Ухвала суду № 56336688, 10.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

10 березня 2016 року №813/737/16

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М. розглянувши клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Сан Гарден» до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про визнання нечинними та скасування рішення від 11.12.2015 року про визначення коду товару і вимоги про передачу зразків, зобов’язання повернути залишки проб (зразків) товарів, стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням, стягнення ввізного мита і податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

29 лютого 2016 року Дочірнє підприємство «Сан Гарден» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, в якій просить:

-«визнати нечинним та скасувати рішення від 11 грудня 2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару»;

-«визнати нечинною та скасувати вимогу Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про передачу зразків тканини арт.10150776 та арт.10207757 та зобов’язати Львівську митницю ДФС повернути Дочірньому підприємству «Сан Гарден» залишки проб (зразків) товарів, а саме – тканини за артикулом 10150776 та тканини за артикулом 10207757»;

-«стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ДП «Сан Гарден» 5 000,00 грн. шкоди, завданої незаконним рішенням від 11 грудня 2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару»;

-«стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ДП «Сан Гарден» 7 654,54 грн. ввізного мита та 1 530,90 грн. ПДВ».

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року дану позовну заяву було залишено без руху.

У зв’язку із усуненням представником позивача недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 10.03.2016 року було відкрито провадження в адміністративній справі №813/737/16.

09 березня 2016 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у справі №813/737/16, шляхом «зупинення дії рішення Львівської митниці ДФС від 11 грудня 2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару та заборони Львівській митниці ДФС взяття проб (зразків) тканини з поліефірних штапельних волокон, змішаних з синтетичними поліефірними комплексними нитками (артикул 10150776) та тканини з поліефірних штапельних волокон, змішаних з синтетичними поліефірними комплексними нитками (артикул 10207757), що ввозить на митну територію України ДП «Сан Гарден» до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/737/16».

Так, з урахуванням положень КАС України, суддя прийшов до висновку про доцільність розгляду клопотання представника позивача без проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів у справі.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, суддя виходить з наступного.

Порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані статтями 117 та 118 КАС України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Загалом, під час вирішення клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суддя враховує інтереси як позивача, так і відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті КАС України встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно ч.4 ст.117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов’язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою (клопотанням) про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою (клопотанням).

Таким чином, із цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, окрім того, що у позовній заяві лише вказано на «нечинність» оскаржуваних рішення та вимоги, не наведено суду жодних істотних обставин та не надано належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суддею такі підстави також не встановлені.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Отже, оцінюючи в сукупності вищенаведене та наявні у справі докази, вважаю, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №813/737/16 за позовом Дочірнього підприємства «Сан Гарден» до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про визнання нечинними та скасування рішення від 11.12.2015 року про визначення коду товару і вимоги про передачу зразків, зобов’язання повернути залишки проб (зразків) товарів, стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням, стягнення ввізного мита і податку на додану вартість - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сасевич О.М.