Рішення № 56337858, 29.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2016 р.

Справа № 910/32601/15

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України (м. Київ);

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄФТ” (м. Одеса);

про стягнення 12 418,55 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄФТ” про стягнення 12 418,55 грн. заборгованості, з яких 7 482,48 грн. основного боргу, 332,24 грн. 3% річних, 4603,83 грн. інфляційних втрат, вказуючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди нерухомого майна № 50-А від 01.05.2013 р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на приписи ст.ст.526, 527, 530, 546, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст.193, 216, 231 ГК України, укладання з відповідачем договору договором оренди нерухомого майна № 50-А від 01.05.2013 р., невиконання відповідачем своїх зобов‘язань щодо оплати та на інші, зазначені у позовній заяві обставини.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, заперечень проти позову не представив, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

29.02.2016 р. у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та доводи сторін, суд встановив наступне.

01.05.2013 р. між Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄФТ” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача (Договір), відповідно до п.1.1 умов даного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: частину приміщення (майно) загальною площею 53,00 кв.м, яка розміщена за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова,17, в складі № 7/2, що перебуває на балансі Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 04.03.2013 р. і становить 2646,23 грн.; частину приміщення (майно) загальною площею 12,65 кв.м, яка розміщена за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова,17, в лабораторному корпусі № 1, що перебуває на балансі Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 04.03.2013 р. і становить 5097,63 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі нерухомого майна на строк неменше ніж три роки – не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна (п.2.1 Договору).

Орендна плата, яка перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п.3.4 Договору).

Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.6 Договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.3.7 договору).

Відповідно до п. 10.1 Договір укладено строком на 2 роки та діє з 01.05.2013 р. до 31.12.2015 р. включно.

Факт приймання нерухомого майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі в оренду нежилих приміщень від 01.05.2013 р.

Між тим, свої зобов’язання щодо сплати платежів за період з березня 2014 р. до вересня 2014 р. за договором оренди нерухомого майна відповідач належним чином не виконав, про що свідчать наявні в матеріалах справи рахунки та акти виконаних робіт.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Вимоги позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 7 482,48 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв‘язку з цим, з посиланням на невиконання умов договору та вказані правові норми, позивачем нараховано332,24 грн. 3% річних та 4603,83 грн. інфляційних втрат за період з березня 2014 р. по вересень 2014 р.

З урахуванням вказаних обставин, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 529, 548,549 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄФТ” про стягнення 12 418,55 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄФТ” (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська,21, код 38080680) на користь Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова,17, код 03291669) 7 482/сім тисяч чотириста вісімдесят дві/грн. 48 коп. основного боргу, 332/триста тридцять дві/грн. 24 коп. 3% річних, 4 603/чотири тисячі шістсот три/грн. 83 коп. інфляційних втрат та 1 218/одну тисячу двісті вісімнадцяти/грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 29.02.2016 року.

Повний текст рішення складений 09 березня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков