Рішення № 56337363, 01.03.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" березня 2016 р. Справа № 906/70/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 4835-К-Н-О;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: ОСОБА_2 - довіреність № 11774/10 від 02.11.2015;

від третьої особи 1: не прибув;

від третьої особи 2: ОСОБА_3 - довіреність № 1253 від 31.12.2015

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - литовське підприємство "Агромакс" (м. Житомир)

2) Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області (м. Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (м. Житомир)

2) Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир)

про звільнення майна з-під арешту, накладеного постановою Богунського ВДВС Житомирського МУЮ № 29441321 від 24.10.2011 та постановою ВПВР управління ДВС ГУЮ у Житомирській області № 37348738 від 01.09.2015

Позивач подав до суду позов про звільнення з-під арешту, накладеного постановою Богунського ВДВС Житомирського МУЮ № 29441321 від 24.10.2011 та постановою ВПВР управління ДВС ГУЮ у Житомирській області № 37348738 від 01.09.2015, майна, що належить ТОВ "Спільне українсько-литовське підприємство "Агромакс" (м. Житомир, вул. Ватутіна, 55-а), а саме: приміщення адміністративного будинку 2-й поверх, загальною площею 170,5 кв.м; приміщення складу, загальною площею 154,4 кв.м; приміщення адміністративного будинку 2-й поверх, загальною площею 214,4 кв.м; складські приміщення, загальною площею 206,3 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на приписи ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. ст. 14, 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. ст. 44, 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 3 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 572, 589, 672 ЦК України.

Вказав, що постановами державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ № 29441321 від 24.10.2011 та ВПВР управління ДВС ГУЮ у Житомирській області № 37348738 від 01.09.2015 було накладено арешт на майно боржника, включаючи нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки № 19-VK від 04.04.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Спільне українсько-литовське підприємство "Агромакс" перед банком за кредитним договором № 19-VK від 04.04.2006.

Позивач вважає, що забезпечувальне обтяження, яке зареєстровано в Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на користь банку на підставі вказаного договору іпотеки, має вищий пріоритет над обтяженнями, де обтяжувачем виступає орган ДВС, оскільки обтяження на користь банку було зареєстровано раніше. Наявність обтяження у вигляді арешту на все майно фактично позбавляє позивача можливості задовольнити свої вимоги до відповідача шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно з договором іпотеки № 19-VK від 04.04.2006 та рішенням господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 у справі № 2/204-НМ.

Ухвалою від 27.01.2016 господарський суд, зокрема, прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав клопотання про долучення до матеріалів справи копій кредитного договору №19-VK від 04.04.2006 та іпотечного договору №19-VK від 04.04.2006 з додатками (а. с. 51 - 78).

Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув. Копія ухвали господарського суду Житомирської області від 09.02.2016, направлена відповідачу 1 (ТОВ Спільне українсько - литовське підприємство "Агромакс") на адресу, вказану у позовній заяві, 24.02.2016 повернулася до суду з відміткою поштового відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 47 - 49).

Представник відповідача 2 в засіданні суду щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 44).

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні, на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2016, надав письмові пояснення від 29.02.2016 вих. № 3.2/10107 з додатками (а. с. 79 - 84), згідно з якими повідомив, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження за №37348738 від 02.04.2013 про стягнення з ТОВ "Спільне українське - литовське підприємство "Агромакс" заборгованості за наказами господарського суду Житомирської області № 17/906/36/13 від 07.02.2013 на суму 9980002,57 грн, № 2/204-НМ від 07.04.2011 на суму 25736,00 грн та № 5/72-Д від 09.09.2011 на суму 1207,05 грн. В ході проведення виконавчих дій було виявлене майно боржника, яке описане та арештоване, про що складено акт опису й арешту майна від 12.11.2013 та акт опису й арешту майна від 19.09.2012. Зауважує, що наразі арештоване майно боржника нереалізоване на електронних торгах, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Стягувачі від пропозиції залишити собі в рахунок погашення боргу нереалізоване майно боржника відмовилися, тому з метою повторної перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем були направлені вимоги до реєстраційних установ.

Суд оглянув матеріали справи № 2/204 - НМ, які було витребувано з архіву господарського суду Житомирської області.

Абзацом 1 пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи було надіслано відповідачу 1 за належною адресою, однак повернуто підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 33 - 36, 46 - 49), зважаючи, що явка представника відповідача 1 в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача 1 до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача 1 повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2006 між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є позивач) та ТОВ "Спільне українське - литовське підприємство "Агромакс" (відповідач 1) було укладено кредитний договір № 19-VK з додатковими угодами до нього №1 від 02.02.2007, №2 від 19.06.2007, №3 від 24.03.2008 та додатковою угодою від 27.03.2009 (а. с. 52 - 68).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами було укладено договір іпотеки №19-VK від 04.04.2006 з додатковою угодою №1 від 19.06.2007, договором про внесення змін та доповнень від 24.03.2008 та додатковою угодою від 01.04.2009 до нього (а. с. 69 - 78).

Згідно з додатковою угодою від 01.04.2009 до договору іпотеки №19-VK від 04.04.2006, відповідач 1 надав в заставу позивачу наступне майно:

1. Приміщення адміністративного будинку 2-й поверх, загальна площа 170,5 кв.м.

2. Приміщення складу, загальна площа 154,4 кв.м.

3. Приміщення адміністративного будинку 2-й поверх, загальна площа 214,4 кв.м.

4. Складські приміщення, загальною площею 206,3 кв.м.

Відповідно до п. 7 додаткової угоди від 01.04.2009, вказане вище майно було передано в заставу разом з усіма його приналежностями. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 55а.

Пунктом 9 додаткової угоди від 01.04.2009 сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 1874317,60 грн, а пп. 15.8.1 п. 15.8 передбачили право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання відповідачем 1 якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Реєстрація даного обтяження була проведена в Державному реєстрі іпотек за № 3070136 від 19.06.2007 та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №№ 3069861, 3070042 від 06.04.2006 (а. с. 16, 17).

Господарським судом Житомирської області при розгляді справи № 2/204-НМ встановлено обставини неналежного виконання відповідачем 1 умов кредитного договору № 19-VK від 04.04.2006 в частині повернення грошових коштів на суму 5132793,28 грн та рішенням від 22.03.2011 задоволено вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки: адміністративні приміщення 2-го поверху площею 214,4 м.кв, складські приміщення площею 206,3 м.кв, адміністративні приміщення 2-го поверху площею 170,5 м.кв, складські приміщення площею 154,4 м.кв., які знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, буд. 55а, шляхом надання права позивачу на продаж адміністративних приміщень 2-го поверху площею 214,4 м.кв за початковою ціною 612541,00 грн, складських приміщень площею 206,3 м.кв за початковою ціною 547987,00 грн, адміністративних приміщень 2-го поверху площею 170,5 м.кв за початковою ціною 348853,00 грн та складських приміщень площею 154,4 м.кв за початковою ціною 261090,00 грн.

Ухвалою від 19.01.2016 господарський суд Житомирської області у справі № 2/204-НМ виправив описку в тексті рішення господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 у справі №2/204-НМ, а саме замість цифр та слів "складських приміщень площею 154,4 м.кв за початковою ціною 261090,00 грн" зазначив цифри та слова "складських приміщень площею 51,8 м.кв за початковою ціною 87594,00 грн".

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина 3 статті 35 ГПК України).

Отже, рішенням господарського суду від 22.03.2011, з урахуванням ухвали суду від 19.01.2016, у справі № 2/204-НМ було встановлено право позивача на першочергове задоволення його вимог за рахунок заставного майна відповідача 1 перед іншими кредиторами на суму боргу 5132793,28 грн, що значно перевищує початкову вартість іпотечного майна, встановлену рішенням суду (612541,00 грн + 547987,00 грн + 348853,00 грн + 87594,00 грн = 1596975,00 грн).

Як зазначено позивачем у позовній заяві, під час продажу предметів договору іпотеки згідно з рішенням господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 у справі № 2/204-НМ, ПАТ КБ "Приватбанк" стало відомо, що постановами Богунського ВДВС Житомирського МУЮ № 29441321 від 24.10.2011 (а. с. 83) та ВПВР управління ДВС ГУЮ у Житомирській області № 37348738 від 01.09.2015 (а.с. 84) було накладено арешти на все майно відповідача 1, в тому числі на предмети договору іпотеки №19-VK від 04.04.2006.

Дані арешти були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою від 09.12.2015 № 49410533 (а. с. 15 - 17).

Звідси вбачається, що окрім обтяжень за договором іпотеки №19-VK від 04.04.2006 на користь позивача, існують інші обтяження у вигляді арешту на все майно відповідача 1, що фактично позбавляє позивача як кредитора можливості задовольнити свої вимоги до боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Приписами ст. 572 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що забезпечувальне обтяження, яке зареєстровано у Державному реєстрі іпотек на користь ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі вказаного вище договору іпотеки №19-VK від 04.04.2006, має вищий пріоритет над обтяженням, де обтяжувачем виступає Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, оскільки обтяження на користь позивача було зареєстроване раніше.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача -заставодержателя.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Як встановлено судом, право застави виникло у позивача раніше, а згідно з договором іпотеки №19-VK від 04.04.2006, вартість предмета іпотеки не перевищує розмір заборгованості боржника іпотекодержателю, встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 у справі № 2/204-НМ.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього ж Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана правова норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, серед яких, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Право заставодержателя на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна безпосередньо обумовлюється у ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Тобто, законодавством передбачено саме судовий порядок скасування такого арешту за зверненням заставодержателя, що також підтверджується п. 4 роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму ВСУ „Про судову практику в справах про виключення майна з опису" № 6 від 27.08.1976 (із змінами і доповненнями) та п.16 постанови пленуму ВСУ „Про практику розгляду судом скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 25.02.2014 у справі № 906/176/14 було задоволено вимоги позивача про звільнення з-під арешту рухомого майна відповідача 1, накладеного постановою Богунського ВДВС Житомирського МУЮ № 29441321 від 24.10.2011(а. с. 12 - 14).

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що арешт предмету іпотеки нерухомого майна, накладений цією ж постановою державного виконавця, та подальша його реалізація, як елемент звернення стягнення на це майно на користь іншого кредитора ніж іпотекодержателя, також порушує права позивача, які підлягають захисту у судовому порядку шляхом звільнення заставленого майна з-під арешту.

Приписами п. 5.3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 (чинної на момент винесення постанов ДВС) унормовано, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. І у відповідності до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

У ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.3.4 вище вказаної Інструкції визначені умови, при настанні яких виконавча служба може звернути стягнення на заставлене майно.

Однак, враховуючи те, що право застави позивача, згідно з приписами ст. ст. 3, 4 Закону України "Про іпотеку", та з урахуванням рішення господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 у справі № 2/204-НМ, виникло раніше постанов Богунського ВДВС Житомирського МУЮ № 29441321 від 24.10.2011 та ВПВР управління ДВС ГУЮ у Житомирській області № 37348738 від 01.09.2015, винесених на виконання наказів господарського суду Житомирської області № 17/906/36/13 від 07.02.2013 на суму 9980002,57 грн, № 2/204-НМ від 07.04.2011 на суму 25736,00 грн та № 5/72-Д від 09.09.2011 на суму 1207,05 грн, з моменту державної реєстрації іпотеки (06.04.2006), а також те, що вартість предмета іпотеки не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, тому суд вважає безпідставним накладання арешту на заставлене майно.

При цьому суд вказує на порушення прав позивача при накладення арештів на заставне майно, оскільки всупереч приписам чинного законодавства останній, як заставодержатель, позбавляється права одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна відповідача 1 переважно перед іншими кредиторами, у зв'язку з чим звернення позивача до суду з позовом про звільнення з-під арешту майна, що є предметом договору іпотеки №19-VK від 04.04.2006, є обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки при пред'явленні позову до суду з вимогою звільнити з-під арешту приміщення складу, позивачем було неправильно визначено його площу, а саме 154,4 замість 51,8, тобто без урахування виправлень, внесених ухвалою господарський суд Житомирської області від 19.01.2016 у справі № 2/204-НМ до рішення господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 у справі № 2/204-НМ.

Судові витрати суд покладає на відповідача 1, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний, зокрема, письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звільнити з-під арешту, накладеного постановою Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції № 29441321 від 24.10.2011 (номер запису про обтяження №11759388 від 24.10.2011) та постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області № 37348738 від 01.09.2015 (номер запису про обтяження №11001907 (спеціальний розділ) від 01.09.2015) майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-литовське підприємство "Агромакс" (м. Житомир, вул. Ватутіна, 55а, код ЄДРПОУ 31538489), а саме: приміщення адміністративного будинку 2-й поверх площею 170,5 м.кв, приміщення складу площею 51,8 м.кв., приміщення адміністративного будинку 2-й поверх площею 214,4 м.кв, складські приміщення площею 206,3 м.кв, які знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, буд. 55а.

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - литовське підприємство "Агромакс" (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ватутіна, буд. 55-а, код ЄДРПОУ 31538489) 1378,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.03.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу 1 - рек. з повід.

4 - відповідачу 2

5 - Богунському відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 55) - рек. з повід.

6 - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан Соборний, 1)