Рішення № 56338686, 18.12.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2015 р.Справа №917/1962/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників у судовому засіданні 16.12.2015 р.:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, пров. Г.Бреста, 35а, м. Кременчук, 39602

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022

про стягнення 10 967 841,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення 10 967 841,22 грн., з яких 7 492 337,95 грн. - заборгованість за надані послуги, 1 528 613,44 грн. - пені, 91 431,91 грн. - 3 % річних, 1 855 457,92 грн. - інфляційних втрат, посилаючись на несплату відповідачем за отриману послугу з холодного водопостачання, яка іде на потреби гарячого водопостачання за період з серпня 2014 року по серпень 2015 року відповідно до укладеного між сторонами 10.07.2014 року договору №1277/1655 на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення.

30.09.2015 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позивача заперечує в повному обсязі, зокрема зазначає, що Договором від 10.07.2014р. №1277/1655, який укладено згідно рішень судів, відносини з постачання КП "Кременчукводоканал" холодної води відповідачу, саме, для потреб гарячого водопостачання не регулюються.

15.10.2015 р. позивач надав суду заперечення на відзив позивача, в яких зазначає, що п. 4.2 Договору №1277/1655 від 10.07.2014 р. передбачено, що споживач організовує окремий

облік споживання послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення для його господарсько - питних потреб (Додаток 1) та технологічних потреб, в тому числі на потреби гарячого водопостачання (Додаток 2). Тобто в Додатку 2 до Договору передбачені об'єкти де споживається холодна вода, яка іде на гаряче водопостачання.

29.10.2015 р. позивач надав суду для приєднання до матеріалів справи докази направлення відповідачу актів звіряння взаємних розрахунків.

09.11.2015 р. відповідач надав суду письмові пояснення на заперечення позивача (вх. №16272), в яких вказує, що Договір №1277/1655 від 10.07.2015р., який є предметом даної справи про стягнення заборгованості укладено сторонами без додатків №1 та №2, тобто у позивача на даний час немає підстав здійснювати по ньому нарахування по послугам з водовідведення по всім об'єктам м. Кременчука, які були викладені в проектах відповідних Додатків №№1,2. Також, відповідач зазначив, що на даний час відсутні підстави для стягнення заборгованості в сумі 7 492 337,95 грн., та заявлених штрафних санкцій згідно вказаного договору №1277/1655 від 10.07.2015р., так як по об'єктам цього Договору за період його дії з 09.07.2015р., розрахунки відповідачем проведені в повному обсязі, докази сплати заборгованості долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 09.11.2015 р. в зв'язку з клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору на 15 днів відповідно до ч. 3 статті 69 ГПК України.

18.11.2015 р. відповідач надав суду письмові пояснення (вх. №16809), в яких зокрема, просить суд зменшити розмір пені, що пред'явлена до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", у випадку повного або часткового задоволення позову до ста гривень.

18.11.2015 р. від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №16673), в яких позивач вказує, що відповідачем не заперечується надання позивачем послуг з холодного водопостачання, яка іде на гаряче водопостачання водовідведення, проте, відповідач зазначає, що у нього відсутній обов'язок оплачувати позивачу вартість питної води, яка йде на гаряче водопостачання, оскільки договором №1277/1655 від 10.07.2014 р. року непередбачені об'єкти куди надається послуга. Позивач стверджує, що Договором №1277/1435 від 01.01.2004 року на послуги водопостачання та водовідведення був передбачений переліків об'єктів, які входять до розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення, до яких входить 41 центральних теплових пунктів, Цей же перелік було продубльовано і в Договорі №1277/1655 від 10.07.2014 року.

20.11.2015 р. та 23.11.2015 р. позивач надав суду додаткові документи для приєднання до матеріалів справи (вх. 16928 та 17005).

27.11.2015 р. від позивача надійшли доповнення до позовної заяви (вх. №17304) в яких позивач у Відповідача не облаштовані центральні теплові пункти загальними засобами обліку, в зв'язку із чим позивач вимушений був проводити нарахування у відповідності до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання і холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг зі централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року №630, до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, та до Методичних рекомендацій щодо розподілу між окремими системами гарячого водопостачання будинків, будинками і спорудами послуги з централізованого постачання гарячої води, виробленої на центральних теплових пунктах, та обліку стоків після використання гарячої води затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, №213 від 06.07.2010 р., тобто за показами існуючих подомових лічильникам гарячої води, по квартирним лічильникам гарячої води та нормам споживання на одного мешканця (у разі відсутності квартирного лічильника).

27.11.2015 р. від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів фактично нарахованих об'ємів води, а наявні докази об'ємів наданих послуг стосуються лише власних потреб ПАТ "Полтаваобленерго в особі Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" і саме за ці послуги за період з 01.07.2014 р. по 30.07.2015 р. відповідач повністю розрахувався.

16.12.2015 р. позивач надав суду письмові пояснення (вх. №18219), в яких повідомив суду, що 10 грудня 2015 року між сторонами було підписано договір про проведення розрахунків за надані послуги з централізованого водопостачання. В зазначеному договорі та підписаних до нього актах виконаних робіт сторони погодили обсяг наданих в період з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2015 року послуг з постачання відповідачу холодної води, яка іде на потреби гарячого водопостачання, та було встановлено нові строки з оплати наданих послуг. Крім того, зазначив, що згідно договору від 10 грудня 2015 року, нами з відповідачем було лише встановлено нові строки проведення розрахунків за спожиту воду. Проте умови зазначеного договору не змінюють умови правовідносин та зобов'язань сторін на минуле, зокрема, зобов'язань відповідача у відповідності до п. 6.2 договору сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення платежів та 3% річних і збитки від інфляції згідно статті 625 ЦК України. Щодо стягнення суми основного боргу, просить суд провадження припинити за відсутності предмету спору.

Вказана заява про припинення провадження у справі в частині суми основного прийнята судом до уваги.

Відповідач надав суду письмові пояснення вх. №18223 від 16.12.2015 р., в яких також просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, в зв'язку з частковим погашенням та зміною строків сплати. Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань заперечує проти їх задоволення з підстав викладених у попередніх поясненнях.

Крім того, 17.11.2015 р. позивач надав суду клопотання про витребування у ПАТ "Порлтаваобленерго" та Національної комісії копії наданих ПАТ "Полтаваобленерго" звітів форми звітності №8-НКП-ЖКК та форми №10-НКП-технічний паспорт за період 2014 р.-2015 рр.; 20.11.2015 р. уточнення клопотання від 17.11.2015 р. та клопотання від 20.11.2015 р. про витребування у Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції зареєстровані ПАТ "Полтаваобленерго" податкові накладні.

Розглянувши подані клопотання суд дійшов висновку що вони є невмотивованими з огляду на положення статті 38 ГПК України, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

В судовому засіданні 16.12.2015 р. представником позивача позовні вимоги в частині стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань підтримано в повному обсязі.

Представник відповідач у судовому засіданні проти даних заперечує, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Рішення виноситься після перерв, оголошених в судових засіданнях 19.11.2015р., 24.11.2015р., 30.11.2015 р., 03.12.2015 р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що з 01.01.2004 р. відносини між Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" здійснювались на підставі договору №1277/1435. 10 липня 2014 року Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради у зв'язку із внесеними змінами до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме до статті 19, якою законодавець визначив виконавців у сфері надання житлово-комунальних послуг, та приведення договірних відносин у відповідність до чинного законодавства України, надіслано на адресу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" договір на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення № 1277. Предметом вказаного Договору є зобов'язання Водоканалу надати Споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, для його господарсько-питних потреб та технологічних потреб, в тому числі на потреби гарячого водопостачання, та прийняти від Споживача каналізаційні стоки, а зобов'язанням Споживача, в свою чергу, є повний розрахунок за надані йому послуги. Однак, ПАТ "Полтаваобленерго" виявив непогодження з договором КП "Кременчукводоканал" на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення №1277/1655 від 10.07.2014 року та виклав його в новій редакції.

У відповідності до норм чинного законодавства КП "Кременчукводоканал" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить врегулювати розбіжності, які винили при укладенні договору, та викласти договір на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення від 10.07.2014р. №1277/1655 в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.04.2015 року, яке

частково залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від

08.07.2015 року договір на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення №1277/1655 залишений в редакції договору КП "Кременчукводоканал" за винятком:

- пункт п. 3.1 договору - в якому змінено слово "умовний" на "календарний» та викладено в наступній редакції "п. 3.1. Договору - Розрахунковим періодом оплати послуг, визначених пунктом 1.1. Договору, є один календарний місяць"

- пункт 3.11 "На час відсутності приладів обліку у Споживача, Водоканал проводить облік наданих послуг передбачених пунктом 1.1. Договору, відповідно до технічних умов, розрахунку (паспорта водного господарства) або Індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення, але не більше 2-ох місяців. За цей період Споживач зобов'язаний встановити водолічильник. У разі невиконання цієї умови, в подальшому Водоканал має право вести розрахунки згідно методики, викладеної в п. 3.3. Правил користування за пропускною спроможністю труби вводу", в якому виключено "але не більше 2-ох місяців" та викладено в такій редакції "на час відсутності приладів обліку у Споживача, Водоканал проводить облік наданих послуг передбачених пунктом 1.1. Договору, відповідно до технічних умов, розрахунку (паспорта водного господарства) або індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення. Споживач зобов'язаний встановити водолічильник У разі невиконання цієї умови, в подальшому Водоканал має право вести розрахунки згідно методики, викладеної в п. 3.3. Правил користування за пропускною спроможністю труби вводу".

- пункт 3.17 договору "Приймання в каналізацію стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від Споживача, здійснюється тільки через зливні станції Водоканалу. Споживач сплачує Водоканалу за їх транспортування та очистку згідно з договором" - виключено з договору.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду набрала законної сили 08 липня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Отже, договір №1277/1655 від 10 липня 2014 року на послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення є укладеним.

Позивач, зазначав, що з часу розгляду вищезазначеної справи в судах різних інстанцій, а саме з серпня місяця 2014 року по серпень місяць 2015 року, відповідач жодного разу не провів оплату за отриману послугу з холодного водопостачання, яка іде на потреби гарячого водопостачання, в зв'язку із чим станом на 01.08.2015 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 7 492 337 грн. 95 коп. по наступним рахунках:

-Рахунок №127730/183318 від 29.08.2014 року на суму 425 751,82 грн.;

-Рахунок №127730/185688 від 30.09.2014 року на суму 590 376,36 грн.;

-Рахунок №127730/188049 від 31.10.2014 року на суму 660 583,33 грн.;

-Рахунок №127730/190455 від 28.11.2014 року на суму 714 020,84 грн.;

-Рахунок №127730/192820 від 30.12.2014 року на суму 730 685,38 грн.;

-Рахунок №127730/195178 від 29.01.2015 року на суму 746 061,25 грн.;

-Рахунок №127730/197487 від 27.02.2015 року на суму 747 800,46 грн.;

-Рахунок №127730/199817 від 30.03.2015 року на суму 748 543,52 грн.;

-Рахунок №127730/202233 від 30.04.2015 року на суму 664 348,99 грн.;

-Рахунок №127730/204574 від 29.05.2015 року на суму 516 296,21 грн.;

-Рахунок №127730/207155 від 30.06.2015 року на суму 476 455,13 грн.;

-Рахунок №127730/209488 від 30.07.2015 року на суму 471 414,66 грн.

Відповідно до п. 3.7 Договору Споживач самостійно отримує рахунки за спожиті послуги визначені пунктом 1.1. Договору. Оплата наданого рахунку за отримані послуги проводиться Споживачем протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку. Представник Споживача, відповідальний за водопостачання (водовідведення), який подає до Водоканалу інформацію про спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення по кожному об'єкту, отримує під розпис рахунок, податкову накладну та акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.8 Договору фактом прийняття-передачі послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення є акт виконаних робіт, який Споживач отримує разом з рахунком за надані послуги. Споживач зобов'язаний в 10-тиденний строк оформити належним чином акт виконаних робіт та повернути один примірник Водоканалу. Рахунки відповідач отримує під підпис (копії додаються). Однак, акти виконаних робіт відповідач не повертає.

Частиною 2 пункту 3.10 Договору встановлено, що обсяг питної води поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобом обліку, які встановлений на межі балансової належності.

Станом на серпень місяць 2015 року відповідач не облаштував свої теплові пункти засобами обліку, в зв'язку із чим, позивач вимушений був до вирішення договірного спору в судовому порядку, проводити нарахування у відповідності, норм передбачених Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року №630 та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190.

