Ухвала суду № 56328040, 04.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1462/15-ц

Провадження № 22-ц/779/484/2016

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Лошак О. О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Горейко М.Д., Ясеновенко Л.В.

за участю секретаря: Драганчук У.М.

сторін: представника позивачів ОСОБА_2, представника Рогатинської РДА ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Рогатинської районної державної адміністрації, Світанківської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 12 січня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

23.11.2015 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 30 липня 2002 року помер ОСОБА_7. На час смерті з ним проживали його дружина ОСОБА_4, та сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які успадкували все належне майно. ОСОБА_7 у період з 26.03.1982 року по 12.08.1986 року працював на посаді хірурга Беньківської сільської амбулаторії та в подальшому після переведення на роботу в Рогатинську ЦРЛ продовжував надавати медичні послуги жителям Рогатинського району. Вважають, що ОСОБА_7 мав право на отримання у власність земельної ділянки (паю) як працівник соціальної сфери, однак, його неправомірно не було включено до списку, що додавався до Державного акта на право колективної власності на землю в період паювання землі в 1995-1999 роках і він не з своєї вини не зміг отримати земельний сертифікат на земельний пай.

Позивачі є спадкоємцями першої черги на майно після смерті ОСОБА_7. Однак, через відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку не мають можливості оформити спадкові права в нотаріальній конторі.

Просили визнати за ними в порядку спадкування за законом право приватної власності на земельну частку-пай розміром 1,59 га, вартістю 34 842,46 грн., що знаходиться на території Світанківської сільської ради, із земель колишньої селянської спілки Світанок.

Рішенням Рогатинського районного суду від 12.01.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначив, що право громадян на земельну частку (пай) в колективній власності настає з часу отримання державного акта на право колективної власності на землю і долученим до нього обовязкового списку вленів колективного сільськогосподарського підприємства.

Вказав, що відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом колгоспу на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Таким чином, на момент розпаювання землі колишнього КСП, яке проводилось в 1995 році, ОСОБА_7 мав право на отримання у власність земельної частки-паю та мав бути включений до списків громадян членів КСП та додатку №1 до державного акта на право колективної власності на землю. Оскільки ОСОБА_7 не був включений до списків громадян членів КСП та додатку №1 не зі своєї вини, то не зміг своєчасно отримати отримати земельний сертифікат на право на земельний пай.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене без всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивачів.

У зв'язку із наведеним, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вислухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_7 помер 30.07.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Угринівської сільської ради Тисменицького району.

Відповідно до довідки виконкому Угринівської сільської ради №2407 від 26.10.2015 року, на час смерті ОСОБА_7 з ним за адресою с.Угринів, вул.Зелена,2, Тисменицького району проживали дружина ОСОБА_4, та діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Як вбачається із виписки з трудової книжки ОСОБА_7, з 12.08.1986 року останній працював на посаді лікаря-хірурга Рогатинської ЦРЛ (а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай), відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК , у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 не працював у селянській спілці Світанок, не був членом селянської спілки, не був занятий у соціальній сфері на селі. З цих підстав його не було внесено у списки осіб, які мали право на земельну частку (пай), що додавався до Державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_7 за життя не набув права на земельну частку (пай) у селянській спілці Світанок.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вищевказаних вимогах закону, а рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рогатинського районного суду від 12 січня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: М.Д. Горейко

ОСОБА_8