Рішення № 56337589, 29.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016Справа № 910/31697/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О. розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК"

про стягнення 661 637, 79 грн.

за участю представників:

від позивача:Левченко В.І.- представник за довіреністю № 91/2015/11/11-8 від 11.11.2015 р. від відповідача:Старінський О.С.- представник за довіреністю б/н від 30.07.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 661 637, 79 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 72153 від 10.02.2009 р. на постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 488 628,11 грн., інфляційну складову боргу в сумі 155 110,38 грн. та 3% річних в сумі 17 899,30 грн., а всього - 661 637, 79 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказав про сплату ним суми основної заборгованості за спожиту електроенергію, також зазначив, що позивачем невірно здійснено розрахунок інфляційних втрат, у зв'язку з чим заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі для визначення реальної суми інфляційної складової боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

10.02.2009 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК" (споживач) був укладений договір № 72153 на постачання електричної енергії.

У подальшому цей договір був викладений сторонами у новій редакції, про що 04.05.2011 р. була підписана додаткова угода.

Згідно з розділом 1 договору (із внесеними до нього змінами) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.3 договору (у новій редакції) споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно з п. 2.1 додатку № 2 до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Оплата рахунків за активну електроенергію здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2011 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, у період з 01.06.2013 р. по 01.12.2015 р. надав послуги відповідачу з поставки електричної енергії, що підтвержується актами (звітами) про використану активну електричну енергію, актом прийняття-передавання товарної продукції, рахунками - розшифровками відповідача та поясненнями представників сторін.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині своєчасної оплати вартості послуг виконав неналежним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 488 628,11 грн. за період з 01.06.2013 р. по 01.12.2015 р. та позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору сторони керуються чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Тарифи на електричну енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив основну зоборгованість за договором у сумі 488 628,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 530 від 14.12.2015 р., № 531 від 24.12.2015 р., № 533 від 29.12.2015 р., банківськими виписками з рахунку відповідача, поясненнями сторін.

Отже, у такий спосіб відповідач припинив своє грошове зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг з постачання електричної енергії на суму 488 628,11 грн., у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 155 110,38 грн. та 3% річних в сумі 17 899,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 371 302,96 грн. та 3% річних в сумі 27 525,02 грн., тобто у сумах, які просить позивач.

При цьому суд зазначає, що позивачем вірно застосований період нарахування матеріальних втрат (з урахуванням умов договору щодо отримання та оплати рахунків про надання послуг, а також вимог Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Клопотання представника відповідача про призначення у справі судової експертизи суд визнав необгрунтованим, оскільки визначення розміру матеріальних втрат, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, не потребує спеціальних знань та суд володіє вмінням перевірити розрахунок позивача в цій частині.

За таких обставин, позов ПАТ "Київенерго" в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому суд враховує заяву позивача про повернення надміру сплаченого судового збору та положення частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано майновий позов про стягнення 661 637,79 грн., 1,5 % від суми якого складає - 9 924,57 грн., проте судовий збір був позивачем сплачений у розмірі 9 989,77 грн., тобто більшому, ніж передбачено п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Отже, враховуючи внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та відповідну заяву позивача, судовий збір підлягає поверненню ПАТ "Київенерго" з Державного бюджету України у сумі 65,20 грн. (9 989,77 грн. - 9 924,57 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" про стягнення 661 637, 79 грн. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" заборгованості в сумі 488 628,11 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" про стягнення 173 009,68 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4, ідентифікаційний код 30370381) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) інфляційну складову боргу у сумі 155 110 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сто десять) грн. 38 коп., 3% річних в сумі 17 899 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 30 коп., які зарахувати на рахунок № 36000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ. "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4, ідентифікаційний код 30370381) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 924 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 57 коп., який зарахувати на рахунок № 36000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ. "Ощадбанк", МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 65 (шістдесят п'ять) грн. 20 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 лютого 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 4 березня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.