Постанова № 56332815, 10.03.2016, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/183/16-а

Провадження № 2-а/493/7/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2016 року м. Балта, Одеська область

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Тітової Т.П.

при секретарі Сирота О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балта справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09.02.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФУ в Балтському районі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати пенсії як інваліду третьої групи, з 01.04.2015 року та зобов`язання відповідача з 01.04.2015 року поновити виплату пенсії.

Позивач заявлені вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 26.04.2011 року перебуває на обліку в УПФУ в Балтському районі Одеської області та отримує пенсію по інвалідності на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На сьогоднішній день позивач працює на посаді головного спеціаліста управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області.

З 01.04.2015 року відповідач припинив виплату позивачу пенсії по інвалідності, посилаючись на ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ.

22.01.2016 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про відновлення виплати їй пенсії з 01.06.2015 року, на яку отримала відповідь, що пенсія по інвалідності не виплачується з посиланням на ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними і такими, що порушують її конституційні права.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача подала до суду письмове заперечення на позов, в судовому засіданні заявлені вимоги не визнає, посилаючись на те, що 26.04.2011 року ОСОБА_1 було призначено пенсію як інваліду 3 групи згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 розділу Прикінцеві положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

У зв'язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та враховуючи, що ОСОБА_1 працює на посаді державного службовця в управлінні соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області виплата пенсії ОСОБА_1 була призупинена з 01.04.2015 року.

Згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911 тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, особам (крім інвалідів 1 та 2 групи, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Зу «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах передбачених ЗУ «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне грошове утримання відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Вказані норми Закону є діючими, рішенням Конституційного суду України чи іншим законом скасовані не були, і тому підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.

Після звільнення з роботи виплата пенсії ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ буде поновлена.

Оскільки позивач станом на 01.04.2015 року працювала і продовжує працювати на посаді головного спеціаліста управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області, тому підстави для поновлення виплати їй пенсії, як інваліду 3-ї групи відсутні, а відтак просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Балтського районного суду від 04.03.2016 року відмовлено у поновленні строку звернення до адміністративного суду та залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії в частині вимог за період з 01.04.2015 року до 09.08.2015 року.

При цьому решта позовних вимог в межах встановленого ст. 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.

Суд, ознайомившись із доводами позивача, запереченнями відповідача, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді головного спеціаліста управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області. З 26.04.2011 року перебуває на обліку в Управліні Пенсійного Фонду України в Балтському районі Одеської області і отримувала пенсію як інвалід 3-ї групи загального захворювання, призначену відповідно до приписів ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплату якої відповідач припинив з 01.04.2015 року, посилаючись на ЗУ від 02.03.2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що не спростовується відповідачем.

22.01.2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Балтському районі з заявою про відновлення їй виплати раніше призначеної пенсії, відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язковедержавне пенсійне страхування".

Листом № 4/Т-3 від 26.01.2016 року відповідач надав позивачу відповідь, якою відмовив у відновленні виплати пенсії згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки з 01 квітня 2015 року не виплачуються пенсії, призначені на ряду з іншими Законами, і згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», тимчасово у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на роботах (посадах) та за умовами, які передбачені вищевказаними Законами, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року та в період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року пенсія, призначена згідно з ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачуватись не повинна.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Разом з тим, відповідно до п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Податкового та Митного кодексів України», «Положення про помічника-консультанта народного депутата України».

Вказаний в п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми ЗУ «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

В теперішній час особам, які підпадають під дію ЗУ «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ч. 7 ст. 21 цього Закону підстави для невиплати пенсії, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відпали, і з 01.06.2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на зазначене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

При цьому, право на пенсію у позивача виникло ще при призначенні пенсії, а отже з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати вказаної пенсії відсутні.

Ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування і після припинення роботи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст. 46 Конституції України, обмеження якого неможливе, з врахуванням наведених положень чинного законодавства.

Відповідачем за змістом вимог ст. 71 КАС України не надано суду доказів, що позивач не має права на поновлення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності.

Судом також не встановлено підстав для відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії позивачу.

З огляду на наведене, суд вважає, що виплата пенсії, призначена позивачу, підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю перешкод для її невиплати.

При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати пенсії неможливо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 червня 2015 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії, як інваліду третьої групи з дитинства, починаючи з 09 серпня 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області на користь Таран надії Григорівни понесені судові витрати в розмірі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