Ухвала суду № 56332701, 09.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/1152/15-ц 09.03.2016 09.03.2016 09.03.2016

Провадження №22-ц/784/605/16

Справа 470/1152/15-ц

Провадження 22ц-/784/605/16 Головуючий по 1 інстанції Міщенко Г.В.

Категорія 20 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2016р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Тищенко Л.С., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2016р.

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним,

встановила:

У листопаді 2015р. ОСОБА_2 предявив позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання на підставі ст.235 ЦК недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку по вул. Чапаєва, 15 в смт. Березнегувате Миколаївської області, укладеного 16 лютого 2011р.

Позивач вказував, що названий житловий будинок йому фактично подарувала сестра ОСОБА_5, так як для оплатного придбання у нього не було для цього коштів, а договір купівлі-продажу було оформлено у звязку з дешевшим нотаріальним оформленням.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 предявила позов про поділ вказаного будинку, але це майно ними не купувалось, позивач просив визнати договір купівлі-продажу удаваним із застосуванням наслідків по врегулюванню договору дарування, який вони насправді вчинили.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2016р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_4, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з 04 березня 2006р. по 18 лютого 2013р.

16 лютого 2011р. ОСОБА_2 за укладеним в нотаріальній формі договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_5 за 40675грн. житловий будинок по вул. Чапаєва, 15 в смт. Березнегувате Миколаївської області.

За умовами вказаного правочину покупну ціну за придбане майно продавець отримав від покупця до його оформлення (п.п.2.1. п.2), а дружина покупця ОСОБА_4 дала згоду на укладення саме договору купівлі-продажу (п.п.4.3. п.4). Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину його сторонам розяснено нотаріусом і сторони підтвердили, що договір не носить характеру мнимого і удаваного (п.п.4.1. п.4).

У вересні 2015р. ОСОБА_4 предявила позов до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку по вул. Чапаєва, 15 в смт. Березнегувате Миколаївської області у звязку з його придбанням в період шлюбу. Провадження по цим позовом зупинено до вирішення спору по даній справі.

За таких обставин, суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав, передбачених ст.235 ЦК для визнання спірного правочину удаваним, так як позивачем не було надано належних і допустимих доказів вчинення договору купівлі-продажу для приховання договору дарування.

Посилання в апеляційній скарзі щодо невірного застосування судом наслідків спливу позовної давності не можна визнати обґрунтованими, тому що у задоволенні позову відмовлено за його безпідставністю.

Поясненням ОСОБА_2, ОСОБА_5 щодо обставин укладання спірного договору, довідкам про заробітну плату ОСОБА_2 судом дана у відповідності з правилами ст.212 ЦПК. При цьому було враховано, що сам по собі факт невеликого але стабільного доходу позивача, який передував спірній угоді, не може свідчити про неможливість придбання подружжям житлового будинку. ОСОБА_5 ж є двоюрідною сестрою ОСОБА_2, а тому визнання нею позову, який було предявлено після спливу значного проміжку часу і лише після виникнення спору між колишнім подружжям про поділ будинку теж не дає підстав вважати договір купівлі-продажу удаваним правочином.

Взаємовідносини та домовленості між родичами ОСОБА_2 повязані з переходом права власності на обєкти нерухомого майна та доцільність юридичного оформлення цих прав не мають безпосереднього відношення до даного спору, тому що згідно зі ст.ст.12,13 ЦК особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, в межах наданих їй договором або актами цивільного законодавства та зобовязана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2016р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: