Рішення № 56334186, 01.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/356/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Дрішлюка А.І., Процик М.В.,

при секретарі - Решетник М.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про повернення майна,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ГУ МВС України в Одеській області про відшкодування майнової шкоди у розмірі 152440 грн. та 20000 грн., посилаючись на незаконне вилучення у нього під час обшуку належних йому речей.

В подальшому він змінив предмет позову та просив зобовязати відповідача повернути фотографії та фотоальбом з фотографіями із його зображенням, ніж у чохлі з написом «Злотоуст»; ніж у чохлі виробництва підприємства «Кизляр» з малюнком акули на клінку. У позовній заяві посилався на те, що майно було вилучено при проведенні обшуку у його квартирі та автомобілі в рамках досудового розслідування кримінальної справи, ухвалою суду від 06.02.2014 р. по справі №522/1397/14-к зобовязано повернути майно, однак вона і досі не виконана, тому він вимушений звернутися до суду.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобовязано ГУ МВС України в Одеській області повернути ОСОБА_2 фотографії із зображенням гр. ОСОБА_2-2 шт.; фотоальбом з фотографіями гр. ОСОБА_2; ніж у чохлі з написом «Злотоуст»; ніж у чохлі виробництва підприємства «Кизляр» з малюнком акули на клінку. Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2015 року залишено без задоволення заяву ГУ МВС України в Одеській області про перегляд вищезазначеного заочного рішення суду.

У апеляційній скарзі ГУ МВС України в Одеській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що в лютому 2010 року СУ ГУМВС України в Одеській області порушило стосовно ОСОБА_2 та інших осіб кримінальну справу № 01201000017 за ознаками ч.5 ст.191 КК України, за фактом розкрадання нафтопродуктів з ЗАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ».

Під час досудового розслідування справи згідно постанов слідчого було накладено арешт на належне позивачу майно.

13.02.2010 року за місцем проживання позивача при проведенні обшуку було вилучено належне йому майно, зокрема, фотографії із зображенням позивача - 2 шт., фотоальбом з фотографіями (приблизно 90 шт.). При обшуку в автомобілі позивача були вилучені 2 (два) ножа, а саме ніж у чохлі з написом «Злотоуст»; ніж у чохлі виробництва підприємства «Кизляр» з малюнком акули на клінку. Детальний опис ножів та чохлів зазначений у копії висновку експерта № 380 від 07.04.2010 р. по кримінальній справі №01201000017, що наявний у матеріалах справи.

Зазначена кримінальна справа №01201000017 розглядалась по суті Суворовським районним судом м. Одеси, у ході розгляду справи їй присвоєно номер №1527/1-208/11.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 30.08.2012 року кримінальну справу відносно позивача за № 1527/1-208/11 направлено прокурору Одеської області для проведення додаткового розслідування. 19.06.2013 року зазначена кримінальна справа СУ ГУМВС України в Одеській області внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170110001178 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.

Постановою слідчого Калічевського В.К. від 29.11.2013 року ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні його клопотання стосовно скасування арешту з майна та повернення його у рамках кримінального провадження №012010000170110001178. Зазначену постанову позивач оскаржив до Приморського районного суду м. Одеси.

06.02.2014 року Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу по справі №522/1397/14к за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову слідчого Калічевського В.К. від 29.11.2013 року та бездіяльність слідчого, повязану з нездійсненням процесуальних дій по скасуванню арешту та поверненню майна, якою, крім іншого, зобовязав слідчого повернути позивачу його речі, зокрема, фотографії із його зображенням - 2 шт., фотоальбом з фотографіями, 2 ножа у чохлах.

Після постановлення Приморським районним судом м. Одеси вищезазначеною ухвали, позивач неодноразово звертався із заявами як до старшого слідчого відділу СУ ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4, так і до Прокуратури Одеської області про повернення його майна. Проте на час розгляду справи речі ОСОБА_2 не повернуті.

Як вбачається з листів Прокуратури Одеської області від 24.03.2014 року та від 15.09.2014 року і листів СУ ГУМВС України в Одеській області від 29.07.2014 року та від 30.10.2014 року, належних заходів щодо повернення фотографій та фотоальбому даними органами не здійснено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вилучені речі є майном, яке підлягає витребуванню в порядку ст.ст.387,1212 ЦК, і крім того, таке право ґрунтується на вимогах ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Проте до такого висновку суд першої інстанції прийшов із порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Встановлено судом, що майно, належне ОСОБА_2, вилучено органами слідства під час проведення обшуку, відтак застосування до виниклих правовідносин норм ЦК про витребування майна із чужого незаконного володіння, про безпідставне збагачення виключається, оскільки субєкти відносин не є учасниками цивільно правових відносин.

Право на повернення майна або відшкодування його вартості, у випадках визнання арешту майна незаконним, передбачено нормами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», проте застосовуючи вимоги закону одночасно із нормами ЦПК, суд першої інстанції не зясував того, чи перебуває майно у віданні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області і чи є підстави за таких обставин зобовязувати відповідача повертати речі. Крім того, суд першої інстанції не надав оцінки тому, що питання щодо зобовязання повернути майно, вилучене під час обшуку вже було предметом судового розгляду, а відтак у разі невиконання рішення суду настають інші наслідки.

Відповідно до п.14 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвр. Наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 04.03.1996 , відповідно до частини 2 ст. 4 Закону майно, зазначене в п.2 ст.3 Закону (конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт), повертається в натурі тією установою або органом, у якого воно знаходиться, у місячний термін з дня звернення громадянина або його спадкоємців, якщо воно сталося протягом шести місяців після направлення їм повідомлення. У випадках, коли майно було знищене, втрачене або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду, з вимогою про відшкодування вартості майна громадянин має право звернутися до цих органів, а якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, вимога пред'являється до цього органу.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог ст.213 ЦПК не визначився із характером спірних правовідносин, неповно зясував обставини справи, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового по суті справи.

Як встановлено, 06.02.2014 року постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/1397/14к за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобовязано слідчого відділу СУ ГУМВС України в Одеській області та прокурорів, що здійснюють нагляд та процесуальне керівництво за розслідуванням кримінального провадження, повернути ОСОБА_2 речі, зокрема, фотографії із його зображенням - 2 шт., фотоальбом з фотографіями, 2 ножа у чохлах.

З відповіді СВ Суворовського відділу поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області вбачається, що 26.09.2014 року прокуратурою Одеської області була визначена підслідність щодо розслідування кримінального провадження, проте матеріали кримінального провадження із прокуратури було направлено до Суворовського РВ без жодного речового доказу у справі.

За таких обставин, вимоги про зобовязання відповідача повернути кошти не ґрунтується на законі, оскільки Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не може бути належним відповідачем по вимогам про повернення речей в натурі.

Водночас позивач не позбавлений права звернення із вимогами про відшкодування шкоди, завданої такими діями із залученням належних осіб, в тому числі тих, з вини яких втрачено речі, а також із залученням органів Державної казначейської служби України, оскільки відшкодування шкоди в таких випадках відповідно до ст.4 Закону провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Суд апеляційної інстанції позбавлений повноважень щодо залучення до участі у справі осіб, які не брали участь в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2015 року скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобовязання повернути речі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: