Рішення № 56337987, 23.02.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р. Справа № 911/289/16

за позовом Комунального підприємства Агенство регіонального розвитку Славутицької міської ради;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 3 030,16 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.02.2016 року);

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Комунального підприємства Агенство регіонального розвитку Славутицької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3030,16 грн. з яких 1102,71 грн. основного боргу (42,13 грн. за Договором оренди та 1060,58 грн. за Договором про відшкодування витрат), 949,77 грн. пені (63,44 грн. за Договором оренди, 886,33 грн. за Договором про відшкодування витрат), 98,45 грн. 3 % річних (9,27 грн. за Договором оренди, 89,18 грн. за Договором про відшкодування витрат) та 879,23 грн. інфляційних (34,34 грн. за Договором оренди, 844,89 грн. за Договором про відшкодування витрат).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань щодо сплати орендних платежів за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 31.01.2013 року № 85-М та Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 31.01.2013 року № 85/85-М-Е, відповідно в останнього виникла прострочена заборгованість, у звязку з чим у позивача також виникло право на нарахування відповідачу передбачених законом та Договорами санкцій.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2016 року порушено провадження у справі № 911/289/16 та призначено справу до розгляду на 15.02.2016 року.

В судове засідання, яке відбулось 15.02.2016 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2016 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у звязку з чим розгляд справи відкладався до 23.02.2016 року.

В судовому засіданні 23.02.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 23.02.2016 року повторно не зявився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2013 року між Комунальним підприємством Фонд комунального майна (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від № 85-М (далі Договір оренди).

Рішенням Славутицької міської ради Київської області від 14.03.2014 року № 1384-44-VI змінено назву Комунального підприємства Фонд комунального майна на Комунальне підприємство Агентство регіонального розвитку Славутицької міської ради (позивач).

Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є їх невідємною частиною (далі-Майно) і знаходяться на балансі Орендодавця.

Згідно з пунктом 1.2. Договору оренди, адреса (місце розміщення обєкта оренди): Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, універмаг Мінськ.

Відповідно до пункту 1.3. Договору оренди орендована площа складає всього: 36,35 кв. м., в тому числі, корисна - 26,75 кв.м.: частина приміщення № 15 - 26,75 кв.м. на 2 поверсі універмагу Мінськ (із них 2,15 кв. м. під технологічні проходи для покупців) та площа загального користування будівлі 9,60 кв. м.

Балансова вартість орендованого майна станом на 01.01.2013 року становить 17089,69 грн. Вартість орендованого майна згідно звіту про експертну оцінку станом на 31.12.2012 року становить 89155,39 грн. (пункти 1.4, 1.5 Договору оренди).

Пунктом 2.1. Договору оренди встановлено, що Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у даному Договорі, але не раніше дати підписання даного Договору та Акту прийому-передачі.

Відповідно до пункту 2.4.4. Договору оренди, майно вважається переданим орендарю з моменту підписання ОСОБА_2 прийому-передачі.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оренди орендна плата за корисну площу визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича та за перший (базовий) місяць оренди лютий 2013 року (без урахування індексу інфляції за січень 2013 року) становить: 984,14 грн., крім того ПДВ 196,83 грн. Всього з ПДВ 1180,97 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

Пунктом 3.3. Договору оренди передбачено, що орендна плата (компенсація) за площу загального користування визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича та за перший (базовий) місяць оренди лютий 2013 року (без урахування індексу інфляції за січень 2013 року) становить 64,68 грн., крім того ПДВ 12,94 грн. Всього з ПДВ 77,62 грн. Розмір орендної плати (компенсація) за площу загального користування за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

Пунктом 3.4. Договору оренди встановлено, що орендна плата, визначена в Договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат Орендодавця.

Відповідно до пункту 3.5. Договору оренди, орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу Орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 3.6. Договору оренди, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі Орендодавцеві майна за ОСОБА_2 прийому-передачі.

У разі припинення (в тому числі в звязку з закінченням строку дії) Договору оренди повернути Орендодавцеві майно по ОСОБА_2 прийому-передачі в комплектації та в стані гіршому, ніж на час надання його в оренду (п. 5.1.7 Договору оренди).

На виконання умов Договору оренди позивач за ОСОБА_2 прийому-передачі від 01.02.2013 року передав, а відповідач прийняв з 01.02.2013 року нежитлові приміщення загальною орендованою площею 36,35 кв.м., в тому числі корисна - 26,75 кв.м.: частина приміщення № 15 - 26,75 кв.м. на 2 поверсі універмагу Мінськ (із них 2,15 кв. м. під технологічні проходи для покупців) та площа загального користування будівлі 9,60 кв. м., розміщені за адресою: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, універмаг Мінськ, та знаходяться на балансі КП ФКМ (КП АРР) відповідно (копії наявні в матеріалах справи), що відповідачем не заперечено і не спростовано.

Відповідно до пункту 5.1.9. Договору оренди, Орендар зобовязується укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію протягом 6 робочих днів з дати підписання Договору та забезпечити його належне виконання.

Договір оренди вступає в силу з 01.02.2013 року і діє до 30.01.2016 року включно (п. 7.1. Договору оренди).

На виконання вимог п. 5.1.9 Договору оренди, між Комунальним підприємством Фонд комунального майна та відповідачем укладено Договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 31.01.2013 року № 85/85-М-Е (далі Договір про відшкодування витрат), відповідно до п. 1.2 якого, Орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію зданих в оренду площ по Договору оренди, а Орендар відшкодовує витрати Орендодавця на виконання вказаних робіт, зазначених у Додатку № 1.

Згідно з пунктом 2.1. Договору про відшкодування витрат, розмір відшкодування витрат Орендодавця, які повязані з утриманням майна комунальної власності і його експлуатацією, визначений на підставі переліку запланованих експлуатаційних витрат та їх вартості (калькуляцій), розрахований на 1 кв.м. загальної площі будівлі універмагу Мінськ і погоджений з відділом комунальної власності, послуг та приватизації управління економіки та соціального розвитку міста Славутич.

Відповідно до пункту 2.2. Договору про відшкодування витрат розмір відшкодування витрат Орендодавця нараховується пропорційно орендованій площі та за перший базовий місяць становить 379,13 грн., крім того ПДВ -75,83 грн. Всього з ПДВ 454,96 грн.

Відповідно до пункту 3.2.2. Договору про відшкодування витрат, Орендар зобовязується своєчасно отримувати та сплачувати виставлені Орендодавцем рахунки: за надані послуги, які визначені в Додатку № 1 та на передплату до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що планується отримати у наступному місяці, при отриманні таких послуг через Орендодавця.

Пунктом 6.1. Договору про відшкодування витрат передбачено, що цей Договір набуває чинності з 01.02.2013 року і діє до закінчення терміну Договору оренди, в частині фінансових зобовязань до повного їх виконання сторонами.

Згідно з пунктом 2.4. Договору про відшкодування витрат, розмір відшкодування витрат по договору, в тому числі передплата до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що плануються отримати у наступному місяці (при отриманні таких послуг через орендодавця), розрахована пропорційно до займаної площі, вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.

Таким чином, строк оплати орендних платежів та відшкодування витрат на утримання орендованого майна та його експлуатацію співпадають і припадають на останній день поточного місяця.

На виконання умов спірних Договорів, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № 447 від 13.03.2016 року на суму 1259,84 грн. (Договір оренди) та № 546 від 14.03.2013 року на суму 1060,58 грн. (Договір про відшкодування витрат)

Однак, відповідач своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів та витрат повязаних з утриманням орендованого майна за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат, своєчасно і в повному обсязі не виконав, розрахувався частково за Договором оренди на суму 1217,71 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 228 від 20.03.2013 року на суму 717,71 грн., № 603 від 26.06.2013 року на суму 300,00 грн. та № 684 від 02.07.2013 року на суму 200 грн. (копії наявні в матеріалах справи), у звязку з чим за ним утворилась заборгованість за Договором оренди за березень 2013 року на суму 42,13 грн. та за Договором про відшкодування витрат за березень 2013 року на суму 1060,58 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

30.04.2013 року відповідач передав, а позивач прийняв з 30.04.2013 року нежитлові приміщення загальною орендованою площею 36,35 кв.м., в тому числі корисна - 26,75 кв.м.: частина приміщення № 15 - 26,75 кв.м. на 2 поверсі універмагу Мінськ (із них 2,15 кв. м. під технологічні проходи для покупців) та площа загального користування будівлі 9,60 кв. м., розміщені за адресою: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, універмаг Мінськ, та знаходяться на балансі КП ФКМ (КП АРР).

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Правовідносини сторін Договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч. 7 ст. 180 ГК України).

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту існування боргу відповідача перед позивачем на загальну суму 1102,71 грн. (42,13 грн. за Договором оренди та 1060,58 грн. за Договором про відшкодування витрат), що відповідачем не заперечено та не спростовано, позивачем обґрунтовано поясненнями та належними доказами, тому вимога про стягнення основної суми заборгованості за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат підлягає задоволенню.

