем не доведено (не обґрунтовано належними та допустимими доказами, такими як письмові звернення до позивача щодо надання вказаного проекту, відмова позивача у наданні проекту тощо) неможливість самостійно надати проект по реконструкції каналізаційних мереж по вул. Бакала, в суді першої інстанції таке клопотання не заявлялось, і у його задоволенні не відмовлялось, хоча представники відповідача приймали участь у засіданнях суду першої інстанції, колегія суддів за вказаних обставин справи не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання.

Одночасно колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні апеляційної інстанції було оглянуто оригінали проектів по реконструкції каналізаційних мереж по вул. Бакала смт.Коцюбинське і встановлено, що вони виконані не позивачем у справі ПП «Глосар», а зовсім іншою юридичною особою -ТОВ «Край-буд», і жодним чином не підтверджують доводів відповідача (апелянта) про невиконання робіт позивачем ПП «Глосар» згідно спірного договору по реконструкції каналізаційних мереж.

24.02.2016р. та 26.02.2016р. до відділу документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №910/02914/16 господарського суду м. Києва, а 26.02.2016р. в додатках до клопотання про долучення до матеріалів справи документів подано належним чином завірену копію ухвали суду від 23.02.2016р. у справі №910/2914/16.

В обґрунтування заявлених клопотань відповідач посилається на те, що ним подано позов про визнання недійсним договору №191 від 20.12.2012р., однак не додано копії позовної заяви і не зазначено з яких правових підстав він просить суд визнати спірний договір недійсним.

Відповідно до п.3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р.року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Оскільки відповідачем не подано копії позовної заяви і не зазначено з яких правових підстав він просить суд у справі №910/2914/16 визнати спірний договір недійсним та не обґрунтовано неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у справі №910/2914/16, колегія суддів не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі №911/4192/15.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі визнання недійсним договору №191 від 20.12.2012р., це може бути підставою для перегляду судових рішень у даній справі за нововиявленими обставинами.

29.02.2016р. до відділу документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача Управління Житлово-комунального господарства «Біличі» (ідентифікаційний код 23579209), посилаючись на те, що УЖКГ «Біличі» є комунальним підприємством, заснованим Коцюбинською селищною радою, але повноваження Ради в інтересах позивача можуть базуватися тільки на врахуванні вартості тарифу на водопостачання та водовідведення, встановленому на відповідні послуги. Таким чином, Коцюбинська селищна рада ніяким засобом, ні за якою процедурою, ні за яким законним обґрунтуванням не може задовольнити претензії позивача.

Відповідно до ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до п.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.

При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Ухвали про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача не можуть бути оскаржені в апеляційному та у касаційному порядку.

У разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Оскільки спірний договір укладено між позивачем та відповідачем у справі, Управління Житлово-комунального господарства «Біличі» не є правонаступником відповідача або особою, відповідальною по його зобов'язаннях, позивач заперечує проти залучення іншого відповідача, з огляду на положення чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання.

Під час судового засідання апеляційної інстанції 01.03.2016р. представниками відповідача ніякі інші клопотання, відмінні від тих, що були подані суду та розглянуті судом, не заявлялись, не оголошувались і про подання будь-яких інших клопотань до відділу діловодства суду представниками відповідача заявлено не було.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.03.2016р. підтримували апеляційну скаргу відповідача з підстав, викладених у ній та додаткових обґрунтуваннях до неї, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.03.2016р. заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.12.2012р. між Приватним підприємством «Глосар» (позивач, підрядник за договором) та Коцюбинською селищною радою в особі селищного голови Садовського В.І. (відповідач, замовник за договором) укладено договір №191 на проведення будівельних робіт по об'єкту будівництва «Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Бакала №8-38 в смт. Коцюбинське Київської області», відповідно до 1.1. якого виконавець зобов'язується у 2012 році виконати будівельні роботи по об'єкту будівництва «Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Бакала №8-38 в смт. Коцюбинське Київської області», а замовник - зобов'язується прийняти і оплатити попередньо - зазначені роботи.

Приймання виконаних робіт проводиться згідно актів виконаних робіт (п.1.3 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна договору визначена кошторисною документацією і становить 585 097, 20 грн. з ПДВ.

Ціна договору включає всі витрати виконавця, необхідні для виконання робіт за цим договором (п.3.2 договору).

Строк (термін) виконання робіт по об'єкту реконструкції каналізаційних мереж по вул. Бакала №8-38 в смт. Коцюбинське Київської області починається з моменту підписання договору і завершується до 31.12.2012р.(п.5.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником виконаних робіт, які здійснюються на підставі графіку виконання робіт та актів приймання виконаних робіт.

Протягом п'яти робочих днів після підписання акту приймання виконаних робіт замовник перераховує на особистий рахунок виконавця кошти згідно актів приймання виконаних робіт та графіку виконання робіт. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (п.п. 4.4, 4.6 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань по даному договору, він сплачує виконавцеві штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (п. 7.3 договору).

Цей договір, згідно п. 10.1, набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012р.

Додатковими угодами №1 від 31.12.2012р., №2 від 31.12.2013р. сторони дійшли згоди про дію договору спочатку до 31.12.2013р., а потім вже до 31.12.2014р. шляхом викладення п.10.1 в новій редакцій, а додатковою угодою №3 від 25.03.2015р. сторонами погоджено нову редакцію розділу 12 договору щодо місцезнаходження та банківських реквізитів сторін.

При цьому, жодних змін до п.1.1 та 5.1 договору щодо строку виконання робіт саме до 31.12.2012р. уповноваженими представниками сторін внесено не було.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №191 від 20 грудня 2012р. на проведення будівельних робіт по об'єкту будівництва «Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Бакала №8-38 в смт. Коцюбинське Київської області», позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 584 955, 60 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт №4 від 24.12.2012р. (форми КБ-2в) за грудень 2012р. на суму 584 955, 60 грн. (з ПДВ) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати/ (форми КБ-3) за грудень 2012р. на суму 584 955, 60 грн. (з ПДВ), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи (а. с. 22-29, т.1).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 191 від 20 грудня 2012р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору підряду.

17.12.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт по договору №191 від 20.12.2012р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.69, т.1).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач за виконані роботи розрахунок не провів, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 584 955, 60 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 4.4, 4.6 договору протягом п'яти робочих днів після підписання акту приймання виконаних робіт замовник перераховує на особистий рахунок виконавця кошти згідно актів приймання виконаних робіт та графіку виконання робіт. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Заперечуючи проти позову в суді першої інстанції, В.о. селищного голови заступник селищного голови Пушанко П.П. у відзиві на позовну заяву №275/04.08 від 03.11.2015р. фактично визнавав укладення спірного договору, не заперечував виконання робіт, зазначаючи, що причиною утворення боргу стало не виділення коштів на проведення робіт з реконструкції каналізаційних мереж по вул. Бакала в смт.Коцюбинське. Одночасно зазначав про завищення вартості фактично виконаних робіт на 39 174, 00 грн. з посиланням на результати позапланової перевірки КРУ у вересні 2014р., фактична вартість яких становить 584 955, 60 грн. Одночасно зазначав про невірне нарахування позивачем у зв'язку з цим пені, 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають перерахунку з урахуванням ч.6 ст.232 ГК України (а.с.77-78, т.1).

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Київської обласної ради від 23.08.2011 №187-09-У1 затверджено «Програму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на період до 2016 року), згідно п.2.24 першочергових заходів (таблиця 11) було передбачено реконструкцію мереж водовідведення смт.Коцюбинського, органом, що контролює виконання заходу визначено виконавчий комітет Коцюбинської селищної ради, термін виконання 2012-2016рр. та передбачено джерела фінансування та їх об'єми (а.с.79-80, т.1).

Як вбачається з письмових пояснень В.о. селищного голови П.П.Пушанко від 03.11.2015р., кошти, які надходили у попередніх роках до відповідача, направлялись платіжними дорученнями на оплату за виконані роботи по договору №191 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, яке здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, проте з невідомих причин реєстрація платіжних доручень для розрахунку та розрахунково-касове обслуговування не здійснювалось.

В вересні 2014 року Сектором фінансового контролю в м.Ірпінь та м.Буча було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Коцюбинської селищної ради за період з 01.01.2013р. по 01.03.2014р., за результатами якої встановлено, що за результатами проведених контрольних обмірів по об'єкту будівництва «Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Бакала №8-38 в смт. Коцюбинське Київської області», роботи по якому виконувались ПП «Глосар» відповідно до договору №191 від 20.12.2012р. (акт прийняття виконаних будівельних робіт №4 за грудень 2012р., встановлено завищення вартості фактично виконаних робіт на загальну суму 39 174, 00 грн., та складено акт за №22-16/2139 від 30.09.2014р. (а.с.93, т.1, 171-189, т.2).

При цьому, 08.10.2014р. Управлінням Державної казначейської служби України у … (далі неможливо прочитати) на акті приймання виконаних будівельних робіт №4 від 24.12.2012р. (форми КБ-2в) за грудень 2012р. на суму 584 955, 60 грн. (з ПДВ) проставлено відмітку про «зняття КЗ 2013р. 39 174, 00 зг. акту від 29.09.2014р. Сума для переєстрації складає 545 781, 60 грн.» (а.с.81-86, т.1).

Враховуючи вказані зауваження, уповноваженими представниками сторін договору №191 від 20.12.2012р. було підписано 29.09.2014р. акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за вересень 2014р. на суму 545 891,60 грн. (з ПДВ) та скріплено печатками підприємств (а.с.87-92, т.1), а також акт звірки розрахунків по спірному договору за період з 20.12.2012р. по 29.10.2015р., за яким заступник селищного голови відповідача Пушанко П.П. визнав заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.10.2015р. за спірним договором на суму 545 781, 60 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 74, т.1).

З огляду на вказані обставини справи, позивачем суду першої інстанції було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 545 781, 60 грн. заборгованості за виконанні роботи, що погоджено сторонами в акті звірки з урахуванням зауважень КРУ.

Оскільки роботи, передбачені договором, були повністю та належним чином виконані позивачем та прийняті відповідачем, що підтверджується підписаними 24.12.2012р. уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (форми КБ-3), з урахуванням акту КРУ за №22-16/2139 від 30.09.2014р. та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за вересень 2014р. на суму 545 891, 60 грн. (з ПДВ), відповідач зобов'язаний був згідно п. 4.4 договору оплатити виконані позивачем роботи на суму 545 891, 60 грн. протягом п'яти робочих днів після підписання акту приймання виконаних робіт від 24.12.2012р.

При цьому, виконання робіт позивачем за спірним договором підтверджується також і розпорядженням відповідача №117 від 19.11.2012р. про затвердження проектно-кошторисної документації на реконструкцію каналізаційних мереж по вул. Бакала, 8-38 в смт.Коцюбинське в сумі 626 922, 00 грн., технічними умовами №5 від 17.04.2012р. на підключення об'єкту (реконструкція каналізаційного самопливного колектору по вул. Бакала смт. Коцюбинське, технічним завданням на реконструкцію каналізаційного колектора по вул. Бакала смт. Коцюбинське, ордером №84/12 на розриття грунту для прокладки каналізації по вул. Бакала, 2-8 на дільниці №8-51, експертним звітом щодо розгляду кошторисної документації (позитивний) по реконструкції каналізаційних мереж по вул. Бакала, 8-38 смт. Коцюбинське (стадія проектування - «робоча документація»), декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітекрутно-будівельного контролю у Київській області 26.12.2012р., реєстром кредиторської заборгованості відповідача за 2013рік, наявними у справі.

Наявний у справі лист УЖКГ «Біличі» №15 від 13.01.2016р. про те, що з 2012 року по теперішній час УЖКГ «Біличі» не приймало на баланс та не вводило в експлуатацію зовнішні мережі водовідведення (каналізаційний колектор) по вул. Бакала в смт.Коцюбинське (а.с.163, т.1), не свідчить про те, що роботи позивачем за спірним договором не проводились.

Натомість, подана самим же відповідачем до апеляційної скарги декларація про початок виконання спірних робіт по спірному договору за адресою вул.Бакала, 8-38 смт. Коцюбинське, зареєстрована 26.11.2012р. Інспекцією ДАБК у Київській області (а.с.151-152, т.1), декларація про готовність об'єкта до експлуатації подана самим відповідачем 24.12.2012р., а зареєстрована декларація Інспекцією ДАБК у Київській області 26.12.2012р.(а.с.153-155, т.1), тобто після підписання відповідачем 24.12.2012р. актів прийняття-здачі виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 за спірним договором.

Дата початку будівництва (26.11.2012р.) і дата закінчення будівництва (18.12.2012р.), зазначені самим відповідачем в п.11 вищевказаної декларації, що не співпадає з датою укладення договору між сторонами у справі, не може достеменне свідчити про невиконання позивачем спірних робіт саме по укладеному з відповідачем договору №191 від 20.12.2012р., оскільки позивач ніяким чином не може впливати на дані, які зазначались самостійно відповідачем у поданій декларації.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем роботи за договором №191 від 20.12.2012р. не проводились, матеріали справи не містять.

При цьому посилання апелянта на порушення судом першої інстанції ч.1 ст.202, ч.1 ст.203 ЦК України не ґрунтується на матеріалах справи, а посилання на порушення позивачем порядку проведення будівельних робіт по спірному договору не свідчить про їх невиконання позивачем у визначені строки та відсутність у відповідача (який прийняв роботи без жодних зауважень) обов'язку з їх оплати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 545 891, 60 грн. основного боргу за договором №191 від 20 грудня 2012р. на проведення будівельних робіт по об'єкту будівництва «Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Бакала №8-38 в смт. Коцюбиньске Київської області», які підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 437 584,87 грн. інфляційних втрат, 413 972, 28 грн. пені, 47 116, 97 грн. 3% річних (за період з 01.01.2013р. по 07.09.2015р.), розрахунок яких проведений на суму боргу 584 955, 60 грн.

Згідно п. 7.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань по даному договору, він сплачує виконавцеві штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскільки умова застосування відповідальності у вигляді стягнення пені у даному випадку пов'язана з датою виникнення грошового зобов'язання у відповідача (оплата до 01.01.2013р.), відповідно нарахування пені здійснюється від дати початку прострочення зобов'язань, тобто з 01.01.2013р.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. на суму заборгованості 545781,60 грн., з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в розмірі 40 492,51 грн., в іншій частині вимог про стягнення 373 479, 77 грн. пені (413 972, 28 грн. - 40 492,51 грн.) слід відмовити.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки позивач з позовом до суду звернувся 11.09.2015р., строк позовної давності в один рік для звернення з вимогою про стягнення пені сплив, однак, враховуючи те, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції про застосування наслідків спливу строку позовної давності заявлено не було, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 40 492,51 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2013р. по 07.09.2015р., на суму заборгованості 545 781,60 грн., погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 43 961,59 грн., та 400 603,69 грн. відповідно, в іншій частині вимог про стягнення 3% річних 3 155, 38 грн. (47 116, 97 грн. - 43 961,59 грн.) та 36981, 18 грн. інфляційних втрат (437 584, 87 грн. - 400 603,69 грн.) слід відмовити.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, а тому положення ч.6 ст.232 ГК України до них не застосовуються.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 03.11.2015р.

У відповідності до ст.49 ГПК України у зв'язку з залишенням апеляційної скарги відповідача без задоволення, витрати зі сплати судового збору на подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта у справі).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2015р. у справі №911/4192/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2015р. у справі №911/4192/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/4192/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Л.П. Зубець