Вирок № 56327991, 09.03.2016, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1791/15-к

Провадження № 1-кп/352/29/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурора Софяк А.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обуинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду кримінальне провадження з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 «А»/2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, українця, громадянина України, не військовозобовязаного, раніше судимого 17.07.1980 р. Івано-Франківським міським судом за ст. 81 ч. 2 КК України (в редакції 1960 р.) до двох років позбавлення волі; 23.12.1985 р. Івано-Франківським міським судом за ст. 81 ч. 3 КК України (в редакції 1960 р.) до трьох років шести місяців позбавлення волі; 13.02.1991 р. Івано-Франківським міським судом за ст. 141 ч. 2 КК України (в редакції 1960 р.) до трьох років позбавлення волі; 22.05.1995 р. Тисменицьким районним судом за ст. 86-1 КК України (в редакції 1960 р.) до шести років позбавлення волі; 14.05.2003 р. Івано-Франківським міським судом за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення, покарання відбув повністю, звільнений 28.09.2005 р.; 26.05.2008 р. Тисменицьким райсудом за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, 30.07.2010 р. умовно-достроково звільнений згідно постанови Сихівського райсуду м. Львів від 23.07.2010 р., невідбута частина покарання один рік два місяці шість днів; 16.12.2010 р. Тисменицьким районним судом за ст.ст.185 ч. 2, 71.81 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі, згідно з ухвалою Хмельницького міжрайонного суду від 12.08.2014 р. невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком один місяць вісімнадцять днів замінено біль мяким покаранням на підставі ст. 82 КК України у виді 120 год. громадських робіт; покарання у виді громадських робіт повністю не відбув, невідбута частина покарання 80 год.,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна.

Вказаний злочин підсудний вчинив при наступних обставинах.

06.08.2015 р. приблизно о 17 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_2 маючи незняті та непогашені судимості за скоєння корисливих злочинів, під час невідбутої ним частини покарання у виді 80 год. громадських робіт, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, прийшов на берег річки Бистриця-Надвірнянська в районі с. Черніїва, Тисменицького району. Тут підсудний ОСОБА_2 підійшов до автомобіля марки «Skoda Super В», чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_3 та за яким почав спостерігати, для зручного моменту вчинення крадіжки. Скориставшись тим, що автомобіль ОСОБА_3 залишив без нагляду, оскільки разом з потерпілою ОСОБА_1 пішов купатися в річку, підсудний через залишені відчиненими в ньому задні праві двері проник до його середини, звідки таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_1Я майно, а саме : мобільний телефон марки «Nokia 308», жовтого кольору, ІМЕІ: 355- 217-054-842-266, 355-217-054-842-274, вартістю 1912 грн., у якому були встановлені сім-карти оператора «МТС» № +38095-827-52-42, вартістю 15 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 50 грн. та оператора «Київстар» № +38-097-518-96-92, вартістю 15 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 30 грн., парасолю жіночу, синього кольору, марки «Feeling Rain» вартістю 269 гри., сумку жіночу коричневого кольору зі шкіряного замінника вартістю 324 гри., жіночі духи марки «Avon Femme» вартістю 77 грн., гаманець коричневого кольору, зі шкіряного замінника вартістю 108 грн., у якому були гроші в сумі 380 грн., а всього майна на загальну суму 3180 грн., після чого з місця події скрився. Маючи можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, підсудний цього ж дня викрадене майно викинув на смітник неподалік від місця скоєння неправомірного діяння, а викрадену грошову готівку витратив на власні потреби.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні предявленого йому в обвинувальному акті злочину та закладений до нього потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілою, дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Підсудний просить суд суворо його не карати та при призначенні покарання врахувати, що всі неправомірні діяння були вчинені внаслідок надзвичайно скрутного матеріального становища.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ст. 185 ч. 2 КК України, так як він повторно вчинив таємне вткрадення чужого майна.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

До обтяжуючих обставин суд відносить рецедив злочинів..

До пом'якшуючих обставин суд відносить щире каяття підсудного в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину..

Окрім того, вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує думку потерпілої щодо несуворості призначуваного останньому покарання, а також приймає до уваги наступні дані про особу винного, а саме те, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, непрацюючи веде паразитичний спосіб життя, по місцю проживання та праці характеризується позитивно, має незадовільний стан здоровя.

З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, даних про особу підсудного, суд вважає, що для виправлення, перевиховання підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів, ОСОБА_2слід призначити покарання повязане ізоляцією від суспільства.

Крім того, оскільки підсудному ОСОБА_2, згідно ухвали Хмельницького міжрайонного суду від 12.08.2014 р., невідбуту частину покарання у виді одного місяця вісімнадцяти днів призначеного згідно попереднього вироку Тисменицького райсуду від 16.12.2010 р замінено більш мяким покаранням у виді 120 год. громадських робіт, та протягом невідбутої частини покарання у виді 80 год. громадських робіт вчинив даний злочин, то на підставі ст.ст. 71,72 КК України до призначеного судом покарання підсудному ОСОБА_2 слід повністю приєднати не відбуту ним частину покарання за попереднім вироком.

Речові докази по даному кримінальному провадженні (а.с 20-21, 53-54, 80-81) коробку від мобільного телефону марки «Nokia 308», жовтого кольору, ІМЕІ: 355- 217-054-842-266, 355-217-054-842-274, мобільний телефон марки «Nokia 308», жовтого кольору, ІМЕІ: 355- 217-054-842-266, 355-217-054-842-274, парасолю жіночу, синього кольору, марки «Feeling Rain», сумку жіночу із шкірзамінника коричневого кольору, жіночі духи марки «Avon Femme», гаманець коричневого кольору, зі шкірзамінника, три банківські картки слід повернути за приналежністю потерпілій ОСОБА_1; носій інформації лазерний диск на якому містяться відеофайли з відеореєстратора слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 до підсудного-відповідача ОСОБА_2. про відшкодування заподіяних злочином матеріальних та моральних збитків, то суд вважає, що його слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Показами потерпілої-позивачки ОСОБА_1, долученими до матеріалів справи письмовими доказами, судом встановлено, що внаслідок неправомірної поведінки відповідача-підсудного їй було заподіяно матеріальні збитки, які вона понесла внаслідок викрадення її майна у сумі 3180 грн. ОСОБА_1 в цій частині в зазначеному розмірі позов визнав і сам відповідач-підсудний. В решті позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків понесених внаслідок викрадення різних жіночих дрібниць, які знаходилися жіночій сумці та транспортних витрат понесених на приїзд в міліцію і суд, позивачка не представила суду жодних доказів. За таких обставин, оскільки заподіяні позивачці матеріальні збитки перебувають у причинному звязку з неправомірною поведінкою відповідача та документально доведені позивачкою в суді, то позов в цій частині слід задоволити, а в решті позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків слід відмовити за їх недоведеністю.

Вимогами ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Здобутими та перевіреними в судовому засіданні доказами судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій відовідач спричинив потерпілій і моральну (немайнову) шкоду, яка полягає в тому, що вона перенесла психічне потрясіння, а також зазнала душевних страждань. Загалом таке психічне потрясіння та душевні страждання, як наслідок, негативно відбились на її самоповазі, здоровї, психіці, та призвели до вимушених змін в її життєвих та виробничих стосунках. Однак беручи до уваги тяжкість, глибину та тривалість моральних страждань потерпілого, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позов в цій частині слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 342-376 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання два роки десять місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного судом ОСОБА_2 покарання за даним вироком суду повністю приєднати невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком Тисменицького районного суду від 16.12.2010 р. та ухвалою Хмельницького міжрайонного суду від 12.08.2014 р., виходячи з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, і остаточно визначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків : два роки десять місяців десять днів позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою, а строк відбуття покарання обчислювати з 11.01.2016 року, зарахувавши при цьому термін його попереднього увязнення в строк відбуття покарання, виходячи з розрахунку, у відповідності до вимог ст. 72 ч. 5 КК України, що одному дню попереднього увязнення відповідає два дні позбавлення волі.

Речові докази по даному кримінальному провадженні (а.с 20-21, 53-54, 80-81) коробку від мобільного телефону марки «Nokia 308», жовтого кольору, ІМЕІ: 355- 217-054-842-266, 355-217-054-842-274, мобільний телефон марки «Nokia 308», жовтого кольору, ІМЕІ: 355- 217-054-842-266, 355-217-054-842-274, парасолю жіночу, синього кольору, марки «Feeling Rain», сумку жіночу із шкірзамінника коричневого кольору, жіночі духи марки «Avon Femme», гаманець коричневого кольору, зі шкірзамінника, три банківські картки повернути за приналежністю потерпілій ОСОБА_1; носій інформації лазерний диск на якому містяться відеофайли з відеореєстратора слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодуання заподіяних злочином матеріальних та моральних збитків задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заподіяних злочином 3180 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. спричиненої моральної шкоди.

На вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій негайно після його проголошення.

Головуючий : Струтинський Р.Р.