Ухвала суду № 56337840, 04.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

04.03.2016Справа № 910/3190/15-г

Суддя Отрош І.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг-ХХІ"

про стягнення 96414 грн. 58 коп.

Представники сторін:

від заявника: Становова Ю.В. - представник за довіреністю № ЦЗВ-17/21 від 18.12.2015;

від стягувача: не з'явились;

від боржника: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

12.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг-ХХІ" про стягнення 96414 грн. 58 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі № 910/3190/15-г.

16.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій заявник просив суд замінити сторону у виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г, а саме замінити позивача (стягувача) Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії «Центр забезпечення виробництва».

Обгрунтовуючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, заявник зазначив, що 28.12.2015 ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2015 ВП№49639172 з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г. Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про створення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» прийнято рішення про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 100% акцій якого закріплюються в державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття. Заявник зазначив, що до переліку зазначених підприємств увійшло і Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач".

При цьому, заявник зазначив, що відповідно до витягу від 03.11.2015 № 05-1-16 з Протоколу № 1 засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 21.10.2015 прийнято рішення про створення філій ПАТ «Укрзалізниця» та 18.11.2015 наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 011 затверджено Положення про філію «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Заявник зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" розпочало свою діяльність з 01.12.2015 та Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" входить до переліку підприємств, які було реорганізовано шляхом злиття в Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", з огляду на що, як стверджує заявник, з 01.12.2015 всі права і обов'язки за договорами, укладеними Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", перейшли до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії «Центр забезпечення виробництва».

З огляду на вищевикладене заявник просив суд замінити сторону у виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г, а саме замінити позивача (стягувача) Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії «Центр забезпечення виробництва».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони у виконавчому провадженні призначено на 04.03.2016.

Представник стягувача у судове засідання 04.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103037682717.

Представник боржника у судове засідання 04.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103037682725.

Представник заявника у судовому засіданні 04.03.2016 подав документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи, надав усні пояснення по справі, заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні просив задовольнити.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що 15.12.2015 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№49639172 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104-108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК.

Зазначеною статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Відповідно до п. 6-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 ГПК не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд України у постанові від 20.11.2013 р. у справі № 6-122цс13.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 № 200 вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаної постанови Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" входить до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Згідно з Витягом № 05-1-16 від 03.11.2015 з протоколу № 1 засідання правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 21.10.2015 вирішено створити філії Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та визначити їх розташування згідно з додатком № 1 до Протоколу.

Відповідно до Додатку № 1 до протоколу № 1 засідання правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 21.10.2015 вирішено створити філію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - Філія «Центр забезпечення виробництва» за адресою: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15.

Відповідно до п. 2.1 Положення про Філію «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" філіє є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи; філія діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності товариства.

Відповідно до заключного передавального акту від 01.12.2015 (належним чином засвідчена копія якого разом з додатками долучена заявником до матеріалів заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у судовому засіданні 04.03.2016) вбачається, що Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" передало, а Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" прийняло майно станом на 30.11.2015, що включає зміни, що сталися з 31.07.2014 по 30.11.2015, правонаступництво щодо якого, у тому числі усіх прав та обов'язків, переходить до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", у складі, зокрема дебіторської заборгованості у сумі 2000 грн. 00 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпромторг-ХХІ" (розшифровка до додатку № 12 до Балансу (Звіту про фінансовий стан).

З огляду на вищевикладене заявник просив суд замінити сторону у виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г, а саме замінити позивача (стягувача) Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії «Центр забезпечення виробництва».

Суд зазначає, що злиттям є об'єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняють своє існування і передають свої права та обов'язки новоствореній юридичній особі. Тобто, злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичні особи об'єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання

Відповідно до ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Таким чином, процес державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття проходить у три етапи.

Першим етапом, відповідно до положень Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Строк заявлення кредиторами вимог, відповідно до положень статті 105 Цивільного кодексу України не може бути менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Другим етапом є безпосереднє проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом злиття юридичних осіб, але не раніше двох місяців з дня публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення про припинення юридичних осіб, що зливаються.

Третім етапом, що наступає після проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом злиття юридичних осіб, є проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб, які припиняються в результаті злиття, що проводиться в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Таким чином, суд зазначає, що припинення юридичної особи шляхом злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення такої юридичної особи.

Однак, відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21710443, сформованого станом на 18.02.2016 та Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21762542, сформованого станом на 04.03.2016 вбачається, що Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" перебуває в стані припинення за рішенням засновників, однак не є припиненим.

Доказів державної реєстрації припинення Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" заявником суду не надано.

При цьому, підставою заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 910/3190/15-г було саме перехід прав і обов'язків від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у зв'язку з реорганізацією шляхом злиття, тобто у даному випадку суд повинен встановити з урахуванням вищевикладених норм законодавства саме наявність факту припинення юридичної особи стягувача - Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач".

Крім того, долучена заявником до матеріалів заяви копія передавального акту (складений Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач") не є окремою підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні, та в тому числі заміни кредитора у зобов'язанні (у матеріальних правовідносинах), оскільки такий акт складається саме у зв'язку з реорганізацією юридичної особи відповідно до норм ст. 107 Цивільного кодексу України та є однією зі стадій даної процедури.

При цьому, суд зазначає, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про створення та припинення є не лише реєстраційною дією, а відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є офіційним визнанням шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи.

Тобто, цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи припиняється саме з моменту державної реєстрації припинення такої юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 25, 86 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3190/15-г.

Суддя І.М. Отрош