Ухвала суду № 56331063, 09.03.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1130/16-ц

УХВАЛА

09 березня 2016 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

У поданій до суду заяві позивач ОСОБА_2 просить, в порядку забезпечення позову, на класти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_3, у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи абро фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Оглядом матеріалів даної заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, так як в ній не конкретизовані обєкти рухомого та нерухомого майна, на які позивач просить накласти арешт, не обгрунтовано необхідності та причин, у звязку з якими потрібно забезпечити позов.

У відповідності до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 151,153 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Секретар: