Номер провадження: 22-ц/785/1800/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Процик М. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючої судді Процик М.В.,
суддів Сєвєрової Є.С., Дрішлюка А.І.,
при секретарі Решетник М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Златобанк» про повернення банківського вкладу та стягнення відсотків,
за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства(далі ПАТ) «Златобанк» про повернення банківського вкладу за Договором № 080693 від 12.02.2015 року у розмірі 16000 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 414560 грн. та 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 1431,08 грн., а також про стягнення з відповідача суми банківського вкладу за Договором № 078378 від 06.01.2015 року у розмірі 28110 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 728330,1 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 06.01.2015 року між ним та Одеським відділенням ПАТ «Златобанк» була укладена угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078378 (Договір банківського вкладу) у доларах США строком до 06.02.2015 року, за умовами якої він передав Банку грошові кошти у розмірі 46500 доларів США, зі сплатою 9,25% річних; періодично позивачем з рахунку знімались кошти та на момент закінчення строку дії Договору (06.02.2015р.) на рахунку залишилась сума у розмірі 28110 доларів США; 12.02.2015 року між позивачем та Одеським відділенням ПАТ «Златобанк» була укладена ще одна угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №080693 (Договір банківського вкладу) у доларах США, строком до 12.03.2015 року, за умовами якої позивач передав Банку грошові кошти у розмірі 16000 доларів США, зі сплатою 9,25% річних; строки розміщення вкладів закінчились, а банк свої зобовязання не виконав, суму вкладів у загальному розмірі 44110 доларів США та нараховані відсотки позивачу не виплатив.
Представник позивача в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача участі у розгляді справи не приймав, докази належного сповіщення про час та місце розгляду справи відсутні.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «Златобанк» задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Златобанк», код Банку 380612, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу за Договором №080693 від 12.02.2015 року у розмірі 414560 гривень.
Стягнуто з АТ «Златобанк», код Банку 380612, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу за Договором №078378 від 06.01.2015 року у розмірі 728330 гривень 10 (десять) копійок.
Стягнуто з АТ «Златобанк», код Банку 380612, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52 судовий збір у розмірі 3654 гривні на користь держави.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2015 року у задоволенні заяви уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» про перегляд заочного рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк»просить рішення суду від 13.07.2015 року скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Проти задоволення апеляційної скарги заперечує представник позивача, посилаючись на невиконання Банком своїх зобовязань. Позивач рішення суду не оскаржує.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові в повному обсязі, з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.1,3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 в частині стягнення суми вкладів, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Златобанк» не виконує належним чином свої зобовязання за договором банківського вкладу, порушуючи тим самим права вкладника. Відмовляючи в частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, суд першої інстанції керувався ч.1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Однак, з висновками суду в частині задоволення позову погодитись неможливо.
Статтями 213, 214 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно зі ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку ж суму і проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Відповідно до ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.06.2015р. по справі № 6-36цс15, закінчення строку дії договору банківського вкладу і невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, які встановлені договором чи законом.
Із матеріалів справи вбачається, що 06.01.2015 року між ОСОБА_2 та Одеським відділенням ПАТ «Златобанк» була укладена угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078378 (Договір банківського вкладу) у доларах США, строком до 06.02.2015 року. Відповідно до умов договору позивач передав Банку грошові кошти у розмірі 46500 доларів США зі сплатою 9,25% річних. На момент закінчення строку дії Договору на рахунку позивача залишилась сума вкладу у розмірі 28110 доларів США. Згідно з п.2.5 Договору, строк розміщення вкладу закінчився 06.02.2015 року. Можливість пролонгації договору сторони не передбачали. (а.с.6)
12.02.2015 року між ОСОБА_2 та Одеським відділенням ПАТ «Златобанк» була укладена ще одна угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 080693 (Договір банківського вкладу) у доларах США, строком до 12.03.2015 року. Відповідно до умов договору позивач передав Банку грошові кошти у розмірі 16000 доларів США зі сплатою 9,25% річних. Згідно з п.2.5 Договору, строк розміщення вкладу закінчився 12.03.2015 року. (а.с.7)
У звязку з закінченням строку дії Договорів, за поясненням позивача, він звернувся до Банку з усною вимогою про отримання вищевказаних сум вкладів, однак йому усно було відмовлено у звязку з неплатоспроможністю Банку.
Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом…
Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Апеляційним судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015 року прийнято рішення № 30 про запровадження з 14.02.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк». Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13.05.2015 року (а.с.68, 69).
Постановою Правління Національного банку України № 310 від 12.05.2015 року відкликано банківську ліцензію АТ «Златобанк». Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під № 99 від 13.05.2015 року розпочато процедуру ліквідації АТ «Златобанк». Наказом № 156 від 13.05.2015 року призначено ОСОБА_3 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» строком на 1 рік, з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно (а.с.70-73) .
Вбачається, що строк дії Договору банківського вкладу під № 078378 сплинув до введення тимчасової адміністрації.
Процедура повернення вкладу у разі введення тимчасової адміністрації чи початку процедури ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За правилами ст.ст.26,36Закону України № 4452-VІ від 23.02.2012р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції що діяла на момент існування правовідносин)Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом; Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку; сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень; з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення; під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також зобовязань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобовязань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобовязаннями банку перед кредиторами; обмеження, встановлене пунктом 1 частини пятої цієї статті, не поширюється на зобовязання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників; зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України; вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Із наданої банком виписки по рахунку № 26300501103500 вбачається, що ОСОБА_2 29.04.2015 року, тобто під час дії тимчасової адміністрації, отримав граничний розмір відшкодування коштів за його вкладом (за депозитною угодою № 078378 від 06.01.2015 року), строк якого настав до запровадження тимчасової адміністрації, а саме отримав кошти у сумі 200 тис. грн., що в еквіваленті по курсу НБУ на той час склало 7716,49 дол. США. (а.с.40,79)
У відповідності зі ст. ст. 44ч.1,4, 45ч.5, 46 ч.2,48ч.1п.1,4 Закону України № 4452-VІ від 23.02.2012р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( в редакції що діяла на момент існування правовідносин) національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність"; Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку; протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку; вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються; з дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1)припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; 3) строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав… Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 4) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Статтею 52 Закону України № 4452-VІ від 23.02.2012р. визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів, зокрема кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог вкладників фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, у четверту чергу.
За наданими апеляційному суду виписками по рахункам позивача (за період з 21.12.2014р. по 22.12.2015р.), вклади позивача у частині, що перевищує гарантовану суму виплачену Фондом, зокрема: вклад у сумі еквівалентній 16000 дол. США (за депозитною угодою № 080693 від 12.02.2015 року) та вклад у сумі еквівалентній20393,51 дол. США (за депозитною угодою №078378 від 06.01.2015 року), - включені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Златобанк» у повній відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».(а.с.77,79) Вказані виписки представником позивача не спростовані.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не розібрався у сутності правовідносин між сторонами, та не звернув уваги на те, що з моменту введення у банку тимчасової адміністрації, та з дня відкликання банківської ліцензії і запровадження процедури ліквідації банку правовідносини між сторонами регулюються Законом України № 4452-VІ від 23.02.2012р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А тому спір вкладників з банками під час дії тимчасової адміністрації, та з моменту відкликання банківської ліцензії і запровадження процедури ліквідації банку, слід вирішувати з урахуванням його вимог, та з забезпеченням дотримання визначеної Законом № 4452-VІ процедури. Відтак, посилання представника позивача в запереченнях на необхідність виконання зобовязання, на неприпустимість порушення зобовязання, а також на правила ст.ст. 525-526,530-533, ст.610-611,615,625,1058,1066-1068 ЦК України, з огляду на особливість статусу банків та визначення законом особливих процедур щодо неплатоспроможних банків, до уваги братися не можуть.
Суд першої інстанції не зважив на те, що ухвалення рішення на користь позивача про стягнення гарантованої суми вкладу, та про стягнення залишку невиплаченої суми вкладу, тобто щодо задоволених вимог вкладника, і вимог, з приводу яких подано заяву про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, або які уже включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, призведе до подвійного стягнення вкладу на користь вкладника. А крім того, таке рішення суду у будь-якому разі черговості вимог вкладника не змінить.
Та між тим, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, не повідомивши банк про час та місце розгляду справи, у порядку встановленому ст.ст.74-76 ЦПК України, тим самим позбавив себе можливості повно і всебічно зясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Отримавши від банку заяву про перегляд заочного рішення з доданими письмовими доказами про запровадження тимчасової адміністрації та про відкликання банківської ліцензії, а також докази про виплату позивачу гарантованої суми вкладу, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.232 ЦПК України, необґрунтовано відмовив відповідачу в перегляді неправомірного заочного рішення.
За таких обставин, апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, і ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові.
Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015 рокускасувати.
У задоволення позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про повернення банківського вкладу та стягнення відсотків повністю відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: Є.С. ОСОБА_4 Дрішлюк
Судове рішення № 56334332, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 01.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/8438/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: