Рішення № 56337888, 01.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2016Справа №910/369/15-г

За позовомПублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про стягнення 8 197 859,56 дол. США

Головуючий суддяСтасюк С.В.СуддяНечай О.В.СуддяСпичак О.М.

Представники сторін:

від позивача Нелюбов О.Р. (дов. № 040815 від 04.11.2015 року)від відповідача - 1не з'явивсявід відповідача - 2не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01 березня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" (надалі по тексту - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (надалі по тексту - відповідач-2) про стягнення 7 574 214,09 дол. США, що еквівалентно 114 067 664,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" зобов'язань за Кредитним договором № 450-140711 від 14.07.2011 року в частині повернення кредитних коштів. У зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" є поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" за Договором поруки № 147-310513/П від 31.05.2013 року щодо виконання останнім умов Кредитного договору № 450-140711 від 14.07.2011 року в частині погашення суми кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів наявну заборгованість за Кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/369/15-г та призначено справу до розгляду на 10.02.2015 року.

10.02.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники відповідачів в судове засідання 10.02.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 15.01.2015 року не виконали, письмового відзиву на позов не надали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

У судовому засіданні 10.02.2015 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 10.02.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 24.03.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідачів та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

24.03.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін в судове засідання 24.03.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 10.02.2015 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію спору та те, що спір між сторонами відноситься до складного і для вирішення якого виникла необхідність введення до складу суду додатково ще двох суддів, вирішив здійснювати розгляд справи № 910/369/15-г колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року суддя Стасюк С.В. вирішив розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням від 24.03.2015 року заступник Голови Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу № 910/369/15-г колегіально у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Нечай О.В., суддя Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Нечай О.В., суддя Спичак О.М. прийняла справу № 910/369/15-г до свого провадження, розгляд справи призначено на 09.04.2015 року.

09.04.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли письмові заперечення на позов. У поданих запереченнях надано контррозрахунок заборгованості та зазначено, що труднощі з погашенням кредитних коштів виникли у зв'язку з суттєвим ростом курсу долара США по відношенню до гривні та зниження економічної та ділової активності в цілому в Україні.

Представник відповідача-2 в судове засідання 09.04.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.03.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 14.05.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача-2 та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

14.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за Кредитним договором № 450-140711 від 14.07.2011 року в розмірі 8 197 859,56 доларів США, в тому числі сума заборгованості по кредиту становить 6 715 253, 45 дол. США, сума заборгованості по сплаті процентів становить 1 361 704, 19 дол. США, сума пені становить 120 901, 92 дол. США.

Враховуючи норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

14.05.2015 року у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. та судді Спичака О.М. на лікарняному, розгляд справи № 910/369/15-г не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Нечай О.В., суддя Спичак О.М. призначили розгляд справи у судовому засіданні на 21.05.2015 року.

У судовому засіданні 21.05.2015 року представник відповідача-1 подав клопотання про призначення експертизи.

Представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та заперечив проти поданого клопотання про призначення експертизи.

Суд, розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про призначення експертизи дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/369/15-г призначено економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року зупинено провадження у справі № 910/369/15-г до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи.

07.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (за підписом в.о. директора - Т.Д. Голікова) яким повідомлено суд, що у зв'язку зі значною поточною завантаженістю експертів, експертиза, яка призначена по справі № 910/369/15-г не може бути виконана у термін, встановлений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, та зазначено, що дана експертиза може бути проведена у термін понад три місяці та додано клопотання судового експерта Борисенко О.Б. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2015 року поновлено провадження у справі № 910/369/15-г, задоволено вищезазначене клопотання експерта та зупинено провадження у справі № 910/369/15-г до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 910/369/15-г.

До відділу діловодства Господарського суду міста Києва 10.02.2016 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів № 21175/21176/15-45 від 05.02.2016 року, разом з матеріалами справи № 910/369/15-г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року поновлено провадження у справі № 910/369/15-г, розгляд справи призначено на 01.03.2016 року.

01.03.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача-2 зазначив про неможливість бути присутнім у судовому засіданні 01.03.2016 року у зв'язку з участю у іншому судовому засіданні.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.03.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 01.03.2016 року не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" (позичальник) укладено Кредитний договір № 450-140711 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору банк надає позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 100 000,00 доларів США, строком з 14.07.2011 року по 12.07.2012 року включно із сплатою 18 % відсотків річних. Погашення отриманого кредиту здійснюється позичальником в кінці строку дії договору.

Згідно з пунктом 1.2. Кредитного договору кредит надається позичальнику на поповнення оборотних коштів.

В подальшому до Кредитного договору позивачем та відповідачем-1 було внесено зміни та доповнення, а саме: Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 26.07.2011 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 27.07.2011 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 02.09.2011 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 04.10.2011 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 14.12.2011 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 31.01.2012 року Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 03.02.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 03.03.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 04.04.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 25.04.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 26.04.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 28.04.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 05.07.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 11.07.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 25.07.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 30.11.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 14.12.2012 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 27.05.2013 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 09.07.2013 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 09.07.2013 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 27.02.2014 року, Додаток № 1 до Кредитного договору № 450-140711 від 27.02.2014 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 04.04.2014 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 30.04.2014 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 06.05.2014 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 23.05.2014 року, Додаток № 2 до Кредитного договору № 450-140711 від 23.05.2014 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 03.06.2014 року, Договором про внесення змін до Кредитного договору № 450-140711 від 03.07.2014 року.

