Рішення № 56329088, 09.03.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10689/15-ц

2/639/668/16

РІШЕННЯ (заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Шиянової Л.О.

за участю секретаря - Крбеян К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він являється спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, та єдиним спадкоємцем першої черги на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_2,з якою він мешкав до її смерті за адресою АДРЕСА_1. Зазначає, що заяви про прийняття спадщини після смерті батьків він подав до нотаріусів в установлений законом строк і спадщину прийняв. Окрім того, частково оформив свої спадкові права за спадковою справою №340/2003 року після смерті матері на спадкове майно, а саме: на квартиру, що знаходилася за адресою АДРЕСА_2 та на грошові вклади в Ощадбанку. Батько позивача ОСОБА_3 за життя спадщину після смерті дружини не прийняв та на день смерті ОСОБА_2 проживав окремо . В позові позивач вказує, що підставою для звернення до суду є отримання 25 грудня 2015 року Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії у державного нотаріуса П'ятої Харківською державної нотаріальної контори, за якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на 1\2 частину будинку розташованого по вул. Чорноземній 2 в м.Харкові у зв'язку з неможливістю оформити його спадкові права на будинок внаслідок відсутності правовстановлюючого документу на частину вказаного нерухомого майна оформленого за життя за померлою ОСОБА_2, хоча належало їй по праву спільної сумісної власності подружжя, проте будинок був оформлений за її життя на чоловіка ОСОБА_3 Таку ж відмову позивач отримав 10 грудня 2015 року від приватного нотаріуса Алексєєвої Л.В. щодо оформлення спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на після смерті батька ОСОБА_3 з роз'ясненням нотаріусів про вирішення спору по суті в позовному порядку в суді першої інстанції за місцем знаходження державної нотаріальної контори. Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача та у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1, батьками якого є: батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_2 ( а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_2, мати ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1, виданого Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 978 ( а.с. 8).

Після смерті матері ОСОБА_1 подав заяву до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини та частково оформив свої спадкові права за спадковою справою №340/2003 року на спадкове майно: на квартиру що знаходилася за адресою АДРЕСА_2, яка належала спадкодавці на підставі договору куплі - продажу, посвідченого П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою 08.12.1992 року за реєстром №3-4255,зареєстрованою у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 24.12.1992 року за № 57982 та на грошові вклади,які належали померлій матері і знаходилися в філії Жовтневого відділення Ощадбанку м. Харкова №3296\0191 на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, а також у філії №3296\0281 на рахунку НОМЕР_4, отримавши у державного нотаріуса П'ятої Харківської державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 липня 2003 року серії НОМЕР_5 зареєстрованого в реєстрі за №4-594 (а.с.16,17)

Батько позивача ОСОБА_3 за життя спадщину після смерті дружини не прийняв, до нотаріальної контори у встановлений законом строк не звертався, фактично не вступив в управління спадковим майном, так як на день смерті ОСОБА_2 проживав окремо за адресою м. Харків вул. Черноземна, 2.

Проте оформити свої спадкові права у встановленому законом порядку на ? частину житлового будинку позивачу не видалося можливим, оскільки як зазначив позивач у позові, будинок був тривалий час на реконструкції, а правовстановлюючі документи на нього знаходилися в батька. Реконструкцію будинку проводили батьки за життя матері. Після смерті матері позивач став проживати в будинку разом з батьком, і до цього часу утримує та доглядає будинок щоденно. Після реконструкції будинок тривалий час не був зареєстрований.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.03.2011 року визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок «А-2», розташований за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 15).

Як вбачається із Витягу про державну реєстрацію прав КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», право власності зареєстровано в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.08.2012 року (а.с. 25).

Таким чином, будинок був придбаний батьками позивача в період зареєстрованого шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6, яке видане Палацом урочистих подій «Жовтневий» м. Харків 30.12.1995 року, актовий запис №1196 (а.с. 10), але оформлений на батька позивача - ОСОБА_3 на підставі договору куплі-продажу, посвідченого 27.04.1998 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєсєдою Т.Д., реєстр№2-1953 (а.с. 18).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкт нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Право власності на ? частину будинку за спадкодавцем ОСОБА_2 визначено на підставі ст.22 Кодекс про шлюб та сім'ю України, якої встановлено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Вказана правова норма діяла на час виникнення спірних правовідносин. Отже, на день смерті ОСОБА_2 набула право власності на 1/2 частину вказаного нерухомого майна за законом - по праву спільної сумісної власності подружжя в незалежносі від того, що будинок був оформлений на її чоловіка ОСОБА_3

Пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» зазначає, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин), спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Таким чином у відповідності до вимог ст. 529 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року), спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину, оскільки після смерті спадкодавця продовжував проживати у спадковому будинку та дбати про нього.

