Постанова № 56330998, 10.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року м. Чернівці

Апеляційний суд Чернівецької області у складі судді Підгорной С.П., з участю секретарів Тимчук А.Л. та Сабадаша Ю.С., розглянувши з участю правопорушника ОСОБА_1 та адвоката Мустяци І.М. апеляційну скаргу адвоката Мустяци І.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Постановою судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 гривень, в доход держави, а також стягнуто судовий збір у розмірі 275 гривень 60 коп.

Згідно постанови судді Коваль Г.В. 14 січня 2016 року у складі групи осіб намагався незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску та був о 19 годині 40 хвилин разом з іншими особами затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 757 прикордонного знаку на відстані 1500 метрів від лінії Державного кордону України на території Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красноїльськ».

В апеляційній скарзі адвокат Мустяца І.М. просить скасувати постанову судді, а адміністративне провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що постанова судді винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що суддею не повно з'ясовано фактичні обставини справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП. Вказує на те, що згідно диспозиції ст.204-1

Справа № 33/794/19/16 Головуючий у І інстанції: Дячук О.О.

Категорія: ст.204-1 ч.2 КпАП України Доповідач: Підгорна С.П.

ч.2 КпАП України суть правопорушення полягає у перетині чи спробі перетину державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через кордон або в пунктах пропуску через кордон групою осіб без відповідних документів. Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий на відстані 1500 метрів від лінії державного кордону зі своїми друзями, коли вони їхали автомобілем на території Красноїльської селищної ради Сторожинецького району Чернівецької області у зворотному напрямку від кордону. Крім цього зазначає, що докази, на які послався суддя у постанові, носять суб'єктивний характер, оскільки сам ОСОБА_1 в суді пояснив, що не мав наміру незаконно перетинати кордон. Згідно рапортів працівників прикордонною служби, вони бачили групу осіб, яка рухалася у тил України і на місці перетину кордону виявили доріжку слідів, однак факт виявлення слідів не є доказом винуватості саме ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КпАП України, оскільки дані сліди не були ідентифіковані. Тому вважає, що суддя повинен був закрити адміністративне провадження на підставі п.1 ч.1ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КпАП України.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши апелянта адвоката Мустяцу І.М. та ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляційної скарги, допитавши у якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вважаю, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а постанова судді підлягає скасуванню.

Так, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він 14 січня 2016 року разом з друзями на автомобілі типу джип під керуванням водія ОСОБА_5 їздили відпочивати в ліс на територію лісництва, де були спеціально встановлені стіл та лавки, по дорозі ніяких забороняючих рух знаків не було. Пробули в лісі приблизно півтори години, а коли їхали назад додому приблизно о 21 годині їх затримали двоє прикордонників, перевіряли документи, а потім супроводили їх до застави. Також ОСОБА_1 показав, що ніякого правопорушення не скоював, вів і його друзі до кордону, який знаходиться приблизно у 4-х кілометрах від його села Іжівці, не підходили.

Свідок ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції пояснив, що 14 січня 2016 року був старшим наряду «Прикордонний патруль» відділу прикордонної служби «Красноїльськ», який ніс службу у районі 747 прикордонного знаку, приблизно о 19 годині один з його підлеглих повідомив, що виявив на снігу на контрольній смузі доріжку слідів приблизно шести людей, сліди вели в бік Румунії і у зворотному напрямку, про це він по рації доповів черговому застави. Після цього він особисто пішов перевірити інформацію, йому повідомив в цей час підлеглий, що бачив автомобіль джип, який рухався вздовж прикордонного паркану в напрямку 745 прикордонного знаку в тил України, пізніше бачив особисто, як зазначений автомобіль зупинився і підібрав двох осіб, але звідки вони появились не бачив, також потім бачив по дорозі слідування автомобіля сліди взуття ще 5-6 осіб. Також свідок показав, що паркан - це колюча проволока вздовж лінії кордону приблизно за два кілометри від кордону на цьому відрізку, внизу на роздоріжжі дійсно є місце для відпочинку, обладнане столом та лавками, від був на цьому місці приблизно о 01

годині 15 січня 2016 року та бачив сліди автомобілів, але це було уже після того, як сюди приїжджала оперативна група. Заборони проїжджати по цих дорогах немає, перевірка проводиться лише на шлагбаумі, де перевіряються документи проїжджаючих. Також свідок показав, що осіб, яких підібрав автомобіль, впізнати не може, бо бачив це на відстані приблизно 300-400 метрів, згори, про події, які мали місце 14 січня 2016 року, він на заставі писав рапорт від руки, друкований рапорт не підписував, підпис на ньому не схожий на його підпис, ОСОБА_4 в той день не бачив і пізніше з ним не спілкувався.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 показав, що 14 січня 2016 року ніс службу старшим наряду «група реагування» впс «Красноїльськ», від чергового прикордонного відділу дізнався, що група осіб переходила кордон та від кордону виїхав автомобіль. Приблизно о 19-22 годині вони на автомобілі виїхали в урочище «Лаура» у лісосмузі, де проходить єдина дорога, і в районі 760-759 прикордонних знаків зупинили автомобіль джип темно-синього кольору, в салоні було 11 осіб, при перевірці документів виявилось, що паспорти були лише у трьох осіб, в тому числі у ОСОБА_1, одягнуті ці особи були, на його погляд, підозріло. Вказані особи пояснювали, що виїжджали святкувати «маланку» в ліс, їх всіх відконвоювали до приміщення прикордонного відділку, там він склав протокол про затримання ОСОБА_1 та протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та написав відповідний рапорт, вчинення явних порушень ОСОБА_1 не було зафіксовано, затримали його та інших для встановлення обставин, які повідомили прикордонники раніше. Пізніше він особисто бачив сліди автомобіля джип та доріжку слідів групи людей через контрольну смугу, але у їх дослідженні участі не приймав, також бачив на відстані приблизно 100 метрів від місця затримання автомобіля з людьми дерев'яний будиночок - місце відпочинку громадян, доступ до якого нікому не заборонений.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення 3хРУ № 117445 від 14 січня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий у складі групи осіб о 19 годині 40 хвилин прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 757 прикордонного знаку на відстані 1500 метрів від лінії державного кордону на території Красноїльської селищної Ради Сторожинецького району на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красноїльськ», який намагався незаконно перетнути кордон з України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон», за що передбачена відповідальність за ст.204-1 ч.2 КпАП України.

Згідно диспозиції ст.204-1 КпАП України відповідальність передбачена за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Як вбачається з наданих районному суду матеріалів, доказів того, що ОСОБА_1 14 січня 2016 року намагався у групі осіб незаконно перетнути кордон з України в Румунію, немає.

Посилання судді районного суду у оскарженій постанові на те, до винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджена визнанням ОСОБА_1 факту скоєння правопорушення та його письмовим поясненням не відповідає дійсності (а.с.8).

У своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 стверджував, що після його затримання 14 січня 2016 року у нього було вилучено його взуття, однак у протоколі особистого огляду, огляду речей та вилучення речей

і документів від 14 січня 2016 року (а.с.7) зазначено, що речі, предмети та документи у нього не вилучались. Отже підстав вважати, що проводились експертні дослідження його взуття на предмет відповідності слідам, виявленим прикордонниками на контрольно-слідовій смузі, немає, і ніякі висновки про проведення таких досліджень до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено.

Наявний у матеріалах справи рапорт старшого інспектора прикордонної служби впс «Красноїльськ» ОСОБА_3 (а.с.12) не може бути визнаний належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1, оскільки складання та підписання цього рапорту заперечив допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3

Факт виявлення доріжки слідів декількох осіб, що вели в бік Румунії та у зворотному напрямку в Україну зафіксований, окрім показань свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також протоколом прикордонно-представницької зустрічі спільної перевірки від 15 січня 2016 року (а.с.15), однак доказів того, що ОСОБА_1 перетинав чи намагався перетнути державний кордон з України в Румунію 14 січня 2016 року суду не надано і в процесі дослідження матеріалів справи не здобуто.

На підставі вищенаведеного приходжу до висновку, що суддя районного суду неповно та неналежно встановив обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та безпідставно прийшов до висновку про наявність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення намагання незаконно перетнути кордон з України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску. А тому вважаю, що постанова судді районного суду від 18 січня 2016 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно нього підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КпАП України.

Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя Апеляційного суду Чернівецької області,

п о с т а н о в и л а :

Постанову судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2016 року відносно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КпАП України, закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Чернівецької області С.П.Підгорна