Ухвала суду № 56327650, 01.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/689/15-ц Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/552/К/16 ОСОБА_1

Категорія 25 (I) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.

за участю секретаря: Петренко К.І.

за участі: позивача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3;

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позивних вимог зазначав, що 26 травня 2013 року о 03 годині 55 хвилин, громадянин ОСОБА_4 керував транспортним засобом «ВАЗ 21088» д.н. «АЕ 2290 ВН» по пр. Металургів у Дзержинському районі м. Кривого Рогу, був не уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, рухаючись в напрямку вул. 22-Партзїзду на проти будинку № 23 при повороті ліворуч не переконався, що це було безпечним, та не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1, яким керував Позивач, згідно довіреності виданої 30.07.2013 року. Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія», поліс № АЕ/0167563 від 26.10.2012 року. Згідно Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобовязує «Українська охоронно-страхова компанія» виплачувати завдану ОСОБА_4 матеріальну шкоду. Відповідно до оцінки, проведеної «Експерт-сервіс Універсал», сума матеріальних збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу «Шевроле Епіка» д.н. «АЕ3465ВН» склала 51437 гривень 36 коп. Позивач звернувся до страхової компанії, якою було прийняте рішення щодо виплати останньому страхового відшкодування в сумі 41 065 грн. 19 коп., франшиза становить 1000 грн. Однак різниця між виплаченою сумою та сумою збитку становить 16 829 грн. 05 коп. Після ДТП Позивачу стало зле, було назначене лікування, в ході якого останнім було витрачено коштів на суму 587 грн. 23 коп. До ДТП Позивач працював у приватному підприємстві «Мотор Таксі», що було єдиним видом заробітку, а автомобіль «Шевроле Епіка» знаходився на ремонті з 26 травня по 08 серпня 2013 року, що складає 63 робочих дня, внаслідок чого Позивач втратив заробіток, в середньому 12600,00 грн. Також Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_4 до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, сплатив судовий збір у розмірі 230,00 грн., але судове засідання не відбулося, у звязку зі смертю ОСОБА_4. В подальшому Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про відшкодування моральної шкоди, на що йому листом від 08 вересня 2014 року було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. Тому Позивач просив суд стягнути з відповідача завдану йому шкоду, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 31216 грн. 28коп.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 витрати у звязку з ушкодженням здоровя в розмірі 587,23 грн. та моральну шкоду в розмірі 29,36 грн., а разом 616,59, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог позивача посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки страховик має виплатити позивачу кошти в рахунок відшкодування його моральних страждань, сума виплати не повинна перевищувати 5% встановленої страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоровю потерпілих, в даному випадку моральна шкода полягає в тому, що позивач взяв у борг кошти на ремонт автомобіля, які дотепер не повернув, тому знаходиться в негативному емоційному стані, відчуває внутрішню напруженість, втрату сну, що вплинуло на нормальні життєві відносини з членами сімї, друзями.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 травня 2013 року о 03 годині 55 хвилин, громадянин ОСОБА_4 керував транспортним засобом «ВАЗ 21088» д.н. НОМЕР_2 по пр. Металургів у Дзержинському районі м. Кривого Рогу, був не уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, рухаючись в напрямку вул. 22-Партз"їзду на проти будинку № 23 при повороті ліворуч не переконався, що це було безпечним, та не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2В, який рухався в зустрічному напрямку. Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, а саме п. 10.1, 2.3 (б). Дані обставині встановлені відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 19 червня 2013 року.

На виконання вимог законодавства щодо врегулювання страхової події та здійснення регламентованої виплати, відповідачем замовлено оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_3.

Згідно зі звітом № 025 про оцінку вартості матеріального збитку запобіянного власнику автомобіля НОМЕР_4 станом на 04 червня 2013 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 48772,43грн.; матеріальний збиток з урахуванням втрати товарної вартості - 51 437 гривень 36 копійок (а.с.26-39). Зазначена оцінка проведена сертифікованим оцінювачем (а.с. 61-65), та сторонами у справі не оспорюється її дійсність.

Згідно з страхового акту № 11224 від 22 серпня 2013 року за страховим випадком за полісом № АЕ/0167563, страхувальник ОСОБА_4 прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування у розмірі 41065,19грн., виходячи з розрахунку 48772,43грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коєфіцієнту зносу згідно звіту) - 1000,00грн. (сума франшизи за договором) - 6707,24грн. (ПДВ) (а.с. 66-68)

ПрАТ «Української охоронно-страхової компанії», листом № 6436 від 03.10.2013 року повідомила ОСОБА_2 про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 41 065 грн. 19 коп., франшиза становить 1000 грн. 00 коп. Крім того, ОСОБА_2 роз"яснено, що відповідно до ст. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при розрахунку розміру збитку було вирахувано суму ПДВ в розмірі 6707,24грн. та в разі надання підтверджуючих документів при здійсненні ремонту він має право на його відшкодування (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, і жодною стороною не оспорюються, що Відповідач - «Українська охоронно-страхова компанія» сплатила позивачу суму страхового відшкодування у сумі 41065 гривень 19 копійок.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю під час дорожньо-транспортної пригоди має становить 587,23грн., тому моральна шкода, яка може бути відшкодована страховиком відповідачем у справі, становить 29,36 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом частин 1 та 2 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішенням, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За змістом ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберіганням або утриманням якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Разом з тим, відповідно до ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Статтею 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановлено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Судом першої інстанції встановлено, та не оспорюється сторонами по справі, що позивачем на лікування було потрачено 587 грн. 23 коп., які покладаються на страховика, тому суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму.

Оскілки страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю під час дорожньо-транспортної пригоди має становить 587 грн. 23 коп., то моральна шкода, яка може бути відшкодована страховиком відповідачем у справі, становить 5% від цієї суми та складає 29,36 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що страховик має виплатити позивачу кошти в рахунок відшкодування його моральних страждань, сума виплати не повинна перевищувати 5% встановленої страхової суми спростовуються ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", де передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а шкода, яка заподіяна здоровю позивача становить 587 грн. 23 коп.

Інші вимоги позивача, як встановлено в суді першої інстанції, та підтверджено позивачем в суді апеляційної інстанції, не відносяться до позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а стосуються матеріальних збитків, завданих позивачу ДТП, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказані позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Зокрема позовні вимоги про стягнення різниці між сумою матеріального збитку та виплаченою сумою страхового відшкодування не доведені позивачем, оскільки позивач не надав доказів понесення витрат з ПДВ, так само як і не надано доказів того, що ним понесені витрати у більшому розмірі, ніж сума отриманої регламентованої виплати.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги щодо виплати не отриманих доходів позивача є передчасними, оскільки у справі, що розглядалася, відсутнє порушене, невизнане чи оспорюване право позивача на виплату не отриманих доходів у звязку з ДТП, через те, що такі вимоги до страховика не предявлялись, підтверджуючі документи не отриманих доходів страховику не надавались, рішення про відмову у виплаті не отриманих доходів ОСОБА_2 страховиком не приймалось.

Отже колегія вважає, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями самих сторін.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.

Керуючись ч.4 ст. 300, ст. ст.303,307, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: