Ухвала суду № 56338045, 09.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

09 березня 2016 року справа № 912/2199/15

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянувши у судовому засіданні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 24.02.2016 р. у справі № 912/2199/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ

про стягнення 227 987,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача) - Сидорова О.В., довіреність № б/н від 19.08.2015 р.;

від відповідача (боржника) - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2015 р. позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" заборгованості в сумі 227 891,41 грн., з яких: 77 202,39 грн. пеня, 19 250,00 грн. 5% штраф, 57 750,00 грн. 15% штраф, 6 628,39 грн. 3% річних, 67 060,63 грн. інфляційні втрати, 4 557,94 грн. судового зору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

17.09.2015 на виконання рішення господарського суду від 27.08.2015 р. видано відповідний наказ.

24.02.2016 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 27.08.2015 у даній справі.

Заяву вмотивовано тим, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, відповідно не має змоги вирішити питання щодо погашення заборгованості в добровільному порядку, а отже створюється загроза заподіяння значної матеріальної шкоди внаслідок збільшення суми стягнення за рахунок виконавчого збору.

Ухвалою суду від 26.02.2016 р. заява прийнята до розгляду, розгляд призначено на 09.03.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду та вирішення по суті заяви.

Боржник не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 26.02.2016 р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Суд звертає увагу на те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу вказану боржником в заяві про відстрочку виконання рішення суду та Спецвитязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 26500, АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду заяви. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Іншої адреси відповідача, крім вказаної у заяві та у Спецвитягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суду невідомо.

09.03.2016 року від стягувача на адресу суду надійшло заперечення проти задоволення заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду. Заперечення вмотивовано тим, що заявник не навів достатніх підстав для відстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи, що боржник належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що статтею 121 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано десятиденний строк для розгляду і вирішення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення за відсутністю представника боржника, за наявними матеріалами.

Розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення заслухавши пояснення представника стягувача, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2015 р. по справі № 912/2199/15 виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України та стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов"язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім"ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В пункті 7.1.1 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., наведено визначення терміну відстрочка. Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом.

В даному випадку, свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що останній знаходиться в скрутному матеріальному стані.

Однак боржник не надав до суду доказів знаходження останнього в скрутному матеріальному стані, крім того, скрутний матеріальний стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов"язку належного виконання зобов"язань перед позивачем та не робить неможливим виконання рішення суду. Тому посилання заявника на важкий фінансовий стан суд не може сприймати у якості достатньої підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Також, заявником не надано до суду доказів, що в разі відмови в наданні відстрочки виконання рішення суду, боржнику загрожує банкрутство, не надано доказів відсутності коштів на банківських рахунках. Відповідачем також не зазначено на який саме строк необхідно відстрочити виконання рішення суду.

Окрім цього суд зазначає, що враховуючи майновий стан обох сторін, позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні господарської діяльності та в разі задоволення судом заяви про відстрочку виконання рішення суду, будуть порушені майнові інтереси стягувача.

Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до положень пункту 7.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., при винесенні ухвали про відстрочку або розстрочку, зміну способу і порядку його виконання, господарський суд, або відмовляє відповідно у відстрочці чи розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання за відсутності підстав для вчинення процесуальних дій, або за наявності таких підстав задовольняє (задовольняє частково) відповідні заяви.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення у даній справі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Примірник ухвали направити відповідачу за адресою: 26500, АДРЕСА_1; Голованівському районному управлінню юстиції за адресою: 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Леніна, 44б.

Суддя С. Б. Колодій