Таким чином, позивач стверджує, що обсяг наданих послуг здійснювався за фактичними показами засобів обліку гарячої води, що встановлені у споживачів гарячої води ПАТ "Полтаваобленерго" (споживачі гарячої води ПАТ "Полтаваобленерго" - це фізичні та юридичні особи, з якими ПАТ "Полтаваобленерго" має договірні відносини в частині надання послуг з централізованого постачання гарячої води будинкових приладів обліку гарячої води, а в разі їх відсутності - за нормативами (за нормами встановленими органом місцевого самоврядування) споживання гарячої води споживачами гарячої води ПАТ "Полтаваобленерго".

Оскільки відповідачем було порушено законні права та майнові інтереси КП "Кременчукводоканал" та норми чинного законодавства України, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом про стягнення з відповідача на свою користь 10 967 841,22 грн., з яких 7 492 337,95 грн. - заборгованість за надані послуги, 1 528 613,44 грн. - пеня, 91 431,91 грн. - 3 % річних, 1 855 457,92 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є одночасно виробником та виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством

Таким чином, постачання холодної води та водовідведення є комунальними послугами.

Як встановлено в п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцям з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання. Централізоване водовідведення - послуга спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцям з використанням внутрішньобудинкових систем водовідведення.

Пунктом 1 ч. 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В даному випадку права та обов'язки якпозивача так і відповідача випливають із норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Постанови Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пунктом 3.13 зазначених Правил встановлено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське володіння, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Як вже зазначалось, оскільки відповідач не облаштував свої теплові пункти засобами обліку, нарахування за надану послугу з холодного водопостачання яка іде на гаряче водопостачання проводилась у відповідності до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року №630 та до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190.

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи 02.07.2014 р. на засіданні робочої групи позивача та відповідача, що зафіксовано в протоколі спільного засідання, було вирішено, що з 01.08.2014 р. розрахунки між сторонами за відпущену холодну повинні здійснюватись за показами існуючих подомових лічильників гарячої води, по квартирних лічильниках гарячої води та нормам споживання на одного мешканця (у разі відсутності лічильника). Отримання послуг підтверджується в листі відповіді ПАТ "Полтаваобленерго" №10-75/7747 від 14.07.2015 року на вимогу КП "Кременчукводоканал" №23/5556 від 01.07.2015 року про сплату виниклої заборгованості за отримані послуги з постачання холодного водопостачання, яка іде на гаряче водопостачання (копії листів містяться в матеріалах справи). Листом №10-72/10963 від 03.09.2015 року ПАТ "Полтаваобленерго" повідомило, що в деяких - документах маються розбіжності з даними, що обліковуються у нього, однак жодних даних на підтвердження того надано не було, а ні позивачу, а ні суду. Позивач наголосив, що виставлені рахунки на сплату послуг з холодного водопостачання, що іде на гаряче водопостачання підлягають сплаті в 3-денний термін, що зазначено в кожному рахунку, який отримується відповідачем під підпис.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

16.12.2015 р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач повідомив суду про укладення 10 грудня 2015 року між сторонами договору про проведення розрахунків за надані послуги з централізованого водопостачання та погашення суми основного (копії банківських виписок долучені до матеріалів справи). Вказана обставина сторонами не заперечується. За викладеного позивач просить суд припинити провадження у справі в частині суми основного боргу, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача на свою користь 1 528 613,44 грн. - пені, 91 431,91 грн. - 3 % річних, 1 855 457,92 грн. - інфляційних втрат,

Докази отримання відповідачем послуг та виставлених рахунків наявні в матеріалах справи. Доказів своєчасного виконання зобов'язань відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача наявні в матеріалах справи та встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства. Відповідач у своїх запереченнях не спростував обставини зазначені у позові.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені до ста грн.

Так, дійсно, відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан, що не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отримані послуги.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до приписів п. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач проти зменшення розміру штрафних санкцій категорично заперечує. У даному випадку, враховуючи усі обставини справи у їх сукупності, врахувавши інтереси обох сторін суд не вбачає підстав для зменшення пені.

Відповідно до ч. 1 статті 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 статті 43 названого кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставин справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7 492 337,95 грн. - заборгованості за надані послуги у зв'язку із відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819, п/р 26009173285071 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава МФО 331401) на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (пров. Г.Бреста, 35а, м. Кременчук, 39602, код ЄДРПОУ 03361655, р/р 26005300002068 у відділенні ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854) 1 528 613,44 грн. пені, 91 431,91 грн. 3 % річних, 1 855 457,92 грн. інфляційних втрат та 73 080,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом 10 днів.

Повний текст рішення складено 23.12.2015 р.

СуддяКульбако М.М.