Ухвала суду № 56334193, 29.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1786/16

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Cтупакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Желєзнову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, по справі за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

встановила:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до Прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково (а. с. 167-168 т. 1).

ОСОБА_3 звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення (а. с. 2 т. 2), в якій просила винести додаткове рішення про стягнення з Прокуратури Одеської області на її користь судові витрати.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2015 року відмовлено ОСОБА_3 в ухвалені додаткового рішення.

Не погодившись з ухвалою суду від 09.12.2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2015 року, в якій просить скасувати ухвалу суду від 09.12.2015 року, а справу направити до районного суду на новий розгляд питання про прийняття додаткового рішення тому ж складу суду, посилаючись на постановлення оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, крім ОСОБА_3, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили. Від ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, в зв'язку із зайнятістю на роботі, апеляційну скаргу вона підтримує та просить її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи ОСОБА_3 в ухваленні додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд першої інстанції, відповідно до оскаржуваної ухвали, виходив з того, що позивачкою в своїй позовній заяві, як з моменту подання позову до суду, так і протягом всього часу розгляду справи не ставилося питання щодо стягнення з прокуратури Одеської області на її користь понесених судових витрат.

Однак, з таким висновком суду судова колегія не погоджується.

Оскільки, відповідно до позовної заяви (а. с. 6 т. 1) ОСОБА_3 просила стягнути на її користь судові витрати.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як роз'яснено в п. 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справа х», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Тобто, суд під час ухвалення рішення за наявності відповідних доказів зобов'язаний вирішувати питання про судові витрати.

Однак, суд першої інстанції не звернув на це уваги та помилково відмовив в задоволенні ОСОБА_3 в ухваленні додаткового рішення з тих підстав, що ОСОБА_3 не ставилося питання про стягнення судових витрат.

Таким чином, судова колегія погоджується з апеляційною скаргою ОСОБА_3 та вважає, що ухвала суду першої інстанції від 09.12.2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Тому на підставі викладеного, ухвалу суду першої інстанції від 09.12.2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення необхідно скасувати, а питання щодо ухвалення додаткового рішення передати на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення - скасувати, питання щодо ухвалення додаткового рішення передати на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков

В.А. Станкевич