Ухвала суду № 56336954, 02.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 876/14016/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремпромбуд-Сервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ремпромбуд-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2013 р. № 0000812200,-

В С Т А Н О В И В:

08.10.2013 р. Приватне підприємство «Ремпромбуд-Сервіс» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 р. № 0000812200, винесене Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

В обґрунтування вимог зазначає, що підприємством було заповнено та направлено до органу ДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 р. та заповнено рядок 25 декларації з ПДВ, в якому визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду. Рядок 25.1 та 25.2 не заповнювався, однак в них вказується напрям спрямування нарахованого ПДВ. Вважає, що відсутність записів у р.25.1 не впливає на обов'язок платника ПДВ сплатити суму визначеного ним податку, а розмір такого податку визначено в р.25 декларації.

Відтак, вважає, що податкова інспекція не вправі нараховувати штрафні санкції за ст. 123.1 Податкового кодексу України, якщо сума податкового зобов'язання не нарахована самостійно податковим органом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Приватним підприємством «Ремпромбуд-Сервіс» подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема зазначає, що ПП «Ремпромбуд-Сервіс» є платником ПДВ. Декларацію з ПДВ за липень 2013 р. ним подано та заповнено керуючись Порядком № 1342. Платник самостійно заповнив р.25, не заповнивши при цьому р. 25.1, покликаючись на те, що в р. 25.1 та 25.2 вказується напрям спрямування нарахованого ПДВ. Вважає, що оскільки в р. 25 визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, то не заповнення р. 25.1 не впливає на обов'язок платника сплатити визначену ним суму ПДВ в р.25.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, 20.08.2013року ПП «Ремпромбуд-Сервіс» до ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2013р., код декларації 0110 (загальна).

11.09.2013 р. ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій звітності з ПДВ за липень 2013 р., про що складено акт № 2/22-00/33710961.

Встановлено, що в рядку 25 декларації з ПДВ ПП «Ремпромбуд-Сервіс» (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного (поточного) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду) зазначило суму 8630 грн. Рядок 25.1 декларації платником не заповнено.

Рядок 25.1 повинен заповнюватись платниками, які сплачують ПДВ до загального фонду державного бюджету (код декларації 0110), а також платниками, які частково сплачують ПДВ до спеціального фонду державного бюджету (код декларації 0140), а рядок 25.2 заповнюється платниками, які перераховують ПДВ на спеціальний рахунок (коди декларацій 0121-0123 та 0140) або залишають у власному розпорядженні (код декларації 0130).

Таким чином, податковим органом встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду, тобто липня 2013 р. на суму 8 630 грн., що є порушенням п.200.1 ст.200, ст..203 ПК України, п.1-3, 7 розділу 6, п.п. 4.6.8 п.4.6 розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.11 року № 1492 (в ред. наказу від 17.12.12 р. № 1342), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.11 року за № 1490/20228.

За результатами перевірки на підставі п.54.3 ст.54, абз.3,4 п.123.1 ст.123 ПК України нараховано податкове зобов'язання з ПДВ 8630 грн. - основний платіж, 4315 грн. - штрафні санкції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган вірно встановив порушення порядок заповнення декларації з ПДВ. Тим самим правомірно встановив заниження ПДВ в сумі 8630 грн., так як ПП «Ремпромбуд-Сервіс» подало декларацію з ПДВ за липень 2013 р., код декларації - 0110 (загальна), не заповнивши р. 25.1. Уточнюючого розрахунку платник також не подав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

ПП «Ремпромбуд-Сервіс» подало декларацію з ПДВ за липень 2013 р., код декларації - 0110 (загальна), не заповнивши р. 25.1. уточнюючого розрахунку платник не подав.

Відповідно до 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п. 46.1 ст. 46 та ст. 203 Податкового кодексу України.

Нова форма декларації з ПДВ, яка подається платниками податку з 01.04.2013 р. затверджена Наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1342 («Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року N 1492»), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 р. № 79/22611.

Відповідно до пп.4.6.8 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та:

- сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110;

- частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140;

- спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0121 - 0123;

- частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок 25.2 декларації 0140;

- залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.

Відповідно до розділу ІХ Порядку № 1342 податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Зареєстровані в органі державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці. У разі якщо за результатами перевірки не встановлено порушень, робиться відповідний запис у розділі IV декларації.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивач самостійно не нарахував податкове зобов'язання в р.25.1 декларації, а тому контролюючим органом, - збільшено суму податкового зобов'язання, а тому штрафні санкції ним нараховані правомірно. Самостійне нарахування платником податкового зобов'язання в р. 25 декларації, не звільняє його від обов'язку нарахувати відповідне зобов'язання і в р. 25.1, чого платником не було зроблено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремпромбуд-Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року у справі № 813/7591/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 04.03.2016 року.