Також, у звязку з простроченням слати платежів за Договором оренди та несплатою платежів за Договором про відшкодування витрат, позивач заявляє до стягнення з відповідача 949,77 грн. пені (63,44 грн. за Договором оренди на підставі п. 3.8 Договору оренди та 886,33 грн. за Договором про відшкодування витрат на підставі п. 5.2 Договору про відшкодування витрат); 98,45 грн. 3 % річних з яких 9,27 грн. на заборгованість за Договором оренди та 89,18 грн. на заборгованість за Договором про відшкодування витрат; 879,23 грн. інфляційних з яких 34,34 грн. на заборгованість за Договором оренди та 844,89 грн. на заборгованість за Договором про відшкодування витрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3.8. Договору оренди, за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, включно по день фактичної оплати. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями, згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, а є подовженим по день фактичної сплати заборгованості.

Згідно з пунктом 5.2. Договору про відшкодування витрат, при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої Договором, Орендар сплачує штраф в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу включно по день фактичної оплати. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями, згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, а є подовженим по день фактичної сплати заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, наведений в п. 5.2 Договору про відшкодування витрат штраф за прострочення виконання зобовязання не відповідає визначенню, передбаченому чинним законодавством, зокрема, ст. 549 Цивільного кодексу України, яка визначає штраф як неустойку в розмірі відсоткового відношення до суми заборгованості, в той час, як неустойкою за кожен день прострочення грошового зобовязання визначено пеню.

Відповідна норма ст. 549 Цивільного кодексу України дає законодавче визначення неустойки (штрафу, пені) і не передбачає можливості зміни такого визначення в договорі. Умови договору не можуть змінювати змісту норми законодавства.

Таким чином, визначена Договором про відшкодування витрат неустойка в розмірі відсоткового відношення за кожен день прострочення виконання грошового зобовязання за своє суттю у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України фактично є пенею.

Таким чином, враховуючи норму ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідний п. 5.2 Договору про відшкодування витрат слід розуміти як стягнення пені в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, річних та інфляційних.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що хоча спірними Договорами передбачено нарахування пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з врахуванням Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відтак, позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні на фактичні суми заборгованості, що існували на відповідні дати, у відповідності до чинних норм законодавства, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Однак, судом було виявлено помилки в наданих позивачем розрахунках пені, 3 % річних та інфляційних за Договором оренди, зокрема, помилки в періодах нарахування, оскільки позивачем помилково дні часткових проплат включені в періоди нарахування пені, 3 % річних та інфляційних на суми без врахування часткових проплат, а також позивач, помилково в періоди нарахування пені, 3 % річних та інфляційних на суми з врахуванням часткових проплат включає періоди станом на які вказана сума боргу ще не існувала.

Згідно з п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено «по 1 серпня 2014 року» або «включно до 1 серпня 2014 року», то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

У звязку з чим, судом було здійснено правильний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних за Договором оренди, згідно з якими з відповідача підлягає стягненню 939,45 грн. пені (53,12 грн. за Договором оренди, 886,33 грн. за Договором про відшкодування), 96,30 грн. 3 % річних (7,12 грн. за Договором оренди, 89,18 грн. за Договором про відшкодування витрат), 878,99 грн. інфляційних (34,10 грн. за Договором оренди, 844,89 грн. за Договором про відшкодування витрат).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 3017,45 грн. з яких: 1102,71 грн. основного боргу (42,13 грн. за Договором оренди та 1060,58 грн. за Договором про відшкодування витрат); 939,45 грн. пені (53,12 грн. за Договором оренди, 886,33 грн. за Договором про відшкодування витрат); 96,30 грн. 3 % річних (7,12 грн. за Договором оренди, 89,18 грн. за Договором про відшкодування витрат), 878,99 грн. інфляційних (34,10 грн. за Договором оренди, 844,89 грн. за Договором про відшкодування витрат). В решті позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на Комунального підприємства Агенство регіонального розвитку Славутицької міської ради (07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, буд. 5, код 32301037) 1102 грн.(одна тисяча сто дві гривні) 71 коп. основного боргу, 939 грн. (девятсот тридцять девять гривень) 45 коп. пені, 96 грн. (девяносто шість гривень) 30 коп. 3 % річних, 878 грн. (вісімсот сімдесят вісім гривень) 99 коп. інфляційних та 1372 грн. (одна тисяча триста сімдесят дві гривні) 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.02.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін