Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.09 Справа № 15/233
за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит Луганської області до державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ
про стягнення 164 691 грн. 31 коп.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 10.04.09;
від відповідача представник не прибув;
від третьої особи представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 164691 грн. 31 коп. боргу за договором № 132/13 від 25.11.05. Заявою від 31.07.2009 р. позивач у звязку з допущенням друкарської помилки в позовній заяві, збільшив розмір позовних вимог та він просить стягнути з відповідача борг у сумі 184691 грн. 31 коп. за договором № 132/13 від 25.11.05.
Вказана заява позивача була прийнята судом до розгляду про що було вказано в ухвалі суду від 31.07.2009 р.
Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.
Відповідач визнав позов у повному обсязі (164691 грн. 31 коп.), надавши у минулому судовому засіданні відзив на позовну заяву. Даний відзив було складено на підставі вимог за позовною заявою. Після повідомлення представником позивача про допущення технічної помилки та збільшення розміру позовних вимог, представник відповідача в судовому засіданні 31.07.2009 р. надала усні пояснення про те, що дійсно розмір боргу відповідача перед позивачем за спірними правовідносинами становить 184691 грн. 31 коп.
Третя особа надала письмові пояснення, де зазначено, що відповідно до Постанови КМУ від 28.01.09 № 69 сплата зобовязань, взятих на себе відповідачем за договором № 132/13, за рахунок бюджетних коштів не можлива та має проводитись за рахунок власних коштів відповідача.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено договір перевезення від 25.11.05 від 132/13, за яким позивач зобовязався надати послуги з перевезення вантажів, а відповідач, як замовник за договором, зобовязався вчасно сплачувати послуги по перевезенню.
Вартість послуг за договором складається з сум відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.3 договору оплата має здійснюватися протягом 30 календарних днів з дати підписання акту приймання передачі виконаних робіт.
Виконання зобовязань позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами виконаних робіт та не заперечується відповідачем.
Позивач виконав свої зобовязання по договору.
Відповідач грошові зобовязання зі сплати послуг не виконав належним чином та у повному обсязі.
На даний час розмір боргу становить 184691 грн. грн. 31 коп.
Між сторонами по справі проведено звірення взаємних розрахунків. За результатами звірення складено акт звірення від 17.07.09, згідно якого за даними обох сторін, заборгованість відповідача склала 184691 грн. 31 коп.
При підготовці позовної заяви позивачем була допущена технічна помилка, а саме невірно вказано суму заборгованості 164691 грн. 31 коп., тоді як в актах звірення від 29.12.08 та 17.07.09 сума заборгованості складає 184691 грн. 31 коп. Тому, позивач повідомив про допущення технічної помилки та збільшив розмір позовних вимог.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів вчасного виконання зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
Відповідач відзивом на позовну заяву та з урахуванням акту звірення розрахунків визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У звязку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.
Тому, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 1 846 грн. 91 коп. державного мита, а також 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Квитанціями № 00345У від 17.04.09 та № 19304041 від 30.07.09 позивач сплатив державне мито у розмірі 1 647 грн. 00 коп. Тоді як слід було сплатити державне мито (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) 1846 грн. 91 коп. У звязку з вищевикладеним, з позивача слід стягнути в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 199 грн. 91 коп. (1846,91 1647,00).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, б. 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32446546 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1: борг у сумі 184 691 грн. 31 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 1 846 грн. 91 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн. 00 коп. Наказ видати.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход: державного бюджету України рахунок 31113094700002, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 199 грн. 91 коп. Видати наказ органу Державної податкової інспекції.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 01.09.2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко
Судове рішення № 5632767, Господарський суд Луганської області було прийнято 28.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/233. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: