Ухвала суду № 56331790, 07.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20937/14-ц Провадження № 22-ц/772/907/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Жданкіна В.В., Ковальчука О.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 жовтня 2014 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.08.2006 року між ОСОБА_2 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», був укладений кредитний договір №026/0806/88-013, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 30000 дол. США на строк по 16.08.2016 року та сплатою 14% річних. Позичальник зобовязався виконувати всі умови даного кредитного договору, однак свої зобовязання належно не виконує.

Відповідно до договору факторингу №15 від 28.11.2012 року ПАТ «Сведбанк» відступив, а ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прийняло право вимоги за кредитним договором №026/0806/88-013 від 17.08.2006 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2

В свою чергу, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, за яким останній придбав право вимоги заборгованості по кредитним договорам, зокрема, за кредитним договором №026/0806/88-013 від 17.08.2006 року, про що був повідомлений відповідач.

Відповідач свої зобовязання по поверненню кредиту не виконує, внаслідок цього виникла заборгованість в розмірі 36759,29 дол. США (що станом на 01.09.2014 року еквівалентно 371983,22 грн.), з яких: 21825,92 дол. США (що еквівалентно 286227,56 грн.) - заборгованість по тілу кредиту; 2756,94 дол. США (що еквівалентно 36154,82 грн.) заборгованість по процентах за користування кредитом, 3782,25 дол. США (що еквівалентно 49600,84 грн.) - пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору.

Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 жовтня 2014 рокупозов ТОВ «Кредитні ініціативи» повністю задоволено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить заочне рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ТОВ «Кредитні ініціативи» в задоволенні позову.

Апеляційна скарга представника відповідача розглядається судом апеляційної інстанції заново після скасування рішення апеляційного суду Вінницької області від 09.02.2015 року (т.1 а.с.130-131) ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 року (т.1 а.с.258260).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що 17.08.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №026/0806/88-013, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 30000 дол. США з строком повернення по 16.08.2016 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Відповідно до п.п.3.1.,3.2.,3.3. умов договору відповідач зобовязався погашати кредит та сплачувати проценти щомісячно через касу банку на відповідні позичкові рахунки згідно додатку, що є невідємною частиною договору. У разі несвоєчасного погашення кредиту та сплати відсотків у визначені строки, такі платежі визнаються як прострочені, а відтак у банку зявляється право вимоги з дострокового повернення кредиту, відсотків (п.п.3.6.,3.9. Договору). Відповідно до п.8.1. Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом відповідач сплачує банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (т.1 а.с.5-6).

Суд встановив, що відповідно до договору факторингу №15, укладеного 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» (правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк») та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а також договору факторингу, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» від 28.11.2012 року, право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено до позивача, що підтверджується додатком 1Б до договорів (витягом з реєстру заборгованостей боржників-т.1 а.с.37-38, 144-145) (т.1 а.с.21-26, 27-36, 39-41, 146-171, 172-174, 175-192).

Вирішуючи спір, суд правильно визначив, що між сторонами склалися правовідносини, що регулюються та ґрунтуються на вимогах ст.ст.526,530,536,610-611,625,629,1048,1049, 1050,1054,1055,1082 ЦК України.

Зокрема, згідно ст.1082 ЦК України боржник зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був повідомлений про відступлення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитним договором №026/0806/88-013 від 17.08.2006 року (т.1 а.с.15,16-20).

Також встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором належно не виконувались, а тому станом на 01.09.2014 року утворилась заборгованість, яка в загальному розмірі складає 36759,29 дол. США (що еквівалентно 371983,22 грн.), з яких: 21825,92 дол. США (що еквівалентно 286227,56 грн.) - заборгованість по тілу кредиту; 2756,94 дол. США (що еквівалентно 36154,82 грн.) заборгованість по процентах за користування кредитом та 3782,25 дол. США (що еквівалентно 49600,84 грн.) - пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору (сума пені визначена з урахуванням положень ст.258 ЦК України) (розрахунок заборгованості-т.1 а.с.14).

Врахувавши вищевказані обставини справи, умови кредитного договору та вимоги закону, суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», оскільки дійсно встановив наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобовязань (по кредиту), і що права позивача порушені у звязку з невиконанням відповідачем вказаних зобовязань.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Посилання в скарзі на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем від банку за кредитним договором грошових коштів в розмірі 30000 дол. США спростовується, зокрема, наявністю додаткової угоди №1 від 21.11.2007 року до кредитного договору №026/0806/88-013г від 17.08.2006 року, яка була укладена між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та відповідачем ОСОБА_2 і особисто підписана останнім та якою було змінено умови щодо погашення заборгованості по кредиту (копія-т.1 а.с.8), а даний факт, сам по собі, свідчить про отримання відповідачем від банку за кредитним договором вищеназваних грошових коштів.

В скарзі представник відповідача також посилається на необхідність банківської ліцензії на здійснення валютних операцій та що у фактора відсутнє право на придбання права вимоги до фізичної особи не субєкта господарювання.

Проте дане твердження не заслуговує на увагу, оскільки фактично є власним тлумаченням норм законодавства з посиланням на розпорядження Нацкомфінпослуг №231 від 03.04.2009 року «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» (тобто, на підзаконний акт, який, до речі, з 13.08.2015 року втратив чинність), оскільки чинним законодавством не передбачено необхідність такої ліцензії та не встановлено жодних обмежень щодо складу осіб, по відношенню до яких здійснюється уступка права вимоги при укладенні договорів факторингу.

Посилання в скарзі на фіктивність договору факторингу не приймається до уваги, з огляду на те, що, станом на час ухвалення судом рішення (28.10.2014 року), така обставина не була підтверджена відповідними належними доказами, а це була лише власна оцінка цього договору відповідачем і його представником.

Решта доводів апеляційної скарги теж безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Л.В. Пащенко

Судді: В.В. Жданкін

ОСОБА_4

Згідно з оригіналом: /підпис/