В подальшому, між сторонами було укладено договори про внесення змін до Кредитного договору, якими збільшено кредитну лінію 6 716 733,00 доларів США. Строк користування кредитом з 14.07.2011 року по 21.04.2015 року.

Згідно умов Кредитного договору відповідач-1 зобов'язався забезпечити повне повернення кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також усі штрафні санкції та комісії у разі їх виникнення в сумах та в строки, обумовлені Кредитним договором.

На забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (поручитель) укладено Договір поруки № 147-310513/П від 31.05.2013 року (далі - Договір поруки).

Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" (боржник) за належне виконання останнім умов Кредитного договору № 450-140711 від 14.07.2011 року в тому числі щодо погашення суми кредиту в розмірі 6 716 733,00 доларів США, сплати процентів, комісій а також можливих штрафних санкцій.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору поруки цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання згідно пункту 1.1. цього Договору.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача -1 та відповідача-2 (поручителя за Договором поруки № 147-310513/П від 31.05.2013 року) заборгованості, що виникла перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" за кредитним договором № 450-140711 від 14.07.2011 року зі змінами та доповненнями до нього в розмірі 8 197 859, 56 дол. США з яких:

- сума заборгованості по кредиту становить 6 715 253, 45 дол. США.

- сума заборгованості по сплаті процентів становить 1 361 704, 19 дол. США.

- сума пені становить 120 901, 92 дол. США.

У поданих запереченнях відповач-1 надав контррозрахунок заборгованості та зазначив, що труднощі з погашенням кредитних коштів виникли у зв'язку з суттєвим ростом курсу долара США по відношенню до гривні та зниження економічної та ділової активності в цілому в Україні.

Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1, абзацу 2 частини 2 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Кредитного договору, відповідач-1 своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка станом на 13.05.2015 року становить:

- сума заборгованості по кредиту становить 6 715 253, 45 дол. США.

- сума заборгованості по сплаті процентів становить 1 361 704, 19 дол. США.

- сума пені становить 120 901, 92 дол. США.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У процесі розгляду справи у суду виникла необхідність у призначенні в процесі розгляду справи судово-економічної експертизи.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 21175/21176/15-45 від 05.02.2016 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" за Кредитним договором № 450-140711 від 14.07.2011 року зі змінами та доповненнями, з-урахуванням періодів, заявлених позивачем у розрахунку боргу станом на 13.05.2015 року становить 6 715 253,45 доларів США у вигляді простроченої заборгованості по кредиту, 1 328 127,89 доларів США простроченої заборгованості по сплаті процентів, 10 695 027,97 грн. пені.

Згідно з статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 6 715 253,45 доларів США у вигляді простроченої заборгованості по кредиту, що еквівалентно 138 586 446,00 грн., згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.05.2015 року підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості по сплаті процентів підлягають частковому задоволенню з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 21175/21176/15-45 від 05.02.2016 року в розмірі 1 328 127,89 доларів США, що еквівалентно 27 409 319,00 грн., згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.05.2015 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 120 901, 92 доларів США пені.

Згідно пункту 6.5. Кредитного договору позичальник зобов'язується при недотриманні строків повернення кредиту та/або недотриманні строків сплати процентів сплачувати банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, судом взято до уваги, що обчислення пені та стягнення її за судовими рішеннями здійснюється лише в національній валюті України - гривні. Відповідно, є неможливим нарахування та стягнення пені в іноземній валюті за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України, оскільки розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), а повноважень щодо встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти чинним законодавством України не передбачено.

Вищенаведені висновки наведено, зокрема, у постанові Верховного суду України від 01.04.2015 року у справі № 909/660/14.

Здійснивши перерахунок пені в національній валюті України - гривні, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в межах заявлених позовних вимог в розмірі 2 495 120,63 грн., з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 21175/21176/15-45 від 05.02.2016 року.

З огляду на вищенаведене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 715 253,45 доларів США у вигляді простроченої заборгованості по кредиту, що еквівалентно 138 586 446,00 грн., згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.05.2015 року, простроченої заборгованості по сплаті процентів в розмірі 1 328 127,89 доларів США, що еквівалентно 27 409 319,00 грн., згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.05.2015 року та 2 495 120,63 грн. пені.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" (02099, м. Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 33693145) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (82200, Львівська обл., місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 61, ідентифікаційний код 30439207) на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 16, ідентифікаційний код 34693790) 6 715 253 (шість мільйонів сімсот п'ятнадцять тисяч твісті п'ятдесят три) долари США 45 центів у вигляді простроченої заборгованості по кредиту, що еквівалентно 138 586 446 (сто тридцять вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят шість тисяч чотириста сорок шість) грн. 00 коп., згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.05.2015 року, простроченої заборгованості по сплаті процентів в розмірі 1 328 127 (один мільйон триста двадцять вісім тисяч сто двадцять сім) доларів США 89 центів, що еквівалентно 27 409 319 (двадцять сім мільйонів чотириста дев'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 00 коп., згідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 13.05.2015 року, 2 495 120 (два мільйони чотириста дев'яносто п'ять тисяч сто двадцять) грн. 63 коп. пені.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" (02099, м. Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 33693145) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (82200, Львівська обл., місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 61, ідентифікаційний код 30439207) в доход Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2016 року

Головуючий суддя Стасюк С.В. Суддя Нечай О.В. Суддя Спичак О.М.