Рішення № 56338079, 04.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2016 р.Справа № 916/3788/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго"

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Енергетик-2"

про стягнення 256253,92 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 10.02.2016р., 15.02.2016р., 26.02.2016р. оголошувались перерви до 15.02.2016р., 26.02.2016р. та 04.03.2016р., відповідно, згідно ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Енергетик-2", у якій, з урахуванням уточнень від 26.02.2016р., просить суд стягнути основний борг в сумі 116640,92 грн., 3% річних в сумі 6273,83грн., 10% штраф у сумі 23056,74 грн., пеню у розмірі 39763,39 грн., інфляційні нарахування 70519,04грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. суддею Щавинською Ю.М. порушено провадження у справі №916/3788/15.

У звязку з перебування судді Щавинської Ю.М з 03.11.2015р. на лікарняному на підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.11.2015р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу суду.

Згідно даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/3788/15 передано на розгляд судді Никифорчук М.І., у звязку з чим ухвалою суду від 05.11.2015р. справу було прийнято до розгляду суддею Никифорчук М.І.

У звязку з перебування судді Никифорчук М.І. з 13.01.2016р. на лікарняному на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.01.2016р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу суду.

Згідно даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/3788/15 передано на розгляд судді Дяченко Т.Г., у звязку з чим ухвалою суду від 20.01.2016 р. справу було прийнято до свого розгляду суддею Дяченко Т.Г.

Відповідач в ході розгляду справи визнавав за собою обовязок розрахуватись за спожиті послуги з теплопостачання за договором № 31/12-Т від 01.10.2012р. та пояснював, що несвоєчасність проведення платежів була повязана з несвоєчасним внесенням плати за спожиті послуги кінцевими споживачами цих послуг, якими є населення. Додатково у поданих суду письмових запереченнях від 15.02.2016р. представник Житлово-будівельного кооперативу "Енергетик-2" просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 1000грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (Енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Енергетик-2" (Абонент) укладено договір на користування тепловою енергією у гарячій воді №31/12-Т, відповідно до умов п. 2 якого Енергопостачальною організацією було прийнято на себе зобовязання відпустити Абоненту теплову енергію.

За умовами п. 7 Договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі до 10 числа місяця, наступного за звітним, у відповідності з діючими тарифами.

Відповідно до п. 17 Договору сторонами договору було узгоджено строк дії договору з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. А з урахуванням п. 20 договору, договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про припинення його дії або про зміну умов договору, що не суперечать законодавству України. Як вбачається з пояснень представників сторін та наявних у матеріалах справи доказів, договір на користування тепловою енергією у гарячій воді №31/12-Т від 01 жовтня 2012 року неодноразово продовжувався сторонами в порядку п. 20 договору.

Згідно п. 5 Договору облік теплової енергії, що відпускається, відбувається приладами обліку теплової енергії, що встановлені на тепловому вводі Абонента.

За період з жовтня 2013 року по лютий 2016 року Житлово-будівельним кооперативом "Енергетик-2" було спожито теплової енергії на суму 336086,71 грн. (713,58 Гкал), що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями рахунків фактур, актами здачі-приймання, а також даними розрахунків позивача, з яких було сплачено відповідачем лише на суму 219445,79 грн., у звязку з чим за відповідачем рахувалася непогашена заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 116640,92 грн.

З урахуванням п. 8.1 Договору Оплата за фактично спожиту теплову енергію здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок теплопостачальної організації. В разі порушення Абонентом строку оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% річних від суми неналежно виконаного зобовязання. А з урахування п. 8.2 договору, у разі невиконання грошового зобовязання сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних по грошовому зобовязанню та пені.

У звязку з простроченням сплати вартості спожитої теплової енергії, позивачем здійснено розрахунок пені (розрахунок проведено на загальну суму заборгованості за період з 11.02.2015р. по 10.08.2015р.), 3% річних (розрахунок проведено за кожен день прострочення на фактичну заборгованість, що існувала протягом періоду з 11.11.2013р. по 14.01.2016р.), інфляційних збитків (розрахунок проведено на фактичну заборгованість, що існувала протягом періоду з листопада 2013 р. по грудень 2015 р.) та передбаченого п. 8.1 договору штрафу у розмірі 10% річних від суми заборгованості (розрахунок проведено за кожен день прострочення на фактичну заборгованість, що існувала протягом періоду з 11.11.2013р. по 14.01.2016р.). Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 116640,92 грн., 3% річних в сумі 6273,83грн., 10% штраф у сумі 23056,74 грн., пеня у розмірі 39763,39 грн., інфляційні нарахування 70519,04грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 116640,92 грн., 3% річних в сумі 6273,83грн., 10% штрафу у сумі 23056,74 грн., пені у розмірі 39763,39 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 70519,04грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобовязаний дотримуватись вимог договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Житлово-будівельним кооперативом "Енергетик-2" прийнятих на себе зобовязань за умовами договору на користування тепловою енергією у гарячій воді №31/12-Т від 01 жовтня 2012р.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 116640,92 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, визнані в ході розгляду справи відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, як це вбачається з положень ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням п. 8.1 Оплата за фактично спожиту теплову енергію здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок теплопостачальної організації. В разі порушення Абонентом строку оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% річних від суми неналежно виконаного зобовязання.

Як встановлено судом, нарахування штрафу у розмірі 10% річних від суми заборгованості згідно до п. 8.1 договору проводилось позивачем за кожен день прострочення на фактичну заборгованість, що існувала протягом періоду з 11.11.2013р. по 14.01.2016р.

Крім того, позивачем в уточненій позовній заяві окремо проведено розрахунок пені на загальну суму заборгованості за період з 11.02.2015р. по 10.08.2015р., та заявлено до стягнення пеню в сумі 39763,39 грн.

Таким чином, з розрахунків позивача та положень п. 8.1 Договору вбачається притягнення винної особи у порушенні договірних зобовязань до одного й того ж виду відповідальності, яким є пеня.

Як вбачається з положень статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, на думку суду, фактичне подвійне нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення з причин неналежного виконанням відповідачем свого зобовязання по сплаті вартості отриманої теплової енергії є неправомірним, що прямо вбачається з положень ст. 61 Конституції України.

Враховуючи приведені обставини, судом не задовольняються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" про стягнення штрафу у розмірі 10% річних, що по суті є пенею, що нарахований у розмірі 23056,74 грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення пені у розмірі 39763,39 грн., нарахованої на загальну суму заборгованості за період з 11.02.2015р. по 10.08.2015р., суд зазначає наступне.

Як вбачається з положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Між тим, як встановлено судом з розрахунку пені позивача, нарахування пені здійснювалось позивачем не з моменту виникнення прострочення, а з 11.02.2015р., що суперечить вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Таким чином, розрахунок пені, зроблений позивачем за період з 11.02.2015р. по 10.08.2015р., не відповідає обставинам справи, а тому заявлені на його підставі вимоги - є неправомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 3% річних в сумі 6273,83,29 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 70519,04грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача основного боргу у розмірі 116640,92грн., 3% річних в сумі 6273,83 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 70519,04грн.

Оскільки, на думку суду, правових підстав для стягнення заявленої пені у розмірі 39763,39 грн. не має (з підстав, що були приведені вище), клопотання представника відповідача, викладене у поданих суду письмових запереченнях від 15.02.2016р., про зменшення розміру заявленої до стягнення пені до 1000 грн. - судом по суті не розглядається.

Також на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 2901,50 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Енергетик-2" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Енергетиків, буд. 86; код 21020567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Польова, 1, р/р 26008311756101 в АБ „Південний, МФО 328209; код 32483079) основний борг у розмірі 116640 (сто шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 92 коп., 3% річних в сумі 6273 (шість тисяч двісті сімдесят три) грн. 83 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 70519 (сімдесят тисяч пятсот девятнадцять) грн. 04 коп. та 2901 (дві тисячі девятсот одна) грн. 50 коп. судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 09.03.2016 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко