Ухвала суду № 56325362, 19.02.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

19.02.2016 Справа №607/1609/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Дзюбич В.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсними кредитної угоди та договору про видачу траншу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ПАТ «КБ «Приватбанк» про визнання недійсними кредитної угоди №03/08/1143М від 13.03.2008 року та договору про видачу траншу №03/08/1143М-01 від 14.03.2008 р.

Позивач у поданій до суду позовній заяві просить, в порядку забезпечення позову, вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та третім особам вчиняти будь-які дії щодо стягнення будь-яких платежів за кредитною угодою №03/08/1143М від 13.03.2008р. та за договором про видачу траншу №03/08/1143М-01 від 14.03.2008 р.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою особи, яка бере участь у справі може вжити заходів забезпечення позову, яке вирішується на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду .

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести співмірність засобу забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник не вказує причин, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов; не обґрунтовує необхідності застосування обраного заходу забезпечення позову.

Подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України, якою передбачено, що у заяві про забезпечення повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, заявником не сплачено, відповідно до вимог п.1.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, а саме 275.60 грн. на рахунок «судовий збір: розрахунковий рахунок : 31212206700002; код одержувача : 37977726 у ГУДКC України в Тернопільській області. код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, Пункт_1.4_)», що є додатковою підставою для її повернення.

У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявникові.

Враховучи викладене, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає поверненню ОСОБА_1 без розгляду, оскільки за змістом не відповідає вимогам, які встановлені законом, зокрема ст.151 ЦПК України, та за її подання не сплачено судового збору.

Роз»яснити ОСОБА_1, що він не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №607/1609/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсними кредитної угоди та договору про видачу траншу - повернути ОСОБА_1 без розгляду.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дзюбич В.Л.