Відповідно до ст. 548 УРСР ( ред..1963р) не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, а тому зі змісту цих норм вбачається, що спадкоємець приймає (або не приймає) спадщину в повному обсязі щодо всієї спадкової маси.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У зв'язку з тим, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, суд вважає, що йому на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_3 після смерті його матері ОСОБА_2

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 2014 року помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ( а.с. 9).

Після смерті батька, ОСОБА_3, позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алексєєвої Л.В. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом на ? частину житлового будинку №2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, із відповіді якої встановлено, що документи, що підтверджують право власності ОСОБА_3 на вказану частку майна не надані. Право власності на вищевказаний будинок зареєстровано на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.03.2011 року. Будинок був придбаний ним на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєсєда Т.Д. 27.04.1998 року в період зареєстрованого шлюбу з гр.. ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6, виданим Палацом урочистих подій «Жовтневий» м. Харків 30.12.1995 року, актовий запис №1196. П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа за №340/2003, але спадкові права на ? частину у праві власності на житловий будинок №2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, як у спільній сумісній власності подружжя, не оформлювалися. Запропоновано звернутися до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори (а.с. 11)

ОСОБА_1 звернувся до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом на належне йому спадкове майно.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №3973/02-31 від 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, на вищезгадане нерухоме майно, у зв'язку з тим, що не подані документи на нерухоме майно, щодо належності майна спадкодавцю та права власності на яке при житті померла не зареєструвала згідно діючого законодавства. Із постанови вбачається, що Право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова віл 17.03.2011 року, Витяг про державну реєстрацію прав за № 35160115 від 14.08.2011 року виданий Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Цей факт також стверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, сформованого П'ятою Харківською державної нотаріальною конторою 22 грудня 2015 року за №127298411. ОСОБА_1 надав до 5ХДНК копію договору купівлі-продажу на ищезазначений житловий будинок, посвідчений 27.04.1998 року приватним нотаріусом Харківського МНО Бєсєдою Т.Д., за яким покупцем є ОСОБА_3. Спадкоємиць зазначив, що житловий будинок АДРЕСА_3 було придбано його батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у період зареєстрованого шлюбу, в зв'язку з чим, ОСОБА_2, має право власності на частку в спільному майні подружжя. Мати спадкоємця, ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, не оформивши свого рава власності на частку в спільному майні на житловий будинок АДРЕСА_3 за'життя та право власності на'яку у відповідних органах за померлою не зареєстровано. Отже, оскільки, при перевірці документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, виявлено, що право власності у ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, на частку в житловому будинку № 2, що знаходиться по вулиці Чорноземній в місті Харкові не оформлено належним чином, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку зазначеного житлового будинку не можливо.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємця, який прийняв спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством, а у разі обґрунтованого відмовлення нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у суді в позовному провадженні.

Частинами 1, 2 ст. 71 Закону України "Про нотаріат» встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом за заявою спадкоємця. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна на підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, який є живим. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю спільної сумісної власності , він має право звернутися з позовом про визнання за ним частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 23 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Розглядаючи в даному випадку спір, пов'язаний із спадкуванням частки майна, що у перебувала в спільній сумісній власності подружжя , суд звертає увагу на те, що видати нотаріусом свідоцтво про право власності на ? частину спірного будинку за померлою ОСОБА_2 в даний час не представляється можливим у зв'язку із реєстрацією реконструйованого будинку на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.03.2011 року та внесення до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.08.2012 року за реєстраційним номером 37370530.

Згідно із ст. 368 ЦК України спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу , а й майно, набуте в результаті їх спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним між ними у письмовій формі. Суд приходить до висновку про те, що реконструкцію будинку придбаного під час шлюбу було проведено ОСОБА_3 під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_2 за їх спільні кошти та в результаті спільної праці сім'ї, а зареєстровано ним тільки 2012 році, а тому вимоги позивача про спадкування після смерті матері ОСОБА_2 ? частини будинку вже реконструйованого будинку є обґрунтованим. Окрім того, суд бере до уваги, що позивач після смерті матері та батька постійно проживає в будинку, доглядає, утримує його за власні кошти .

Відповідно до положень ст. 1299 Цивільного кодексу України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

При розгляді даної справи суд враховує роз'яснення, викладені у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13, де зазначено, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 209-210, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, ст.ст. 368, 1268 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя