Постанова № 56336810, 03.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 березня 2016 р. Справа № 820/42/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю: представника позивача - Савєльєва В.В.,

представника відповідача - Піскун О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна фірма "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з врахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Харківській області: за формою "В4" від 19.10.2015р. №0002382204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3482,00 грн. та за формою "Р" №0002392204 від 19.10.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133416,00 (+88944,00 грн. за основним платежем, 44472,00 грн. за штрафними санкціями) Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку підприємства позивача, за результатами якої складено акт від 24.09.2015 року №234/20-23-22-01-05/31939825 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПФ «Альфа-Україна Лізінг» (код 31939825) з питань правильності начислення та нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техно-спецальянс» (код 38381909) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року. На підставі висновків викладених в акті перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення рішення за формою "В4" від 19.10.2015р. №0002382204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3482,00 грн. та за формою "Р" №0002392204 від 19.10.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133416,00 (+88944,00 грн. за основним платежем, 44472,00 грн. за штрафними санкціями). На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм діючого законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник відповідача, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що під час проведення перевірки підприємства позивача було встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 92426 грн, у тому числі у квітні 2015 року - 92426 грн. В обґрунтування позиції контролюючого органу представником відповідача зазначено про обставини не підтвердження реальності здійснення ПФ «Альфа-Україна Лізінг» господарських відносин з ТОВ «Техно-спецальянс». У зв'язку з встановленими під час проведення перевірки фактами порушення позивачем норм діючого податкового законодавства відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач Приватна фірма «Альфа-Україна Лізінг», код ЄДРПОУ - 31939825, зареєстровано як суб'єкт господарювання 08.04.2002 року, місцезнаходження юридичної особи: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-10, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 30-31).

За видами діяльності ПФ «Альфа-Україна Лізінг» зареєстровано: 46,90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, 68.20 Надання а оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 73.11 Рекламні агентства, 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 73.20 Дослідження кон'юнктури рийку та виявлення громадської думки.

Відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва №100320316, виданого Харківською об'єднаною ДПІ 02.02.2011 року, позивач з 18.12.2008 року є платником податку на додану вартість (а.с.36).

ПФ «Альфа-Україна Лізінг» має ліцензію Державної служби України з лікарських засобів серії АВ №579956, виданої 18.01.2012 року, на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами з 27.12.2011 року, відповідно до наявної в матеріалах справи копії останньої (а.с. 26-28).

Фахівцями контролюючого органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку підприємства позивача, за результатами якої складено акт від 24.09.2015 року №234/20-23-22-01-05/31939825 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПФ «Альфа-Україна Лізінг» (код 31939825) з питань правильності начислення та нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техно-спецальянс» (код 38381909) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року» (а.с. 11-22).

Відповідно до висновків акту від 24.09.2015 року №234/20-23-22-01-05/31939825 податковим органом встановлено порушення підприємством позивача п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 92426 грн, у тому числі у квітні 2015 року - 92426 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено рішення за формою "В4" від 19.10.2015р. №0002382204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3482,00 грн. та за формою "Р" №0002392204 від 19.10.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133416,00 (+88944,00 грн. за основним платежем, 44472,00 грн. за штрафними санкціями) (а.с. 7-8).

Позивач, ПФ "Альфа-Україна ЛІзінг", не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.10.2015 р. за №0002382204 та №0002392204 скористався правом на оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, шляхом подання до контролюючого органу вищого рівня скарги.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, посадові особи платника податків мають право протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акту перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.10.2015 р. за №0002382204 та №0002392204, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 27295/6/99-99-10-01-04-25 від 21.12.2015 року, яким скаргу платника податків було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 19.10.2015 р. за №0002382204 та №0002392204 - без змін.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях вказав, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, викладений у податковій інформації від 23.07.2015 року за № 923/20-31-22-03-12 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-спецальянс» ( код ЄДРПОУ - 38381909) за звітні періоди декларування ПДВ, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень, квітень, травень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року (а.с. 114- 123), а також встановлені перевіркою висновки щодо наявності заборгованості по взаєморозрахунках за договором від 02.03.2015 року №2 сумі 462127, 72 грн.

Крім того, представником відповідача зазначено, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій, понесення витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності. Зокрема, не надано документів, які б містили відомості про конкретний зміст та обсяг отриманих послуг, розкривали їх суть, а також підтверджували прямий причинно-наслідковий зв'язок замовлених послуг та їх результатів з господарською діяльністю, відомості про осіб, які безпосередньо здійснювали дослідження.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що задля здійснення господарської діяльності ПФ «Альфа-Україна Лізінг» укладено договір позички від 02.03.2015 року з ТОВ «КАПРІ-2000», відповідно до умов якого позичкодавець (ТОВ «КАПРІ-2000») передає, а користувач (ПФ «Альфа-Україна Лізінг») приймає в безоплатне користування нежитлові приміщення першого поверху з №-2 по №1-7 в літері А-9, що розташовані за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398, приміщення 170, загальною площею - 74,9 кв. м (а.с. 85-86).

