Рішення № 56337195, 26.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.16р. Справа № 904/10911/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №34-Д від 01.02.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, голова

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "КРИВОРІЖГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1" про стягнення основного боргу в розмірі 33 053,97грн., пені у розмірі 11 728,29грн., 3% річних у розмірі 650,52грн., інфляційних у розмірі 1 256,85грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Г-36 від 05.08.2014р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу за квітень - червень 2015р.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що 25.08.2015р. згідно платіжного доручення №216 перерахував позивачу 20 000,00грн. за постачання газу у червні 2015р., однак дана сума повернулась, оскільки розрахунковий рахунок, який повідомлявся позивачем в останнє, був фактично закритий у зв"язку із реорганізацією структурних підрозділів позивача. На думку відповідача, позивач знехтував положеннями п.5.4.4. договору, оскільки не вчинив жодної дії для належного повідомлення відповідача про зміну розрахункового рахунку. Крім того, 01.03.2016р. відповідач подав до суду клопотання про зменшення суми заборгованості, в якому просив не стягувати пеню, 3% річних, інфляційні та судовий збір.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

01.03.2016р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторони, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2014р. між Публічним акціонерним товариством "КРИВОРІЖГАЗ" (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1" (споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Г-36, за умовами якого постачальник зобовязався протягом 2014 року здійснювати споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов"язався оплачувати постачальнику вартість газу у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

За п.2.6. договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Відповідно до підпункту 5.1.5. договору постачальник зобов"язується складати та надавати на погодження споживачеві акт приймання-передачі газу.

Згідно п.2.9. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п.10.1. договору договір набирає чинності з дати підписання та відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.07.2014р. та діє до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов.

Отже, договір, на який посилається позивач, на час розгляду спору є діючим.

Додатковою угодою №1 від 24.12.2014р. сторони погодили договірні обсяги постачання природного газу на 2015 рік.

Позивач поставив відповідачу природний газ за квітень 2015р. на суму 33 797,98грн., за травень 2015р. на суму 19 846,07грн., за червень 2015р. на суму 17 164,94грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які підписані сторонами без зауважень (а.с.20-22).

За п.4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунковий період становить один місяць - 900 першого дня місяця до 900 першого дня наступного місяця включно.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу (п.4.5.2. договору).

Згідно п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 5 календарних днів до початку місяця поставки газу (п.4.6.1. договору).

За п.4.6.3. договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п"ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.4.6.4. договору сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період з постачальником обсяг газу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого газу за квітень 2015р. - до 05.05.2015р. включно, за травень 2015р. - до 05.06.2015р. включно, за червень 2015р. - до 05.07.2015р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач повністю розрахувався за квітень 2015р. (11.06.2015р. - 8 755,02грн., 19.06.2015р. - 9 000,00грн., 07.07.2015р. - 20 000,00грн.), переплату у розмірі 3 957,04грн. позивачем віднесено в якості оплати за травень 2015р., у зв"язку з чим заборгованість за травень 2015р. склала 15 889,03грн., оплата за червень 2015р. не була здійснена взагалі.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Г-36 від 05.08.2014р. за період з травня по червень 2015р. складає 33 053,97грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.05.2015р. по 11.12.2015р. у розмірі 11 728,29грн.

Господарський суд, перерахувавши пеню, встановив, що за загальний період з 06.05.2015р. по 11.12.2015р. вона складає 12 504,55грн.

Стягнення пені у розмірі 12 504,55грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, у зв"язку з чим суд вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 11 728,29грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 01.05.2015р. по 11.12.2015р. у розмірі 650,52грн. та інфляційні з травня по листопад 2015р. у розмірі 1 256,85грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, встановив, що за загальний період з 06.05.2015р. по 11.12.2015р. вони складають 621,43грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо інфляційних, то їх слід нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

У зв"язку з цим інфляційні за загальний період з червня по листопад 2015р. складають 688,67грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд вважає за необхідне відмовити.

01.03.2016р. відповідач подав до суду клопотання про зменшення суми заборгованості, в якому просив не стягувати пеню, 3% річних, інфляційні та судовий збір.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи тяжкий фінансово-економічний стан відповідача, його залежність від здійснення оплати мешканцями ОСББ "ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1", суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені до 30% та стягнути пеню у розмірі 3 518,49грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно абз.4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1" (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Домнобудівників, 2, корпус 1, ЄДРПОУ 39100570) на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, ЄДРПОУ 03341397) основний борг у розмірі 33 053,97грн. (тридцять три тисячі п"ятдесят три грн. 97коп.), пеню у розмірі 3 518,49грн. (три тисячі п"ятсот вісімнадцять грн. 49коп.), 3% річних у розмірі 621,43грн. (шістсот двадцять одна грн. 43коп.), інфляційні у розмірі 688,67грн. (шістсот вісімдесят вісім грн. 67коп.) та 1 202,42грн. (одна тисяча двісті дві грн. 42коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.03.2016р.

Суддя ОСОБА_3