Рішення № 56338291, 09.03.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2016 р. Справа № 926/1891/15

За позовом Приватного підприємства «СтандартКом», м.Одеса До дочірнього підприємства «Явсон-Чернівці» приватного підприємства фірми «Явсон», м.Чернівці Про стягнення заборгованості у сумі 163671,52 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників:Від позивача: ОСОБА_1 представник (дов від 19.01.2016р.)Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «СтандартКом», м.Одеса 24.12.2015 року звернулося з позовом до дочірнього підприємства «ЯвсонЧернівці» приватного підприємства фірми «Явсон», м.Чернівці про стягнення заборгованості у сумі 163671,52 грн., з яких 87306,00 грн. основна заборгованість, 7749,90 грн. 3% річних за період з 26.12.2012 року по 10.12.2015 року, 68615,62 грн. інфляційні за період з 26.12.2012 року по 10.12.2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12.09.2012 року між ПП «Стандарт Ойл» та ДП «ЯвсонЧернівці» ППФ «Явсон» був укладений договір поставки № 12/09. У відповідності до вимог договору поставки № 12/09 ПП «Стандарт Ойл» поставило ДП «ЯвсонЧернівці» ППФ «Явсон» нафтопродукти на загальну суму 585556,00 грн., що підтверджено видатковими накладними № РН-0000056 від 27.09.2012 року, № РН-0000058 від 28.09.2012 року, №РН- 0000063 від 05.10.2012 року, розрахунок ДП «ЯвсонЧернівці» провів частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 87306 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.01.2016 року.

Ухвалами суду від 20.01.2016 року, 03.02.2016 року, 17.02.2016 року, 24.02.2016 року розгляд справи було відкладено.

Представник відповідача в судове засідання 09.03.2016 року не зявився, відзив на позов не надав, причини незявлення суду не повідомив, хоча і був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином.

Отже відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву. Всі ухвали господарського суду були направлені відповідачу на його юридичну адресу: м. Чернівці, вул. Джамбула, буд. 19, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою.

Таким чином, незявлення представника відповідача в судове засідання, який був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи було неодноразово відкладено в звязку з незявленням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в звязку з незявленням представника відповідача, суд не вбачає, а відтак справа розглядається по суті за матеріалами наданими позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні 09.03.2016 року просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2012 року між приватним підприємством «Стандарт Ойл» та дочірнім підприємством «ЯвсонЧернівці» приватного підприємства фірми «Явсон» було укладено договір поставки № 12/09 на постачання нафтопродуктів.

За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність нафтопродукти у асортименті: бітум дорожній БДН 60/90, мазут М100, мазут М40., а відповідач зобовязується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 4.3., 4.4. Договору оплата по договору відбувається в національній валюті України гривні, в безготівковій формі платіжним дорученням. Оплата за фактично поставлений товар відбувається протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 3.3. Договору товар вважається поставленим постачальником та прийнятий покупцем по кількості та якості, а право власності на товар вважається таким що перейшло від постачальника до покупця з дати, що вказана у видатковій накладній на товар.

Строк дії договору сторони погодили до 31.12.2012 року, а в частині виконання грошових зобовязань до їх повного виконання (п.10.1. Договору).

Дані про визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Позивач 27.09.2012 року, відповідачу по справі, поставив товар на загальну суму 89900,00 грн., вказаний товар був прийнятий відповідачем, про що було складено видаткову накладну №РН-0000056 від 27.09.2012 року; 28.09.2012 року поставлено товар на загальну суму 248078,50 грн., видаткова накладна №РН-0000058 від 28.09.2012 року; 05.10.2012 року поставлено товар на загальну суму 247577,50 грн., видаткова накладна №РН-0000063 від 05.10.2012 року.

Загальна сума поставки товару склала 585556,00 грн. Відповідач не розрахувався у повному обсязі за поставлений товар, чим порушив умови п.5.2. Договору, у звязку з чим виникла заборгованість перед ПП «Стандарт Ойл» у розмірі 87306,00 грн.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 ст.712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник) зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 ЦК України, що кореспондується із ст.193 ГК України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обовязок щодо розрахунку за отриманий товар, а тому з нього слід стягнути зазначену вище заборгованість.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

21.12.2012 року ПП «Стандарт Ойл» повідомило ДП «ЯвсонЧернівці» ППФ «Явсон» про намір укласти договір про відступлення права вимоги.

25.12.2012 року між ПП «Стандарт Ойл» та ПП «СтандартКом» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ПП «Стандарт Ойл» передає своє право вимоги виконання грошових обовязків від боржника ДП «ЯвсонЧернівці» ППФ «Явсон» у розмірі 87306 грн. новому кредитору ПП «СтандартКом».

25.12.2012 року між ПП «СтандартКом» та ДП «ЯвсонЧернівці» ППФ «Явсон» було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 12/09 від 12.09.2012 року про заміну сторони в зобовязанні, згідно якої сторони домовились, що в тексті договору під Постачальником мається на увазі ПП «СтандартКом».

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобовязання клієнта перед фактором.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обовязку боржника третьою особою.

Враховуючи той факт, що новим кредитором у зобовязанні, щодо оплати по договору поставки №12/09 від 12.09.2012 року стало ПП «СтандартКом», відповідач ДП «ЯвсонЧернівці» ППФ «Явсон» повинен був сплатити йому заборгованість.

Проте, станом на грудень 2015 року відповідач свою заборгованість в сумі 87306 грн. за отриманий товар по договору поставки № 12/09 від 12.09.2012 року не погасив.

У звязку з цим, позивач керуючись ст. 625 ЦК України просить стягнути з останнього інфляційні нарахування за період з 26.12.2012 року по 10.12.2015 року в сумі 68615,62 грн., 3% річних за період з 26.12.2012 року по 10.12.2015 року в сумі 7749,90 грн. та 2455,08 грн. сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено невиконання відповідачем договірних зобовязань по сплаті поставленого товару, позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість в сумі 163671,52 грн., з яких 87306,00 грн. основна заборгованість, 7749,90 грн. 3% річних за період з 26.12.2012 року по 10.12.2015 року, 68615,62 грн. інфляційні за період з 26.12.2012 року по 10.12.2015 року.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з дочірнього підприємства «Явсон-Чернівці» приватного підприємства фірми «Явсон» м.Чернівці, вул.Джамбула, 19, (код 30311656) на користь Приватного підприємства «СтандартКом», м.Одеса, вул. Академіка Воробйова, 36, (код 38154390) 163671,52 грн., з яких 87306,00 грн. основна заборгованість, 7749,90 грн. 3% річних, 68615,62 грн. інфляційні та 2455,08 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 09.03.2016 року

Суддя С.М. Гушилик