На виконання зазначеного договору сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення від 03.03.2015 року за договором позички від 02.03.2015 року (а.с. 87).

Крім того, ПФ «Альфа-Україна Лізінг» укладено договір оренди нерухомого майна №01/04/2015 від 01.04.2015 року з ТОВ «КАПРІ-2000», відповідно до умов якого орендодавець (ТОВ «КАПРІ-2000») передає орендарю (ПФ «Альфа-Україна Лізінг») для платного користування протягом строку, визначеного цим договором, приміщення, а орендар зобов'язується користуватися цим приміщенням відповідно до умов цього договору , і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку встановлених цим договором, а після закінчення строку користування повернути його в тому ж стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального фізичного зносу. Пунктом 2.1 сторонами визначено, що приміщення яке є предметом цього договору - є нежитлові приміщення 1-го поверху з №1-2 по №1-7 в літері А-9, які знаходять за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398, приміщення 170 (а.с. 78- 83).

На виконання зазначеного договору сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення від 01.04.2015 року за договором оренди нерухомого майна №01/04/2015 від 01.04.2015 року (а.с. 84).

Представником ПФ «Альфа-Україна Лізінг» під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що підприємством позивача здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами, приміщення, що розташоване за адресою Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398, приміщення 170, було орендоване позивачем задля подальшого здійснення в ньому господарської діяльності з розширенням мережі об'єктів господарювання позивача та потребувало зовнішніх та внутрішніх ремонтних робіт з врахуванням особливостей діяльності ПФ «Альфа-Україна ЛІзінг».

Судом за матеріалами справи встановлено, що ПФ «Альфа-Україна Лізінг» у перевіряємий період мало господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Техно-спецальянс» (код ЄДРПОУ- 38381909).

ТОВ «Техно-спецальянс» (код ЄДРПОУ- 38381909) зареєстровано як суб'єкт господарювання 19.09.2012 року, місцезнаходження юридичної особи: 61090,

Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Прокури, буд. 1, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 49-44).

За видами діяльності за КВЕД-2010 відповідно до довідки АА №845998 ТОВ «Техно-спецальянс» зареєстровано: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (а.с. 41-42).

Контрагент позивача є платником податку на додану вартість, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу №1420314500055 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.45).

ТОВ «Техно-спецальянс» має ліцензію видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України серії АВ №2260298 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно із додатком). Ліценція видана уповноваженим органом 29.03.2013 року, строком дії на період з 22.03.2013 року по 22.03.2016 року (а.с. 46-47).

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що між ПФ «Альфа -Україна Лізінг» (замовник) та ТОВ «Техно-спецальянс» ( підрядник) укладено договір підряду №2 від 02.03.2015 року (а.с. 48-53).

Відповідно до умов договору підряду №2 від 02.03.2015 року підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єкті (згідно договірної ціни, що затверджено сторонами), який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченко, б. 398 (надалі - роботи), а також зобов'язується передати виконані роботи (результат виконаних робіт) замовнику у встановлений цим договором термін (строк). Підрядник зобов'язується усувати виявлені недоліки робіт протягом встановленого договором терміну (строку). Конкретний перелік робіт та вимоги до їх виконання визначено сторонами у Технічному завданні №2, що є додатком №1 до дійсного договору. Пунктом 1.2 договору сторонами визначено, що замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт підрядника, забезпечити фінансування робіт, прийняти вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором. Розділом 4 договору сторонами визначено вартість робіт та порядок розрахунків, а саме: загальна вартість робіт згідно договірної ціни становить 554553,26 грн, з включенням ПДВ 92425,54 грн.

На виконання договору підряду №2 від 02.03.2015 року сторонами визначено етапи та строки виконання ремонтних робіт, а також підписано технічне завдання №2 від 02.03.2015 року (а.с. 54-55).

На виконання укладеного договору сторонами узгоджено та підписано договірну ціна на ремонтно-будівельні роботи в м. Черкаси, вул. Шевченко, 398, які здійснюватимуться у 2015 році станом на 02.03.2015 року (а.с. 56-57).

Судом встановлено, що підрядником всі договірні зобов'язання були виконані в повному обсязі. А отже, сторонами підписано довідку про вартість виконаних робіт та витрат за квітень 2015 року (а.с. 58) та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року (а.с. 59- 64).

На виконання норм діючого законодавства ТОВ «Техно-спецальянс» виписано податкову накладну на користь ПФ «Альфа-Україна Лізінг» від 29.04.2015 року №13 на загальну суму з ПДВ 554553, 26 грн (а.с. 65).

Після цього з рахунку ПФ «Альфа-Україна Лізінг» в оплату отриманих від контрагента послуг здійснено перерахування коштів на рахунок ТОВ «Техно-спецальянс», на підтвердження чого позивачем надано до суду платіжні доручення (а.с. 74- 77, 99).

Як видно з наведених документів між ПФ «Альфа-Україна Лізінг» і ТОВ «Техно-спецальянс» існували реальні господарські відносини, які полягали у виконанні робіт за договорами на виконання підрядних робіт. Ці господарсько-правові відносини були оформлені згідно чинного законодавства.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону.

Таким чином, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передбачено ст. 838 ЦК України, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Судом зі аналізу акту перевірки від 24.09.2015 року №234/20-23-22-01-05/31939825 встановлено, що на підставу не реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Техно-спецальянс» відповідачем зокрема покладено наявність заборгованості по взаєморозрахункам за договором підряду №2 від 01.04.2015, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Від так сторонами у договорі визначено порядок та строки здійснення розрахунків, а саме пунктом 4.3 договору визначено, що замовник перераховує на поточний рахунок підрядника повну сплату у розмірі вказаному у п. 4.1 (554553, 26 грн) протягом 180 календарних днів після виконання підрядником робіт. При цьому слід зазначити, що останній платіж ПФ «Альфа-Україна Лізінг» здійснено 14.09.2015 року у розмірі 150278,68 грн, що підтверджено платіжним дорученням №1400 (а.с. 77).

Таким чином наявність заборгованості по взаєморозрахункам станом на 30.04.2015 року не може вважатися судом належним доказом нереальності господарських відносин ПФ «Альфа-Україна Лізінг» та ТОВ «Техно-спецальянс».

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність доказів в підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю понесення спірних витрат, отриманням внаслідок цього конкретного результату та досягненням завдяки цьому певної економічної мети, суд зазначає наступне.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що підприємством з метою збільшення доходів та шляхом розширення мережі орендовано приміщення, задля здійснення ремонтних робіт в якому було залучено ТОВ «Техно-спецальянс».

Суд зазначає, що матеріали справи містять фотокопії приміщення у стані до здійснення контрагентом позивача ремонтних робіт та після, а також довідку за підписом директора ПФ «Альфа-Україна Лізінг», зі змісту якої судом встановлено, що за період травень 2015 - лютий 2016 року, виручка від реалізації товарів у аптеці, що розташована за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 398, приміщення 170, складає 3489477, 54 грн.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність у ТОВ «Техно-спецальянс» на відсутність умов, які підтверджують реальність проведення між контрагентом господарських відносин, суд зазначає, що під час судового розгляду справи представником позивача надано до суду усі належні та допустимі докази на підтвердження факту реальності здійснення господарських відносин із контрагентом ТОВ «Техно-спецальянс».

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угода між позивачем та контрагентами за період перевірки була укладена у відповідності до норм чинного законодавства та є такою, що відповідає всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином судом встановлено, що договори між ПФ «Альфа-Україна Лізінг» та його контрагентом укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Сторони договору погодили всі істотні умови і між ними була досягнута домовленість щодо його виконання. Виконання договорів підтверджується первинними документами, тобто договірні зобов'язання фактично були виконані і оплачені ПФ «Альфа-Україна Лізінг», а значить договори між позивачем та його контрагентами мають реальний характер.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Техно-спецальянс" виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з законодавством ПФ «Альфа-Україна Лізінг» мало право включити до податкового кредиту грошову суму, яка обчислюється виходячи із господарсько-правових відносин з ТОВ "Техно-спецальянс".

Щодо посилань відповідача на податкову інформацію від 23.07.2015 року за № 923/20-31-22-03-12 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-спецальянс» ( код ЄДРПОУ - 38381909) за звітні періоди декларування ПДВ, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень, квітень, травень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.11.2014 року по 31.05.2015 року, суд зазначає наступне.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 19.10.2015р. №0002382204 та №0002392204 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Харківській області: за формою "В4" від 19.10.2015р. №0002382204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3482,00 грн. та за формою "Р" №0002392204 від 19.10.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133416,00 (+88944,00 грн. за основним платежем, 44472,00 грн. за штрафними санкціями) Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області

Стягнути на користь Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" (код ЄДРПОУ 31939825) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2053 ( дві тисячі п'ятдесят три) грн 47 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39859695).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 березня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.