Рішення № 56337712, 03.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2016 р. Справа № 911/25/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Державного підприємства «Триліський спиртовий завод»

про стягнення 354 833,50 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. №09-32/482 від 03.08.2015);

від відповідача не зявились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (далі відповідач) про стягнення 354 833,50 грн заборгованості, з яких: 95 370,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 259 463,39 грн простроченої заборгованості за процентами за період з 04.05.2006 по 15.11.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 23 від 02.07.2004 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у строк та у розмірі, встановлених таким договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2016 порушено провадження у справі № 911/25/16, розгляд справи призначено на 18.02.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2016 розгляд справи відкладено на 03.03.2016.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2016 підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2004 між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - банк) та Державним підприємством «Триліський спиртовий завод» (далі-позичальник) укладено кредитний договір №23, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 150 000,00 грн на умовах передбачених договором.

Згідно п. 2.2 договору кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 01.07.2005. У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п. 3.4 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Відповідно до п. 3.1 договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20628301320443, відкритого банком в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Фастів Київської області», код банку 09321421, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

Пунктами 3.2, 3.3 договору визначено відсотки за користування сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 22 відсотків річних. Нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно п. 3.4 договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком в останній робочий день місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця з поточного рахунку позичальника №26008301320443 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Фастів Київської області», МФО 321422 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок №20684301320443, відкритий банком.

Відповідно до п. 3.5 договору у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 23 % річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3, 3.4 договору.

Згідно п. 6.1 та 6.5. договору договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно умов договору.

11.03.2005 між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - банк) та Державним підприємством «Триліський спиртовий завод» (далі-позичальник) укладено договір про внесення змін №23 до кредитного договору №23 від 02.07.2004, згідно якого сторони погодили зміну реквізитів сторін.

На виконання п. 2.1 договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та не заперечується відповідачем.

Крім того, за період з 02.07.2004 по 15.11.2015 позивачем згідно п. 3.2 та п. 3.5 договору нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 318 368,74 грн.

Судом встановлено, що позичальник лише частково погасив заборгованість за кредитним договором №23, залишивши при цьому суму боргу за кредитом у розмірі 95 370,11 грн та 259 463,39 грн за нарахованими відсотками, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами, розрахунком заборгованості та випискою по рахунку позивача.

Предметом позову є вимоги про стягнення 95 370,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 259 463,39 грн простроченої заборгованості за процентами за період з 04.05.2006 по 15.11.2015.

Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищезазначене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 95 370,00 грн простроченої заборгованості за кредитом та 259 463,39 грн простроченої заборгованості за процентами за період з 04.05.2006 по 15.11.2015 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (08552, Київська обл., Фастівський район, с. Триліси; ідентифікаційний код 32728213) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, буд. 12; ідентифікаційний код 00039002) 95 370 (девяносто пять тисяч триста сімдесят гривень) 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом; 259 463 (двісті пятдесят девять тисяч чотириста шістдесят три гривні) 39 коп. простроченої заборгованості за процентами та 5 322 (пять тисяч триста двадцять дві гривні) 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено: 10.03.2016

Суддя В.М. Антонова