Рішення № 56331045, 04.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Чупікової В.В.

секретар Окармус О.М.

за участю: відповідача ОСОБА_1, її представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомДержавного комунального підприємства Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 листопада 2015 року,

встановила:

В червні 2015 року Державне комунальне підприємство Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Посилалося на те, що відповідач, будучи пільговиком, користуючись комунальними послугами, в період з 01.01.2005 року по 01.09.2015 року оплачувала за користування житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення згідно встановлених тарифів лише в частині, виходячи з фактично проживаючих осіб, внаслідок чого станом на 01.09.2015 року з урахуванням інфляційних витрат, 3% річних та пені виникла заборгованість в сумі 3347,19 грн., виходячи з відомостей про кількість зареєстрованих осіб та розмір спожитих послуг.

Згідно збільшених позовних вимог ДКП Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення згідно встановлених тарифів в сумі 3347 грн. 19 коп., а саме: основний борг 1993,87грн., пеня 69,35 грн., інфляційні втрати 1123,01 грн., 3% річних 160,96 грн.

_______________

22ц-88/2016 р. Головуючий у 1нстанції Луців О.В.

Категорія 19 доповідач Савчук М.В.

РішеннямНоводністровського міського суду Чернівецької області від 20 листопада 2015 рокупозов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДКП Управління «Тепловодоканал»

Новодністровської міської ради заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в сумі 1170 грн. 10 коп., а саме: основний борг - 745 грн. 04 коп., інфляційні втрати 381 грн. 18 коп., 3% річних 43 грн. 88 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить частково скасувати рішення суду першої інстанції в частині положень ст.ст. 256-257 ЦК України щодо пропущеного строку позовної давності позивачем на нараховану заборгованість з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, скасовуючи всі нараховані інфляційні витрати та 3% річних;

зробити позивачем перерахунок заборгованості пільговикам-споживачам, які мають засоби обліку відповідно до постанови КМУ №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг» від 06.08.2014 року; стягнути з позивача на користь апелянта моральну шкоду в розмірі 1170 грн. 10 коп.

Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права.

___В запереченнях на апеляційну скаргу ДКП Управління «Тепловодоканал»Новодністровської міської ради просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.

___Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення, повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем утворилась заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення, яку необхідно стягнути з відповідача з урахуванням вимог ст.ст. 256-257 ЦК України, ст. 625 ЦК України.

При цьому суд вважав, що відповідач здійснювала щомісячну оплату послуг з водопостачання та водовідведення згідно тарифів, відповідно до яких позивачем здійснювалось нарахування оплати за спожиті відповідачем послуги, застосовуючи 50%-ву пільгу на всю кількість спожитих послуг, а не лише їх частину, вважаючи, що позивач повинен був нараховувати плату за спожиті лише нею та її чоловіком послуги без врахування її дочок, зятя та онука, оскільки останні з нею з 2000 року фактично не проживали, хоча і були зареєстровані за її адресою.

Аналізуючи покази свідків та норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування ДКП Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради відповідачу ОСОБА_1 оплати за користування послугами з водопостачання та водовідведення згідно встановлених тарифів з розрахунку всіх зареєстрованих осіб є правомірним.

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, суд дійшов їх внаслідок неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, що згідно з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в позові слід відмовити.

У справі встановлено, що ДКП Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та на підставі статуту підприємства надає житлово-комунальні послуги територіальній громаді м. Новодністровськ Чернівецької області (а.с. 11).

Відповідач ОСОБА_1 являється споживачем послуг позивача, а саме: комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, оскільки вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок чого отримує разом з чоловіком пільги на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 50% на кожного члена сім`ї, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1.

Згідно рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради від 11.01.2012 року №7/1 «Про затвердження норм споживання питної води та водовідведення для населення, соціально-культурних і громадських закладів м. Новодністровськ» та СНіП про типові норми водоспоживання до серпня 2014 року норма споживання послуг з водопостачання, водовідведення становила 5,7 м3 на одну особу.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у ОСОБА_1 наявний засіб обліку спожитих послуг водопостачання - лічильник №359840. Відповідно до акту обстеження водопровідних і теплових мереж від 27.10.2015 року контролерами підприємства «Тепловодоканал» здійснено перевірку показників засобу обліку спожитих послуг з водопостачання та водовідведення - лічильника, що встановлений в квартирі АДРЕСА_1 та зафіксовано на водолічильнику показник 00791 м3.

З розрахунків згідно бухгалтерського обліку підприємства «Тепловодоканал» на підставі платіжних документів та корінців розрахункової книжки оплати спожитих послуг, наданих споживачем ОСОБА_1, станом на 27.10.2015 року був зафіксований показник спожитих послуг водопостачання та водовідведення 00821 м3, що підтверджується інформаційною довідкою ДКП Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради, виданою за особовим рахунком НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, власник - ОСОБА_1 № 93 від 03.03.2016 року та актом обстеження водопровідних і теплових мереж від 27.10.2015 року.

Отже, станом на 27.10.2015 року ОСОБА_1 здійснено переплату за послуги водопостачання та водовідведення за 30 м3, що також підтверджується графіком оплати комунальних послуг по водовідведенню та водопостачанню за січень 2012 року - серпень 2015 року та копіями квитанцій про оплату, наданими відповідачем під час апеляційного розгляду справи.

Зазначені документи не були долучені до матеріалів цивільної справи та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується журналом судового засідання від 11.11.2015 року (сторінка 5, а.с. 75-78). Судом необґрунтовано відмовлено в клопотанні відповідача про долучення акту обстеження водопровідних і теплових мереж від 27.10.2015 року до справи.

Проте позивач подав позов про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 за водопостачання та водовідведення, розрахунок якої зробив не за показниками лічильника, а виходячи з розрахунку обсягу витрат холодної води згідно з нормативами (нормами) споживання на кількість зареєстрованих осіб у квартирі відповідача, що вбачається із позовної заяви та розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник житла, споживач, виконавець, виробник. Органи місцевого самоврядування визначають виконавця житлово-комунальних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

У відповідності до п.п. 9, 10 Постанови КМУ від 21.07.2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (надалі - Правила) уквартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем,

виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим

пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Пунктами 16,17 Правил встановлено, що у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

У відповідності до п. 22 Правил у разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.

У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.

У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами доведено відсутність заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог із наведених вище підстав.

Необґрунтованими є посилання апелянта ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 1170 грн. 10 коп. за рахунок позивача, оскільки із такими вимогами до суду ОСОБА_1 не зверталася.

У зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення, відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, з позивача на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 243 гривні 60 копійок за подачу апеляційної скарги.

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 листопада 2015 року скасувати.

У задоволенні позову Державного комунального підприємства Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг відмовити.

Стягнути з Державного комунального підприємства Управління «Тепловодоканал» Новодністровської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 243 гривні 60 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: